Економічні основи регулювання ринку продуктів харчування (на прикладі Одеської області) - Автореферат

В роботі вивчається мясо-молочний ринок, що обумовлено важливістю цих продуктів для харчування людей і найбільшою глибиною кризи їх виробництва і споживання. Складність поставленого завдання заключається в багатьох факторах, які лежать в основі зменшення виробництва мясо-молочних продуктів. Ці призвело до подальшого зубожіння людей, зниженню платоспроможного попиту на найбільш цінні і дорогі продукти харчування - молоко і мясо, і в результаті до неухильного і швидкого скорочення виробництва і споживання тваринницьких продуктів. на основі комплексного підходу дано прогноз розвитку виробництва мясо-молочних продуктів, за результатами якого проводиться вибір шляхів підвищення його ефективності; У розділі 1 розглядаються проблеми формування ринку основних продуктів тваринництва в Одеській області, висвітлюється роль та значення розвитку ринку мясних та молочних продуктів в забезпеченні повноцінного харчування населення, дано історичний огляд розвитку виробництва тваринницьких продуктів і його сучасний стан, висвітлюються особливості формування ринку АПК і ринку мясо-молочних продуктів в Одеській області та закордонний досвід розвитку ринку основних тваринницьких продуктів.Зменшення поголівя основних видів продуктивних тварин - великої рогатої худоби і свиней було причиною деградації ресурсного потенціалу тваринництва, падіння ефективності виробництва мяса і молока. Наряду із зменшенням поголівя відбувається значне падіння обсягів виробництва продукції. Причина полягає не тільки в зниженні поголівя тварин, але і в падінні його продуктивності. Це призвело до зменшення оплати корму продукцією, зниженню продуктивності поголівя. По стану на 1.01.1997 р. в порівнянні з 1990 р. в господарствах населення поголівя великої рогатої худоби збільшилось в 2,3 рази, корів - в 2,4 рази, свиней - в 1,5 рази.В розділі показано, що недоліки формування ринку мясо-молочних продуктів в більшості пояснюються слабким розвитком його інфраструктури, особливо збуту і постачання. В останні роки в економічно розвинутих країнах набуває розповсюдження біржова торгівля, яка займає на сільськогосподарських ринках особливе місце: на продукцію аграрного сектора економіки приходиться більше 70% світового біржового обігу. Враховуючи те, що АПК в країнах колишнього СРСР, в тому числі і на Україні, зараз одна із небагатьох функціонуючих сфер народного господарства, стають зрозумілими труднощі з бюджетом, державним регулюванням економіки в період переходу до ринку. Безсумнівно, що основними господарями в процесі приватизації виробництв мясної і молочної промисловості повинні стати колективні сільськогосподарські підприємства, кооперативи, фермерські господарства, асоціації, які виробляють сировину. Щоб у 1996 році купити трактор Т-150 сільському виробнику необхідно виробити і продати порівняно з 1991 роком в 7,3 рази більше зерна, в 14,4 рази більше молока, в 21 раз більше мяса; комбайн «Нива» в 10,19 та 28 разів, кормозбиральний комбайн КСП-100 - в 7; 13 і 21 раз, суперфосфат - в 6; 12 і 21 раз відповідно.В сучасних умовах України основними напрямками впливу держави на формування ринкової економіки виступають: створення законодавчих і правових основ, великомасштабна програма приватизації власності, проведення системи антимонопольних заходів, фінансове оздоровлення шляхом удосконалення бюджетно-кредитних відносин, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, соціальний захист населення. Держава повинна створити надійну систему регулювання системи земельних відносин, включаючи держконтроль за використанням землі, розробити соціально-економічний моніторинг земельної реформи. До основних напрямків державного регулювання ціноутворення повинна відноситися дотація сільськогосподарського виробництва, введення гарантованих державою цін на основні види сільськогосподарської продукції, удосконалення організаційно-правових форм реалізації продукції, оподаткування. Починаючи з 1990 р. всі показники економічної ефективності виробництва мяса і молока в АПК Одеської області погіршуються. Починаючи з 1990 р. настає майже безперервне зниження рівня споживання всіх основних продуктів харчування на душу населення, особливо мяса і молока.

1. Великий досвід багатьох країн свідчить, що ринок повинен бути в тій чи іншій мірі регульованим. В сучасних умовах України основними напрямками впливу держави на формування ринкової економіки виступають: створення законодавчих і правових основ, великомасштабна програма приватизації власності, проведення системи антимонопольних заходів, фінансове оздоровлення шляхом удосконалення бюджетно-кредитних відносин, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, соціальний захист населення. Держава повинна створити надійну систему регулювання системи земельних відносин, включаючи держконтроль за використанням землі, розробити соціально-економічний моніторинг земельної реформи.

До основних напрямків державного регулювання ціноутворення повинна відноситися дотація сільськогосподарського виробництва, введення гарантованих державою цін на основні види сільськогосподарської продукції, удосконалення організаційно-правових форм реалізації продукції, оподаткування. Особливе місце займає питання зменшення та ліквідації диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію.

Без цього село як і раніше буде виступати безплатним кредитором державного бюджету і незлічених комерційних структур, включаючи банки.

2. Починаючи з 1990 р. всі показники економічної ефективності виробництва мяса і молока в АПК Одеської області погіршуються. Основна причина цього - руйнування матеріально-технічної бази галузі, скорочення її ресурсного потенціалу.

Криза тваринництва негативно вплинула на харчування людей. Починаючи з 1990 р. настає майже безперервне зниження рівня споживання всіх основних продуктів харчування на душу населення, особливо мяса і молока.

В 1995-1996 рр. темпи зниження виробництва і реалізації основних продуктів тваринництва сповільнилось. Це відбулося завдяки зростанню виробництва в приватному секторі.

Розвиток приватного сектора привів до росту їх долі в структурі валової продукції сільського господарства області (в порівняльних цінах 1983 року). Якщо в 1990 р. ця доля склала 26,4%, то в 1996 р. - 44,5%. Ще більша роль господарств населення і фермерів в тваринницьких галузях. В 1996 р. доля цих господарств в валовій продукції тваринництва Одеської області склала 50,5%, рослинництва -40,1%. Вперше за останні 65 років (з часів колективізації) валова продукція тваринництва, вироблена в приватному секторі перевищила обсяг продукції в суспільному секторі. Доля валової продукції рослинництва приватних господарств ще відстає на 10 пунктів від суспільного виробництва.

Один із найважливіших показників економічної ефективності виробництва в господарствах населення і фермерів - вихід продукції з одиниці площі - набагато вищий, ніж у суспільному секторі КСП, радгоспів і держгоспів.

3. Обсяги виробництва в харчовій промисловості, в тому числі в мясо-молочній, швидко зменшувались, а зниження платоспроможного попиту переважаючої більшості населення поставило підприємства в важке становище. Велика кількість виробничих потужностей тепер простоює із-за нехватки сировини, недосконалості закупівельних цін і багатьох інших економічних причин, в першу чергу величезного податкового пресу. Багато виробників молока і мяса прагнуть реалізувати його безпосередньо кінцевим споживачам, навіть в не переробленому вигляді. Збільшився забій тварин безпосередньо в особистих господарствах з подальшою реалізацією на ринках.

Укріплення матеріально-технічної бази тваринництва є основою розвитку сировинної бази переробної мясо-молочної промисловості. Харчова промисловість повинна формуватися з урахуванням платоспроможного попиту населення на продукти харчування і можливостей місцевої сировинної бази.

4. Капіталовкладення в сільське господарство України скоротилось в 1995 р. на 84% в порівнянні з 1986-1990 рр. Ще більше скорочення вкладень відбулося в тваринництві - до 88%. Майже так зменшились вкладення в мясо-молочну промисловість - на 20% в порівнянні з 1986-1990 рр.

Реконструкція сільськогосподарських і переробних підприємств АПК, нове будівництво, установка прогресивного технологічного обладнання будуть здійснюватися за рахунок інвестицій з державного бюджету, зарубіжних партнерів, з власного прибутку, участі промислових фірм, комерційних банків, різного роду комерційних підприємств.

Заслуговує розповсюдження інвестування сільськогосподарських і переробних промислових підприємств з боку вітчизняних комерційних структур шляхом їх організаційного обєднання в різних формах.

5. Дослідження інфраструктури регіонального продовольчого ринку показав необхідність значного її удосконалення. Це потребує поліпшення роботи аграрних бірж, районних торгівельних домів, створенню при управліннях сільського господарства спеціальних маркетингових комерційних служб.

6. Розроблені в дисертації варіанти прогнозу виходу з кризи АПК Одеської області показують, що виробництво мяса і молока доцільно розвивати на загальнодержавному рівні в розрахунку на душу населення. Це дозволить забезпечити населення Одеської області на рівні середнього по Україні власного виробництва.

7. В інвестиційній політиці розвитку ринку мясо-молочних продуктів важливим елементом є вибір пріоритетних напрямків капіталовкладень. Такими напрямками є кормова база, племінна справа, сучасні технології глибокої промислової переробки сировини, розвиток холодильного господарства, застосування найновіших видів упаковки і тари.

Головна ланка в цих напрямках - кормова база. Багаточисельними дослідженнями доказано, що кожна гривня додаткових вкладень в збільшення поголівя тварин, відповідне зростання площ тваринницьких приміщень з необхідним обладнанням та ін.

1. Дяченко С.Г., Майгер Н.В. Формирование рынка мясо-молочних продуктов. - Одесса: АОЗТ ИРЭННТ, 1998. - 164 с. (10,3 д.а., в т.ч. автора 3,5 д.а.)

2. Дяченко С.Г., Майгер Н.В., Сидлецкая О.С. Продовольственный рынок Одесщины: экономические проблемы и перспективы развития. - Одесса: АОЗТ ИРЭННТ, 1998. - 7,0 д.а. - 110 с. (6,9 д.а., в т.ч. автора 2,2 д.а.)

Размещено на .ru