Економічні можливості адаптації малоефективних вугільних шахт до ринкових умов - Автореферат

В умовах існуючого дефіциту вугілля в Україні, робота, що проводиться з реструктуризації галузі найближчим часом може призвести до закриття вкрай збиткових шахт, більшість з яких видобувають коксове вугілля й антрацити. Сумарна виробнича потужність шахт, які намічені до закриття або працюють малоефективно, становить понад 20 млн. т вугілля на рік, із них на частку глибоких шахт з крутими пластами припадає 20% або 2,5 млн. т коксівного вугілля вищої якості марок К, Ж і ПС, поповнити дефіцит яких не виявляється можливим ні вітчизняними виробниками, ні за імпортом. Теперішня політика ставить шахти, що працюють з низьким ступенем ефективності (а таких шахт більшість), по суті, в умови самовиживання, а це призводить до неминучої самоліквідації шахт у Центральному, Торезько-Сніжнянському, Кадієвському та інших районах Донбасу. Природно, виникає питання про межу такого виживання з позицій держави та позицій нового власника шахт, якщо він зявився. Елементи дисертації знайшли своє відображення в науково-дослідній роботі кафедри менеджменту Національного гірничого університету за темами «Розробка та обґрунтування методів оцінки економічної надійності та інвестиційної привабливості вугільних шахт» (№ держреєстрації 0103U001287) і «Розробка та обґрунтування методів оцінки економічного стану шахт в умовах реструктуризації та механізму визначення збалансованої ціни на вугілля та оптимального розподілу дотацій за специфікою окремих регіонів Донбасу» (№ держреєстрації 0104U002025).У розділі 1 «Економічні пріоритети у механізмі підтримки потужності шахт» доведено, що дійсна інвестиційна привабливість кожної шахти повинна визначатися за рівнем її економічної надійності та обсягом і цінності залишкових запасів вугілля. Була виділена група шахт із річною потужністю не більше 350 тисяч тонн і на цих шахтах розглянуто низку показників, таких як обсяг видобутку, коефіцієнт економічного рівня - характеристика рівня собівартості добування вугілля, і коефіцієнт геологічної надійності - характеристика залишкових запасів (табл. У розділі 2 «Організаційно-економічні аспекти підтримки потужності малоефективних шахт» визначено, що приріст потужності малоефективних шахт залежить від тіньової ціни запасів вугілля та рівня інвестицій, скорегованого значенням економічної надійності шахти, тобто чим вище значення останнього параметру, тим доцільніше адресне інвестування підтримки потужності шахт. Відомі: А - сумарна запланована виробнича потужність N шахт; Ві - найбільша виробнича потужність, яку може мати перша шахта (іноді В = ?, що означає можливість великого приросту потужності за наявності значних коштів. Це може також означати будівництво великої шахти); bi - найменша виробнича потужність, яку може мати і-та шахта (bi ?0, означає, що шахту можна закрити або, в усякому разі, не фінансувати підтримку її потужності); ci(Xi) - собівартість 1т готової вугільної продукції, виробленої за рік на і-й шахті залежно від її виробничої потужності; Ki(Xi) - капіталовкладення в технічне оновлення, модернізацію або реконструкцію діючої шахти; R - норма дисконту.У дисертації, що є закінченою науково-дослідною роботою, поставлена і вирішена актуальна наукова задача, яка полягає у теоретичному обґрунтуванні й удосконаленні системи адресного інвестування малоефективних шахт, що добувають вугілля дуже цінних марок, з урахуванням рівня економічної надійності кожного підприємства. Розрив між управлінням реальним виробництвом, з одного боку, та управлінням фінансовими і товарними потоками, зосередженими у посередницьких фірмах, з іншого, призводить до розвалу інвестиційної політики підтримки потужності. У роботі доведено, що дійсна інвестиційна привабливість кожної шахти повинна визначатися за рахунок регулювання рівня економічної надійності та цінності залишкових запасів. Поняття «ефективності роботи шахти» не є достатньо чітким і однозначним і залежить від вибраного критерію ефективності та рівня, на якому розглядається проблема. Для визначити політики в області закриття шахт Донбасу необхідно насамперед вибрати ряд характеристик, що мають вирішальне значення, і за цією ознакою класифікувати шахти, заздалегідь знаючи, що деякі шахти, що віднесені до числа «неефективних», за якими-небудь ознаками можуть бути кращими ніж інші.

Основний зміст роботи

У дисертації, що є закінченою науково-дослідною роботою, поставлена і вирішена актуальна наукова задача, яка полягає у теоретичному обґрунтуванні й удосконаленні системи адресного інвестування малоефективних шахт, що добувають вугілля дуже цінних марок, з урахуванням рівня економічної надійності кожного підприємства. Основні наукові і практичні висновки досліджень, виконаних у дисертаційній роботі, полягають у наступному: 1. Розрив між управлінням реальним виробництвом, з одного боку, та управлінням фінансовими і товарними потоками, зосередженими у посередницьких фірмах, з іншого, призводить до розвалу інвестиційної політики підтримки потужності. Це обумовлює хронічну нестачу коштів на розвиток вугледобувних підприємств, тому ринкове середовище для таких субєктів господарювання є фактично несприятливим. У роботі доведено, що дійсна інвестиційна привабливість кожної шахти повинна визначатися за рахунок регулювання рівня економічної надійності та цінності залишкових запасів.

2. Поняття «ефективності роботи шахти» не є достатньо чітким і однозначним і залежить від вибраного критерію ефективності та рівня, на якому розглядається проблема. Для визначити політики в області закриття шахт Донбасу необхідно насамперед вибрати ряд характеристик, що мають вирішальне значення, і за цією ознакою класифікувати шахти, заздалегідь знаючи, що деякі шахти, що віднесені до числа «неефективних», за якими-небудь ознаками можуть бути кращими ніж інші. При цьому важливо, щоб кількість подібних «протиріч» була не дуже великою.

3. Малоефективні шахти Центрального і Шахтарського регіонів Донбасу входять до великої групи (63 підприємства) з коефіцієнтами економічної надійності 0,61-1,00. Це свідчить про потенційні резерви шахт (насамперед, за рахунок забезпеченості запасами) і зумовлює доцільність підтримки їх потужності, принаймні, на період відпрацювання вже підготовленого горизонту. Зниженню потенціалу цих резервів сприяє витратний механізм формування ціни на вугілля, коли в основу ціни закладаються витрати виробника, а не принцип реальної вартості, за якою даний товар можливо реалізувати на ринку.

4. Як основний інструмент якісного аналізу можливості збереження потенціалу шахтного фонду доцільно використовувати параметричні оптимізаційні моделі. Першорядна вихідна передумова при цьому - необхідність добування особливо якісного, гостродефіцитного коксівного вугілля марки К і Ж. Ці міркування, а також пріоритетність фінансування шахт за рівнем їх економічної надійності дають можливість контролювати процес розкриття внутрішніх резервів, що підтримується відповідним рівнем дотацій.

5. У процесі оптимізації приросту потужності слід використовувати параметри, названі скорегованим рівнем інвестицій і тіньовою ціною запасів. Відємні значення рівня інвестицій свідчать про потенційні можливості даної шахти. Чим вище цей параметр за абсолютною величиною, тим доцільніше адресне інвестування підтримки потужності шахти. Тіньова ціна запасів (грн/т) свідчить про цінність запасів з погляду пропорційного рівня витрат на їх відпрацювання.

6. Сталість системи підтримки потужності шахт залежно від їх пріоритетності по цінності видобуваємого вугілля і рівня економічної надійності підприємств досягається при встановленні збалансованих цін. При цьому функціонал моделі необхідно будувати таким чином, щоб мінімізація ціни на вугільну продукцію відбувалася паралельно максимальному задоволенню дотаційних заявок на тарифну угоду і перевищення собівартості над ціною.

7. При теперішньому рівні видобутку питомі енергетичні показники по шахтах Центрального району Донбасу можуть перевищити рівень 2000 КВТ.год/т (для порівняння: розрахункова кількість електроенергії, що виробляється з 1 т вугілля на електростанції, дорівнює 1570 КВТ.год). Очевидно, що у нинішньому кризовому стані навіть відносно невелике зростання видобутку вугілля зіграє значну роль у покращенні енергетичних показників. При цьому необхідні нові форми управління виробничими системами типу «вугілля-кокс-метал». Така синергетична конструкція передбачає наявність, як мінімум, збагачувальної фабрики, коксохімічного заводу і металургійного комбінату (заводу), а до розширеної схеми доцільно введення і шахт, які добувають коксівне вугілля.

1. Вагонова А.Г., Чмыхун В.А., Каширников Д.Л. Адаптация маломощных антрацитових шахт к рыночным условиям. - Днепропетровск: Наука и образование, 2004. - 126 с.

2. Салли В.И., Райхель Б.Л., Швец В.Я., Чмыхун В.А. Раздел 7. Границы целесообразной полноты извлечения запасов на угольных шахтах в различных условиях. // В кн. Экономические проблемы поддержания мощности мало эффективных угольных шахт Украины. - Днепропетровск. - 2002. - с. 206-224.

З. Чмихун В.О. Економіко-математична модель інвестування збиткових шахт, що добувають цінне вугілля // Аналітично-інформаційний журнал «Схід», Донецьк. - 2004. - №5. - с. 14-18.

4. Салли В.И., Чмыхун В.А. Когда и какие шахты закрывать // Сб. науч. трудов «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект». Часть 1. - Донецк: ДОННУ. - 2002. - С. 215-218.

5. Салли В.И., Бойченко Н.В., Чмыхун В.А. К проблеме инвестиционной привлекательности угольных шахт с ограниченными запасами // Сб. науч. трудов «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект». Часть 1. - Донецк: ДОННУ. - 2001. - С. 95-97.

6. Салли В.И., Чмыхун В.А., Каширников Д.Л. Инвестиционные аспекты поддержания мощности малоэффективных антрацитовых шахт // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2004. - №4. - С. 5-11.

7. Вагонова А.Г., Чмыхун В.А., Каширников Д.Л. Поддержание мощности шахт в зависимости от ценности запасов и уровня инвестиций // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2004. - №6. - С. 91-94.

Размещено на .ru