Економічні погляди представників маржиналістського напрямку класичної школи - Реферат

Ця зміна значною мірою стала наслідком величезного прогресу в науці, особливо в її природничих і гуманітарних галузях, а також в економіці, в якій зявлялось все більше ознак монополістичного типу господарювання. У даному контексті сучасний маржиналізм включає в себе і неокласичну, і кейнсіанську економічні концепції, а економічна наука вперше стала галуззю знання, яка вивчає взаємозвязки між визначеною метою і наявними обмеженими засобами, які мають альтернативні можливості використання.Ринкова економіка, яка функціонує на власній матеріально-технічній основі, породжувала складну систему виробничих і економічних звязків, у якій господарюючі субєкти повинні були знаходити оптимальні рішення. Розвязання таких задач з позицій класичної школи, навіть модифікованої економістами першої половини XIX ст., було неможливим, оскільки цільове призначення системи вона вбачала у збільшенні багатства, яке є функцією нагромадження капіталу і чисельності працівників. Така теорія відповідно до характеру задач, що вимагають рішення, повинна була акцентувати увагу на поведінкових аспектах, виявляючи мотиви, якими керуються індивідууми при виборі того чи іншого варіанта господарських дій. Розташування у центрі аналізу психології господарюючого субєкта, поведінка якого визначала суть процесів, що відбувалися в економіці, обумовило і рівень, яким обмежувалося дослідження. Такі обставини прийнято називати граничними (marginal) величинами, і вони стали головним обєктом дослідження нового напрямку економічної науці, що породило зовсім нові можливості аналізу і опису процесів, які відбуваються в економіці.При цьому теорія граничної корисності товару, що стала на даному етапі найголовнішою, проголошувалась «школою» основною умовою визначення його вартості, а сама оцінка корисності визнавалась психологічною характеристикою з позицій конкретної людини. Провідну роль у побудові цієї теорії мають такі фундаментальні поняття, як корисність і цінність. На відміну від мінової вартості товару або матеріальних благ взагалі, корисність не є його обєктивною фізичною якістю, оскільки вирішальною мірою залежить від відношення до нього субєкта. Тому при прийнятті рішень в господарській діяльності корисність тих чи інших матеріальних благ або товарів визначають з урахуванням відповідних потреб і цілей. Серед них він назвав такі: а) корисність товару розглядається як функція кількості цього товару, яка не залежить від кількості інших товарів, що споживаються; б) пояснення поведінки споживача зіштовхується з подвійною опозицією (одна з них твердить, що теорія корисності походить із сумнівної і навіть неправильної психології, а друга - що психологічні аспекти поведінки споживача не причетні до обєктивного розвитку економічного процесу, який від субєктивних відчуттів не залежить); в) «добробут» зводиться до суми кількісних корисностей усіх індивіду мів, які підлягають виміру, а оптимальним вважається такий розподіл ресурсів, який максимізує «добробут» саме в цьому розумінні.Таким чином, в останній третині XIX ст. ситуація, яка склалася в економічній науці, викликала необхідність вироблення принципово нових методологічних підходів до аналізу виникаючих у господарській практиці проблем. Ринкова економіка породжувала складну систему виробничих і економічних звязків, у якій господарюючі субєкти повинні були знаходити оптимальні рішення. Ще одна особливість маржиналізму полягає в тому, що класики поділяли економічні явища тенденційно, вважаючи зокрема сферу виробництва первинною щодо сфери обігу, а вартість - вихідною категорією всього економічного аналізу, а маржиналісти економіку розглядають як систему взаємозалежних господарюючих субєктів, які розпоряджаються господарськими благами, фінансовими і трудовими ресурсами.

Зміст

Вступ

1. Передумови виникнення і методологічні принципи маржиналізму

2. «Революційна» особливість маржиналізму

3. Особливості розвитку маржинального напряму класичної школи

Висновки

Список літератури

Таким чином, в останній третині XIX ст. ситуація, яка склалася в економічній науці, викликала необхідність вироблення принципово нових методологічних підходів до аналізу виникаючих у господарській практиці проблем. Ринкова економіка породжувала складну систему виробничих і економічних звязків, у якій господарюючі субєкти повинні були знаходити оптимальні рішення. Вони зіштовхувалися з проблемою альтернативного вибору із декількох варіантів, який необхідно було зробити в рамках певних обмежень, насамперед ресурсних.

Обєктом вивчення стає психологія господарюючого індивідуума з метою визначення закономірностей формування мотивації його вчинків у сфері економічної діяльності.

Маржиналізм ґрунтується на принципово нових методах економічного аналізу, що дозволяє застосовувати граничні величини для характеристики змін у явищах, які відбуваються. У цьому його відмінність від класичної політекономії, автори якої користувались лише характеристикою суті економічних явищ (категорій), виражених у середній або сумарній величині.

Ще одна особливість маржиналізму полягає в тому, що класики поділяли економічні явища тенденційно, вважаючи зокрема сферу виробництва первинною щодо сфери обігу, а вартість - вихідною категорією всього економічного аналізу, а маржиналісти економіку розглядають як систему взаємозалежних господарюючих субєктів, які розпоряджаються господарськими благами, фінансовими і трудовими ресурсами. Саме тому, завдяки маржинальній теорії, проблема рівноваги і стабільного розвитку економіки стала предметом аналізу результатів її взаємодії з навколишнім середовищем - як підприємств і фірм, так і народного господарства в цілому.

Крім того, порівняно з класичною, маржинальна теорія широко застосовує математичні методи, у тому числі і диференціальне обчислення.

1. Історія економічної думки / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко та ін. К., 2000. 411 с.

2. Економічна енциклопедія: В 3 т. К., 2004 - 2006.

3. Ковальчук В.М., Сарай М.І. Історія світової економічної думки. -Тернопіль, 2006. 341 с.

4. Лановик Б., Матисякевич 3., Матейко Р. Економічна історія України і світу: Підручник. К., 2009. 478 с.

5. Мешко І.Н. Історія економічних учень. К., 2008. 387 с.

6. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства: Навч. посіб. К., 2007. 358 с.

7. Україна і світ: Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства: Навч. посіб. / За ред Б.Д. Пайовика. К., 2004. 422 с.

8. Юхименко П. Історія економічних учень: сучасні концепції / Навч. посіб. Біла Церква, 2009. 356 с.

9. Юхименко П.І., Ільєнко А.А. Історія економічних учень: В 2ч. Біла Церква, 2008.

Размещено на .ru