Економічні основи управління оздоровленням навколишнього середовища - Автореферат

Протягом ХХ-го століття негативні наслідки антропогенного забруднення навколишнього середовища переросли з розряду несуттєвих “зовнішніх ефектів”, якими можна нехтувати як при виборі оптимальних технологій чи обгрунтуванні напрямків господарського розвитку, так і при розрахунку валового національного продукту, до однієї з найбільших загроз не лише добробуту, але й безпеці людей. Незважаючи на порівняно значну кількість розвідок, які стосуються економічних основ управління оздоровленням навколишнього середовища, слід відзначити відсутність цілісного дослідження проблеми, а також недостатність наукового опрацювання низки окремих питань, правильне розвязання яких є важливим для оптимізації протизабруднюючої діяльності. № 368), де дисертантом обгрунтовано концепцію екологічної безпеки території; науково-дослідних тем “Дослідження впливу господарської діяльності на стан природного середовища та обгрунтування пріоритетів регіональної екологічної політики” (1994-1996 рр., № держреєстрації 0194V042287), де дисертантом розроблено теоретико-методологічні основи економічної оцінки збитків від забруднення навколишнього середовища, та “Екологічна безпека економічних реформ в Україні: досвід, проблеми, перспективи (регіональні дослідження)” (1997-1999 рр., № держреєстрації 01970012077), де дисертантом проаналізовано методи економічної оцінки збитків від забруднення навколишнього середовища та розроблено пропозиції щодо удосконалення управління екологічною безпекою в Україні в ринкових умовах. Дослідження, проведені автором, безпосередньо повязані з реалізацією проекту “Методичне забезпечення практикумів з курсу “Економіка природокористування” та “Охорона навколишнього середовища” для вузів України” в рамках міжнародної програми співробітництва в 1997-1998 рр. (Міністерство освіти України, Міністерство екологічної безпеки України), де дисертантом для базового підручника з курсу “Економіка природокористування” підготовлено розділ “Управління екологічною безпекою в регіоні”, а також - із здійсненням програми “Співпраця з передачі екологічних технологій та екологічного навчання” (1996-1998 рр., Західний науковий центр НАН України, Інститут екологічних досліджень Коннектикутського університету США), де дисертантом в рамках проведення семінарів для працівників державного управління екобезпеки у Львівській області та екологічних служб підприємств м. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети в основному застосувалися такі методичні засоби і прийоми: причинно-наслідкових звязків - при дослідженні суті та змісту поняття економічних збитків від АЗНС; комплексного аналізу - при удосконаленні концептуальних підходів та моделі формування варіантів програм протизабруднюючих заходів на рівні підприємства; факторного аналізу та економіко-математичного моделювання - при розробці методологічних засад визначення вартості протизабруднюючих заходів; системного підходу - при розробці та обгрунтуванні системи критеріїв для оцінки ефективності механізмів управління оздоровленням навколишнього середовища у регіоні; наукової абстракції - при дослідженні реакції механізмів управління оздоровленням навколишнього середовища у регіоні на критерії оптимальності; порівняння - при аналізі ефективності різних механізмів управління оздоровленням навколишнього середовища у регіоні тощо.Враховуючи недостатню вивченість залежностей між рівнем забруднення та моментом виникнення збитку, вплив на ці процеси місцевих природних та інших умов, прихильники такого трактування АЗНС неминуче приходять до висновку, що поняття “забруднення” і “забруднювач” є умовними, відносними. По-перше, витрати на запобігання впливу забруднення та ліквідацію його наслідків є складовими економічного збитку від забруднення навколишнього середовища і його класифікація на той, що йому вдалося запобігти, та ліквідований є недоречною, оскільки свідчить, що до економічного збитку відносяться лише прямі втрати. В роботі доведено, що екологічний ефект протизабруднюючого заходу має розраховуватися за формулою: (2) де mij - обсяг скорочення емісії забруднень унаслідок реалізації і-го заходу на j-му підприємстві, ум. тонн; Формування на підприємстві потенційної програми заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища відбувається шляхом їх ранжирування за критерієм рівня граничних затрат (РГЗ) на одиницю скорочення емісії забруднень у навколишнє середовище (Sij), який розраховується як відношення вартості протизабруднюючого заходу (Зij) до його екологічного ефекту (mij). Усі заходи щодо оздоровлення навколишнього середовища, перед тим, як бути включеними у варіант програми протизабруднюючих заходів на підприємстві, мають бути оцінені за допомогою показника абсолютної ефективності інвестицій у заходи щодо зниження АЗНС, який має бути не нижчий за відповідну норму прибутку.Дослідження проблем оптимізації протизабруднюючої діяльності дало можливість сформулювати низку принципових висновків і пропозицій щодо напрямків, методів і механізмів боротьби з антропогенним забрудненням навколи

Основний зміст дисертації