Економічні аспекти управління виробничим потенціалом - Дипломная работа

2.4 Оцінка виробничого потенціалу та бізнесуВисновки і пропозиціїВідповідно до класифікації основних підходів до оцінки показники стану й ефективності використання основних засобів можна обєднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства основними засобами; 2) стан основних засобів; 3) ефективність використання основних засобів. До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами і використовуються при застосуванні ресурсного підходу, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства[11]. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів[8]. Коефіцієнт придатності основних засобів розраховується за формулами: Кп=1-Кз або Кп=100%-Кз де Кп - коефіцієнт придатності основних засобів;Обстеження виробництва здійснюється за всіма елементами керованої підсистеми: робітники; організація виробництва; процеси виробництва; організація праці робітників; продуктивність праці; техніка та технологія виробничих процесів; продукція; взаємозвязок факторів виробничого обєкта; аналіз виробничої структури; виробничий потенціал організації. При аналізі діяльності робітників слід використовувати такі показники: темпи росту чисельності працюючих; темп росту продуктивності праці; темпи росту заробітної плати; середня кількість відпрацьованих за рік робочих днів з розрахунку на одного працюючого; коефіцієнт плинності кадрів; питома вага робітників, що підвищили кваліфікацію за певний період у загальній кількості. При обстеженні цього елементу підсистеми визначаються: - рівень забезпеченості робочих місць виробничого підрозділу персоналом в необхідному для виробництва професійному та кваліфікаційному складі; - рівень використання трудових ресурсів (робочого часу) у процесі виробництва. Для аналізу процесів виробництва розраховується низка показників: коефіцієнт охоплення виробів (деталей) типовими (стандартизованими) технологічними процесами; питома вага прогресивних технологічних процесів; обсяг впровадження технічно обгрунтованих норм виробітку. Цей важливий показник ефективності виробництва і управління дає можливість відчути: структурні зрушення у виробництві; підвищення технічного рівня виробництва; вдосконалення управління, організації виробництва і праці; зміни обсягу виробництва; вплив галузевих факторів.Товариство з обмеженої відповідальністю «Укр.-Вереск» створене відповідно до законодавства України й зареєстровано 2 лютого 2006 р. Підприємство займається закупівлею зерна пшениці і жита, виробництвом муки пшеничної в/г, 1с, 2с, крупи манної, муки житньої обдирної. ТОВ «Укр-Вереск» підтримує високу якість продукції, що підтверджено дипломами конкурса «100 кращих товарів України» і стабільним попитом на продукцію підприємста. якість вхідної сировини і готової продукції контролює власна акредитована лабораторія. Серед відносно великої кількості існуючих фірм, що займаються подібною діяльністю, можна виділити основних конкурентів, що здійснюють подібний ТОВ «Укр - Вереск» спектр послуг. SWOT - аналіз є чи не найпоширенішим методом аналізу стану організацій, що знаходить своє використання у прийнятті найважливіших управлінських рішень SWOT - абревіатура перших англійських слів: strength - сила, weakness - слабкість, opportunities - можливості і threats - загрози.Причому пріоритетність груп може мінятися в залежності від сфери діяльності підприємства, галузевої спрямованості, наявності імпортно-експортних операцій, міждержавних відносин з країнами - партнерами в цін сфері бізнесу, стану ресурсного забезпечення підприємства і т.п.; здійснюють збір, обробку і попередній аналіз інформації про впливові фактори, для чого використовують інформацію, що міститься в періодичних виданнях (газетах, журналах), статистичних збірниках, інформаційних виданнях, в Internet - новинах, оглядах і аналітичних програмах радіо і телебачення; систематизують результати, аналізують вплив факторів і оцінюють їх, роблять висновки. Хоча у заданому періоді збільшився прибуток від реалізації продукції (без амортизаційного відрахування) на 155 тис. грн., вартість машин і устаткування - на 55 тис. грн.., вартість офісних меблів - на 20 тис. грн..,прибуток на інвестиції в оборотні активи збільшився на 30 тис. грн.., Зниженню вартості підприємства сприяло збільшення таких показників як: собівартість продукції (за винятком амортизації) на 45 тис. грн., зношування нематеріальних активів, надлишковий доход зменшився на 21.44 тис. грн., вартість гудвілу зменшилася 1055,8 тис. грн. до 790,5 тис. грн. Вартість підприємства визначена методом балансового власного матеріального капіталу показує що: балансовий власний капітал за період збільшився на 50 тис.грн., нематеріальні активи - на 30 т

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ І. Теоретико - методологічні аспекти управління виробничим потенціалом підприємства

1.1 Сутність виробничого потенціалу підприємства. Основні підходи до оцінки виробничого потенціалу підприємства

1.2 Характеристика основних підходів до управління виробничим потенціалом

1.3 Сутність діагностики виробничого потенціалу підприємства

РОЗДІЛ ІІ. Управління потенціалом підприємства

2.1 Характеристика ТОВ «Укр - Вереск»

2.2 SWOT - аналіз ТОВ «Укр - Вереск»

управління виробничий потенціал стратегічний

ВСТУП

Прагнення отримувати максимально можливий прибуток в умовах жорсткої обмеженості ресурсів спонукає підприємства до перегляду наявного виробничо-економічного потенціалу, переоцінки власних можливостей, пошуку додаткових резервів підвищення доходності своєї діяльності. Тому проблема кількісного вимірювання, якісної оцінки та оптимізації управління передусім виробничим потенціалом привертає до себе підвищену увагу як з боку представників усіх без винятку підприємницьких структур, так і з боку вчених-економістів.

Актуальність теми дослідження. Ефективність використання виробничого потенціалу підприємств значною мірою впливає на стан економічного і соціального розвитку держави в цілому. Феномен стрімкого економічного зростання окремих макро- чи мікросистем остаточно не вивчено й досі, не зважаючи на численні пошуки науковців. Динамічність і нестабільність оточення є основною ознакою сучасного функціонування вітчизняних переробних підприємств, змушуючи їх не тільки вести постійний пошук прихованих власних резервів, й докладати значних зусиль до збереження придатності своєї ресурсної бази. У постіндустріальному суспільстві, для якого характерне перевищення цінності нематеріальних активів над матеріальними, загострюється проблема нарощування інноваційного потенціалу, повязаного передусім із застосуванням інноваційних технологій. Проте тотальне фізичне та моральне зношування виробничого устаткування переважної більшості українських підприємств вражаюче суперечить невблаганним вимогам сьогодення.

Виправити такий стан можна за рахунок кардинального техніко-технологічного переозброєння промисловості, яке не можливе без додаткових інвестицій. Однак проблема розподілу капіталовкладень між основними компонентами виробничої бази також викликає значні ускладнення, особливо на великих підприємствах, через відсутність ефективних, зручних у використанні методик оптимального управління фінансовим і матеріальним потенціалом підприємств. Розробка таких методик потребує попереднього ретельного науково-теоретичного обґрунтування концепцій ефективного управління нагромадженням, споживанням і відтворенням виробничого потенціалу.

Доволі успішні спроби вирішення цієї проблеми зроблені у працях таких вчених-економістів, як О.Арефєва, О.Божко, В.Гавва, З.Герасимчук, В.М.Гончаров, І.Ігнатьєва, С.Іщук, Ю.Карпенко, Л.Ковальська, В.Микитенко, О.Олексюк, Л.Ревуцький, І.Рєпіна, Л.Скоробогата, М.Старовойтов, О.Федонін, П.Фомін, В.Чевганова, І.Чичкало-Кондрацька. Зокрема визначено основний набір ресурсних складових потенціалу, сформульовані методологічні підходи до їхньої точної оцінки, розроблені окремі управлінські стратегії щодо збільшення рентабельності виробничої діяльності та ефективного відтворення окремих компонентів виробничого потенціалу. Потребують також уточнення критерії ефективності формування і відтворення виробничого потенціалу, а також економічний механізм інноваційного зростання виробничих можливостей як передумови підвищення конкурентоспроможності продукції, що і визначає актуальність курсової роботи.

Метою дослідження є розробка і науково-теоретичне обґрунтування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності формування і використання виробничого потенціалу підприємства за критерієм підвищення прибутковості кожної ресурсної складової, синхронізації у часі виробничих операцій, фінансових і матеріальних потоків, оптимізації обсягів і структури матеріальних запасів та основних засобів.

Поставлену мету передбачається досягти в результаті: - аналізу і узагальнення наукових підходів до визначення змісту та істотних ознак категорії „виробничий потенціал підприємства”, сутнісних його особливостей в аспекті стратегій інноваційного розвитку;

- дослідження особливостей структури виробничого потенціалу відповідно до цілей підприємства та стратегій їхнього досягнення;

- визначення чинників та результативних показників, на основі аналізу яких можна встановити рівень ефективності управління нагромадженням та споживанням виробничого потенціалу;

- обґрунтування приоритетних напрямів оптимізації процесів цілеспрямованого регулювання споживаної та резервної частини виробничого потенціалу підприємства;

- розробки та наукового обґрунтування моделі визначення оптимальної структури потенціалу підприємства для різних диверсифікацій підвищення його інноваційності;

- розробки практичних рекомендацій щодо прогнозування результатів адаптивних змін структури та розміру виробничого потенціалу.

Обєктом дослідження є процес формування складу і структури виробничого потенціалу підприємства та його використання.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні засади підвищення ефективності управління виробничим потенціалом.

Методи дослідження. Науково-теоретичну і методологічну основу виконання дослідження становлять методи: узагальнення та системного аналізу - для систематизації теоретичних концепцій щодо сутності, складу, структури та методів кількісної оцінки виробничого потенціалу; порівняння та класифікації - для зіставлення кількісних показників формування і використання виробничого потенціалу вітчизняними машинобудівними підприємствами й виділення класифікаційних груп підприємств за типом організаційно-економічного механізму; фінансово-економічного аналізу - для визначення динаміки змін показників офіційної звітності підприємств, розрахунку оцінювальних коефіцієнтів та встановлення основних тенденцій їхніх змін у часі, економіко-математичних моделей підвищення якості управління виробничим потенціалом, обґрунтування вибору варіантів диверсифікації обсягів ресурсів та інвестицій за основними інноваційними напрямами;