Економічні засади формування сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань в умовах земельної реформи - Автореферат

У процесі земельної реформи не були виведені із інтенсивного господарського використання під консервацію деградовані й малопродуктивні землі, не виділені землі з особливим правовим та екологічно обмеженим режимом використання, що негативно вплинуло на економічну ефективність сільськогосподарського землекористування Особливо це стосується Чернівецької області, сільськогосподарське землекористування якої розміщено в лісостеповій зоні, Передкарпатській і Карпатській провінціях та зазнало значних територіальних змін. Проблеми формування землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств в умовах нових земельних відносин досліджували багато вітчизняних вчених: І.К. Віддаючи належне вченим і фахівцям, які займаються питаннями теорії, методології й організації землекористування, слід зазначити, що разом з тим економіко-екологічні основи використання земель недостатньо розроблені в регіональному аспекті відповідно до вимог основних положень Земельного кодексу України, законів України “Про землеустрій”, “Про охорону земель” та стосовно природно-економічних умов аграрного виробництва і змін, повязаних із земельною реформою. Роботу виконано згідно з програмою наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування Навчально-наукового інституту земельних ресурсів, правознавства та педагогіки Національного аграрного університету відповідно до завдань НДР „Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування” (№ державної реєстрації 0104U003801), в рамках якої розвинуто теоретичні основи та удосконалено зміст складових елементів землеустрою, визначено засади ефективності використання земель при ринкових земельних відносинах в системі землекористування та держбюджетної науково-дослідної роботи „Розробка методів еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств” (№ державної реєстрації 0103U008807), у якій дисертантом поглиблено наукові основи еколого-ландшафтного методу землевпорядного проектування. удосконалити методичні підходи до районування території та класифікації придатності земель як науково-інформаційної основи проектування сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань й агроландшафтів;На основі проведених досліджень, узагальнення літературних джерел, вивчення виробничого досвіду складання проектів землеустрою зроблено висновок про те, що еколого-ландшафтний підхід зумовлює загальну конструкцію формування землеволодінь та землекористувань (їх основу), а агроекологічний - наповнює землекористування внутрішнім змістом. Зокрема: 1) при формуванні сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань: § встановлюється склад і співвідношення угідь відповідно до придатності земель для повноцінного життєзабезпечення рослин та їх обєднань, відтворення джерел родючості, одержання високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур, для суворого дотримання режимних агроландшафтних вимог з метою забезпечення економічно ефективного землекористування; Проаналізовано прибутковість сільськогосподарських підприємств Чернівецької області, обґрунтовано основні засади формування інформаційної бази сучасного земельного кадастру, висвітлено стан використання земель в Чернівецькій області, визначено основні напрями вдосконалення інформаційної бази земельного кадастру регіону. Реформування відносин власності на землю у сільськогосподарських підприємствах значно вплинуло на їх організаційно-правові і організаційно-господарські форми та зумовило зміни в системі землекористування. Класифікація земель для обліку повинна вестись за функціями, які вона відіграє у сільському господарстві (головний засіб виробництва і предмет праці; просторовий базис; базовий природний ресурс; просторовий базис засіб виробництва; природний ресурс засіб виробництва), а також з урахуванням того, що в ринковій економіці земля стає товаром.Історичний розвиток та природні особливості Чернівецької області (Буковини) зумовили особливості формування землекористування, форм власності та господарювання на землі. Тому рівень використання земель у регіоні має циклічний характер, який залежить від пріоритетів аграрної політики і соціального стану селян. Наукові основи моделювання організації економічно ефективного землекористування базуються на трьох взаємоповязаних компонентах: праві власності на землю, її вартості (чи доходності) та режимі використання. Кожен з цих компонентів при організації раціонального землекористування забезпечує виконання певних суспільних функцій землі. Так, гарантування надійного захисту прав власності на землю і сталий розвиток землекористування забезпечується шляхом державної реєстрації прав, обмежень та обтяжень у використанні землі.

2. Основний зміст дисертації

1. Історичний розвиток та природні особливості Чернівецької області (Буковини) зумовили особливості формування землекористування, форм власності та господарювання на землі. Малоземелля, сільськогосподарське використання землі призвели на різних етапах розвитку продуктивних сил краю до розширення площі орних земель і зменшення еколого-стабілізуючих угідь сіножатей і пасовищ. Одночасно зміни соціально-політичного устрою спричинили перманентний перерозподіл земель і зміну системи землеволодінь та землекористувань. Тому рівень використання земель у регіоні має циклічний характер, який залежить від пріоритетів аграрної політики і соціального стану селян.

2. Основним засобом формування економічно ефективних землеволодінь і землекористувань є еколого-ландшафтний метод землеустрою, який базується на обґрунтуванні організації території від загальних еколого-ландшафтних вимог до ретельного врахування адаптованості рослин до середовища проростання. Розроблено структурно-логічну модель еколого-ландшафтного обґрунтування землевпорядкування в якій виділені види проектів економічно-екологічного обґрунтування формування сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

3. Наукові основи моделювання організації економічно ефективного землекористування базуються на трьох взаємоповязаних компонентах: праві власності на землю, її вартості (чи доходності) та режимі використання. Кожен з цих компонентів при організації раціонального землекористування забезпечує виконання певних суспільних функцій землі. Так, гарантування надійного захисту прав власності на землю і сталий розвиток землекористування забезпечується шляхом державної реєстрації прав, обмежень та обтяжень у використанні землі. Вартість землі забезпечує ефективність землекористування через підвищення його інвестиційної привабливості та доходності. Режим використання земель спонукає до їх охорони та ефективного використання шляхом встановлення природоохоронних і правових обмежень. Встановлено залежність між розмірами землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та доходністю з одиниці площі. Так, для Чернівецької області оптимальними є сільськогосподарські землекористування, розміри яких перевищують 1000 га сільгоспугідь.

4. У результаті трансформації земельних відносин в процесі земельної реформи у Чернівецькій області зменшились площі землекористувань господарств суспільного сектора та розширились площі особистих господарств громадян. Їх частки у загальній площі угідь змінилися відповідно з 90,3% та 9,7% у 1990 р. до 52,8% і 47,2% у 2002 р. Формування господарських структур ринкового типу, побудованих на приватно-орендних відносинах, зумовило створення значної кількості різних за розмірами землекористувань. Переважаючими формами господарювання є сформовані на основі оренди земельних часток (паїв) товариства з обмеженою відповідальністю (141,7 тис.га, або 62,5% від загальної площі сільськогосподарських товаровиробників), сільськогосподарські кооперативи (35,8 тис.га, або 15,8%) та приватно-орендні підприємства (10,9 тис.га, або 4,8%). Середні розміри нових агроформувань зменшились у 2 і більше разів і становлять 200-900 га.

5. Доведено важливість ведення обліку вартості землі у складі матеріальних активів в процесі трансформації земельних відносин.

Для цього пропонується вести облік земель сільськогосподарських підприємств за наявною земельною класифікацією (видами угідь) з введенням укрупнених таксономічних одиниць - класів земель. Класи земель повинні вестись в обліку за функціями використання, які формуються залежно від функцій землі у сільському господарстві (головний засіб виробництва і предмет праці; просторовий базис засіб виробництва; просторовий базис; базовий природний ресурс; природний ресурс засіб виробництва).

6. Реформування форм власності на землю і господарювання сільськогосподарських підприємств поки що не забезпечує підвищення загальної ефективності використання землі. Головним інструментом земельних перетворень при проведенні земельних реформ завжди і скрізь виступає землеустрій. У роботі визначено нові підходи та способи обґрунтування економічно ефективного землекористування у проектах землеустрою.

Для розробки проектних пропозицій щодо формування системи землекористування з урахуванням еколого-ландшафтних вимог пропонується здійснювати економічно-екологічну оцінку земель у межах базової території; економіко-агроекологічне зонування земель по їх придатності та інвестиційній привабливості.

7. Виходячи із ситуації, що склалася у сучасному сільськогосподарському землекористуванні регіону, пропонується укрупнювати площі сільськогосподарських угідь шляхом землеустрою на еколого-ландшафтній основі: сформувати масиви земель за типами (підтипами) інвестиційно-привабливого землекористування і його конкурентоспроможності; провести протягом двох-трьох років повсюдне землевпорядкування, використовуючи механізм консолідованої концентрації земельних часток за інвестиційно-привабливими типами землекористування у дієздатних працівників сільськогосподарських підприємств; для стимулювання концентрації земельних часток у межах масивів типів (підтипів) землекористування законодавчо дозволити працездатним за віком працівникам сільськогосподарських підприємств викуповувати десять і більше земельних часток. Установити для цієї категорії осіб ряд пільг і спрощений механізм придбання у власність (у тому числі й у кредит) земельних часток на основі цивільно-правових угод.

8. Формування сталого землекористування в умовах нових земельних відносин можливе за умови дотримання науково-методичних підходів до організації землеволодінь і землекористувань в межах сільських рад як базових територій реалізації земельних та економічних інтересів на основі ландшафтно-екологічної організації території, вивчення економічно-екологічної придатності земель для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур і моделювання земельних відносин. Підтверджено, що в умовах Буковини сформувати раціональне землекористування можна шляхом моделювання напрямів сільськогосподарського виробництва з урахуванням придатності орних земель для вирощування сільськогосподарських культур та розмірів землекористування. У досліджуваному обєкті приріст чистого доходу рослинництва на 1 га становить 18,4 грн, приріст вартості 1 га сільськогосподарських угідь - 104,4 грн, коефіцієнт ефективності капіталовкладень у проектні роботи - 0,31.

9. Обґрунтована система показників економічної оцінки ефективності формування землеволодінь і землекористувань, яка дає можливість зіставити проектні дані з результатами до проектного рівня використання земель на землевпорядковуваній території; оцінити вплив на сільськогосподарське землекористування розроблених заходів з удосконалення організації території, вибрати оптимальний розмір господарства та найкращий варіант його землеустрою; забезпечити кінцево вибраний варіант проекту організації землекористувань сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств даними, які характеризують проектну структуру, рівень розвитку виробництва на території та використання земель господарствами різних організаційно-правових форм.

1. Третяк А.М., Другак В.М. Третяк Р.А. Формування меж адміністративно-територіальних утворень. Навч.-методичн. посібник. - К.: ТОВ ЦЗРУ, 2004, 85с.

2. Менеджмент в землевпорядкуванні. Навч. посібник / А.М. Третяк, А.Я. Сохнич, В.М. Другак, Л.І. Смоленська, Р.А. Третяк. За заг. Ред. А.М.Третяка. - К.: ТОВ "ЦЗРУ", 2004. - 344 с.

3. Третяк А.М., Третяк Р.А., Шквир М.І. Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів і сільськогосподарського землекористування. К.: ІЗ УААН, 2001. - 15 с.

4. Суліменко Ю.Д., Третяк Р.А. Практика формування вартості земельних ділянок комерційних землевласників // “Землевпорядний вісник” наук. - виробнич. журн. №2, 2000. С.12 - 14

5. Третяк Р.А. Оптимізація агроландшафтів в умовах Буковини // “Землевпорядкування” наук.-виробнич. журн. №1, 2001.- С. 48-51

6. Наукові проблеми розробки навчальних програм з землеустрою Третяк А.М., Кривов В.М., Тарнопольський А.В., Третяк Р.А. // “Землевпорядкування” наук.-виробнич. журн. №3, 2001. С.67 - 80

7. Третяк А.М., Третяк Р.А. Принципи еколого-ландшафтного районування для цілей землеустрою. Реформування земельних відносин і охорона земель: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 26-27 вересня 2003р. -Львів: ЛДАУ. - 2003. - С.15 - 25

8. Третяк А.М., Третяк Р.А. Проблеми розвитку землеустрою в Україні // Вісник аграрної науки. №5, 2004. - С. 9 - 13.

9. Метод еколого-економічної придатності земель для вирощування основних сільськогосподарських культур / Третяк А. М., Другак В.М., Третяк Р. А. Наук. твір: А. с. № 9598 від 19. 03. 2004.

10. Третяк Р.А. Аналіз організації селянських (фермерських) землеволодінь в Чернівецькій області. Проблеми приватизації та охорони земель в Карпатському регіоні України в Умовах здійснення земельної реформи / Матеріали регіональної науково-виробничої конференції (Чернівці, лютий 1996р.) - Чернівці. С.53 - 54

11. Третяк Р.А. Особливості формування вартості земельних ділянок комерційних землевласників. Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель: Матеріали міжнар. наук. конф.- в двох частинах (Київ, 29 - 31 травня 2000 р.) / НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. - Київ, - Ч. 1. - С.195 -198

12. Третяк Р.А. Методичні положення еколого-економічного обгрунтування оптимізації землекористування на Буковині / Теорія і практика оцінювання, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів: матеріали Міжнар. наук. конф. - У двох частинах (Київ, 11-14 листопада 2002р.) НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. - К: РВПС України НАН України, 2002. - Ч. 2. - С.224 - 228

13. Третяк Р.А. Методичні питання організації екологічно стійкого землекористування. Проблеми розвитку земельних відносин на засадах нового земельного кодексу України. Матеріали всеукраїнської наукової конференції (Київ, 10 - 11 вересня 2002р.) - К.:ІЗ УААН, 2002. С.107 - 108

14. Третяк Р.А. Окремі аспекти забезпечення екологічної стабільності сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань на Буковині. Землевпорядна освіта, наука та виробництва: сьогодення та перспективи очима молодих вчених: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 25 лютого 2003р.) - К.: ТОВ "ЦЗРУ", 2003. С.174-181.

15. Третяк Р.А. Напрями формування ефективного сільськогосподарського землекористування в Чернівецькій області / Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. - Львів: НВФ "Українські технології", 2004. - С.145 - 148.

16. Третяк Р.А. Оцінка екологічної стабільності території, як складової сталого розвитку землеволодінь і землекористувань. Проблеми розвитку земельних відносин, землеустрою і земельного кадастру в умовах ринкової економіки: Тези доп. наук.-практ. конф./ Харк. нац. аграр. ун-т - Х., 2005. С. 61 - 64.

Размещено на .ru