Економічні кризи та їх причини - Творческая работа

Так само укладають контракти, так само виконуються зобовязання, але, вмикнувши увечері телевізор, обиватель знову занурюється у стан неспроможності політичної системи справитися з внутрішніми і зовнішніми викликами.А все тому, що політична система України не в змозі адекватно ухвалити рішення: вважати кризу влади позитивним фактом в біографії України, або ж вважати її загостренням старого як світ політичного діагнозу - неспроможності українських демократичних інститутів? Макроекономічні проблеми впали на голови українців безробіттям, невиплатою зарплат і пенсій, інфляцією, падінням курсу гривні, фінансовими проблемами господарств, підприємців, банків. Через падіння платоспроможності підприємств і населення - клієнтів банків, - через зростання ризиків кредитування погіршується стан і банківської системи. 1993 р. на 1000 дол. валового суспільного продукту" Україна споживала 1840 кг нафтового еквівалента усіх енергоносіїв, тоді як Франція - 182, Німеччина - 145, Данія - 141 кг. Якщо на початку 1992 р. частка сировини і матеріалів у експорті становила 80%, то 1993 р. досягла 88%, що швидко наближало Україну до перетворення у неоколоніальну периферію розвинутих держав.На відміну від класичної кризи в Україні, як і в інших країнах СНД, з кінця 1990 р. триває не криза надвиробництва, а криза недовиробництва. Так, у США в 1929-1933 pp. спад виробництва не перевищував 25%, в СРСР під час Другої світової війни він становив 20%, тоді як в Україні обсяг ВВП у доларовому еквіваленті становив у 1990 р. 249 млрд. дол., а у 1999 р. у номінальних цінах - 130,4 млрд. грн.Причини економічної кризи в Україні доцільно поділити на три основні групи: успадковані від СРСР; ті, що постали з часу проголошення незалежності України; причини, зумовлені процесом трансформації існуючої економічної системи. Порушення цих звязків, насамперед з Росією, призвело до втрати Україною значної кількості традиційних ринків збуту, до зупинення багатьох підприємств через відсутність комплектуючих тощо, адже лише 20% промислового виробництва в Україні мали завершений технологічний цикл. Відсутність науково обґрунтованої стратегії трансформації командно-адміністративної системи в розвинутішу і досконалішу економічну систему, тобто невизначеність моделі такої трансформації (обиралася мета одночасного переходу до ринкової, соціально орієнтованої ринкової та змішаної економіки і навіть до постіндустріального суспільства).За перші чотири місяці 2010 року теми приросту промислового виробництва склали 12,6% проти 10,8% в січні-березні, що було забезпечено дією чисто економічних чинників і свідчить про вихід економіки України з фази рецесії і перехід до фази активного відновлення виробництва. Серед позитивних тенденцій в розвитку промисловості , зокрема, у відомстві відмічають, по-перше, те, що в квітні в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року обсяги промислового виробництва виросли на 17,4%. В цілому, повідомляє Мінекономіки, вже впрродовж шести місяців поспіль відбуваєхться ріст обсягів виробництва, але показник квітня був найвищим серед них (у листопаді 2009 року ріст склав 8,7%, в грудні - 7,3%, в січні 2010 року - 11,8%, в лютому - 5,6%, в березні - 13,8%). У січні-квітні (до аналогічного періоду попереднього року) спостерігалося нарощування виробництва в 19 регіонах (проти 17 в січні-березні),-зазначили в Мінекономіки.Зважаючи на це, головною умовою успішного виходу з економічної кризи є продуктивна співпраця Верховної Ради та уряду. І вже в процесі цієї співпраці треба віднаходити й використовувати конкретний інструментарій тактичних кроків економічного оздоровлення. Для цього потрібно створити нові умови господарювання, нове правове поле, виховати нову культуру економічних взаємин і визначити напрями внутрішньої та зовнішньої політики. Насамперед необхідно здійснити широку програму реформування промислово-фінансової системи з метою збільшення реальних доходів громадян, відновлення роботи підприємств, захисту майнових прав та інтересів громадян. У питаннях соціальної сфери на перший план висуваться створення гарантованої державою системи соціального захисту на базі фондів, що вивільняються внаслідок проведення податкової реформи, з одного боку, та перегляду системи фінансування соціальних видатків - з іншого.Сукупність факторів впливу на економіку України приводить у кінцевому результаті до її детенсивного розвитку,що є найбільш суттєвою причиною поглиблення кризових та інфляційних процесів. Обвальний розвиток кризових процесів посилює детенсивний, тобто гіперзатратний характер функціонування економіки. Таким чином можна передбачити, що з врахуванням неминучості виникнення нових криз, при виникненні нового розвитку економічного занепаду, причини його виникнення відрізнятимуться від раніше вивчених,і носитимуть комбінований вигляд.Фаза підйому економічного циклу викликається практично необмеженим доступом субєктів господарювання до кредитних ресурсів, що обумовлено зниженням вимог до них з боку фінансово-кредитної системи.

Зміст

Вступ

1. Економічна катастрофа в Україні

2. Причини економічної кризи в Україні

3. Стан економічної кризи в 2010 році

4. Шляхи виходу України з економічної кризи

Висновки

Список використаної літератури

1. Сукупність факторів впливу на економіку України приводить у кінцевому результаті до її детенсивного розвитку,що є найбільш суттєвою причиною поглиблення кризових та інфляційних процесів.

2. Обвальний розвиток кризових процесів посилює детенсивний, тобто гіперзатратний характер функціонування економіки.

3. Ринок сам по собі розірвати це порочне замкнуте коло не зможе. Тут необхідне активне втручання держави на основі практичної реалізації прогресивної економічної політики, окремі фрагменти якої будуть викладені далі.

Аналіз теорії виникнення криз показав їх циклічний характер, умовне розділення їх на дві категорії: теорії, які в основному є екстернальними.

Основу економічного циклу складають економічні кризи, що періодично виникають.Дослідивши причину виникнення сучасної світової кризи можна зробити висновок, що вона стоїть на позиціях синтезування, або комбінування, екстернальних і інтервальних теорій. Таким чином можна передбачити, що з врахуванням неминучості виникнення нових криз, при виникненні нового розвитку економічного занепаду, причини його виникнення відрізнятимуться від раніше вивчених,і носитимуть комбінований вигляд.Фаза підйому економічного циклу викликається практично необмеженим доступом субєктів господарювання до кредитних ресурсів, що обумовлено зниженням вимог до них з боку фінансово-кредитної системи. Таким чином необхідно зробити процес доступу до кредитних ресурсів таким, аби він придбав інерцію, тобто періоду бурхливого розвитку закінчувався в той момент, коли припинявся вільний доступ до необмежених кредитних ресурсів.Результати досліджень дозволяють стверджувати, що в сучасній розвиненій ринковій економіці цикли за своєю тривалістю стають коротшими в результаті своєчасного прийняття антициклічних програм з боку держави. Забезпечення зменшення економічних, та соціальних наслідків кризи можливо завдяки прийняттю низки заходів, запропонованих авторами даної роботи.

1. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 328 с.

2. Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та ін.; За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 1999. - 564 с.

3. Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. Общая теория кризисов. - М.: Наука-РОССПЭН, 1997.- 219 с.

4. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. XV-XVIII вв. Т. 3. Время мира. - М.: Прогресс, 1992.- 54-67 с.

5. Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы.- М.: Наука, 1999. - 246 с.

6. Гореликов К.А. Антикризисное управление предприятиями и финансово-кредитными организациями. - М.:, 2008.-221с.

7. «Дзеркало тижня» №44, 22 листопада 2008

8.

9.

Размещено на