Економічні аспекти сталого розвитку і територіальної організації сільського господарства Поділля (на прикладі Вінницької області) - Автореферат

Загальна економічна криза вразила всі галузі АПК, але особливо загрозливими є чинники скорочення продуктивних сил сільського господарства, зокрема земельних і трудових ресурсів, втрати основних і обігових коштів товаровиробників тощо. Питаннями ефективності сільського господарства з позицій його сталого розвитку та вдосконалення територіальної організації займаються науковці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, Інституту економіки НАН України, Інституту аграрної економіки, Інституту землеустрою, Української академії аграрних наук тощо. Проте дослідження проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва в АПК Поділля в контексті його сталого розвитку, територіальної організації та еколого-економічної збалансованості, зокрема в нових економічних умовах, не можна назвати вичерпаними. Робота повязана з науковою тематикою досліджень, які ведуться в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України і є невідємною частиною науково-дослідних робіт у відділі проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва, зокрема за темою №3.1.5 (58) "Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу (комплексне фундаментальне дослідження)" та 3.1.5 (59) "Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)". Розроблено принципи і нові підходи до удосконалення територіальної організації АПК, зокрема сільського господарства, які базуються на одержаних таких нових наукових результатів: вперше обгрунтовано основні напрями подальшого розвитку сільського господарства в період трансформації його до ринкового середовища, що дозволяє удосконалити розміщення і спеціалізацію виробництва АПК Поділля;У вступі визначено актуальність теми дисертації, ступінь дослідженості проблеми розміщення і розвитку продуктивних сил агропромислового комплексу (АПК) Вінницької області з врахуванням природно-кліматичних, економічних, агроекологічних, демографічних та соціально-економічних чинників і особливостей, зазначено звязок роботи з планами науково-дослідних робіт в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено методику та систему показників, обгрунтовані новизна та практичне значення висновків, задекларований особистий внесок дисертанта у вирішенні задач дослідження. В цій схемі сільське господарство з його галузевою та секторною структурою визначає масштаби, спеціалізацію, моделі підприємництва в сільському господарстві, харчовій і переробній промисловості. На основі такого аналізу визначено логічну модель АПК регіону, яка може бути структурно-галузевою конструкцією, але передбачає певну недоцільність сільського господарства та принципову невизначеність продуктових підкомплексів (ПК) на території. Серед них виділено три: фізичне виживання, споживання основних продуктів харчування, отриманих доходів тощо; виживання сільського середовища регіону з ознаками рівня пейоризації сільських населених пунктів, розвитком інфраструктури; охорони природних ресурсів, зокрема земельних, які складають основу сталого розвитку сільського господарства в АПК. Сталий розвиток сільського господарства в широкому плані передбачає збалансоване, пропорційне та ефективне використання земельних, матеріальних та трудових ресурсів, раціональну територіальну організацію виробництва з урахуванням екологічних чинників.В дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні основи формування регіонального АПК на засадах системності та пріоритетності сільського господарства як базової галузі. В результаті дослідження можна зробити висновок, що реформування сільськогосподарського виробництва в перехідному періоді йде несистемно і потребує корегування, зокрема в звязку з наступними висновками. Сільське господарство є агроекологічною системою, в якій забезпечується самовідтворення продуктивних сил природи, зокрема рослинного і тваринного світу, що потребує визнання обмеженості ресурсів. Сільськогосподарське виробництво регіону через це повинно підкорятися концепції помірковано інтенсивного розвитку, який відповідає суспільним потребам державної продовольчої безпеки.

Основний зміст дисертації

В дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні основи формування регіонального АПК на засадах системності та пріоритетності сільського господарства як базової галузі. В результаті дослідження можна зробити висновок, що реформування сільськогосподарського виробництва в перехідному періоді йде несистемно і потребує корегування, зокрема в звязку з наступними висновками.

1. Сільське господарство є агроекологічною системою, в якій забезпечується самовідтворення продуктивних сил природи, зокрема рослинного і тваринного світу, що потребує визнання обмеженості ресурсів. Сільськогосподарське виробництво регіону через це повинно підкорятися концепції помірковано інтенсивного розвитку, який відповідає суспільним потребам державної продовольчої безпеки. Розміщення продуктивних сил у складі земельних, трудових та фінансових ресурсів є предметом регулювання регіонального децентралізованого управління, а отримання доходів у формі земельної ренти, оплати праці та прибутку від підприємництва - відповідно предметом дослідження регіональної економіки.

2. Структурно-динамічний аналіз продуктивних сил регіону визначає необхідність і є аргументом кластерного обгрунтованого внутрішнього районування адміністративних областей за ознаками сільськогосподарського потенціалу.

3. Обгрунтовано концепцію і схему (прогноз) розвитку АПК на тривалу перспективу. Соціально-економічну рівновагу сільського середовища в цій схемі відіграватиме приватне дрібне селянське господарство, яке вже останнім часом є демпфером між капіталістичним спрямуванням розвитку крупних господарств товарного землеробства та прогресуючою бідністю та зниженням рівня життя за останні роки.

4. Для регіону розроблено і обгрунтовано систему міжгалузевого управління, планування на різних рівнях. Всі форми власності повинні бути направлені на подолання кризи та досягнення спільної мети: забезпечити ринковий попит населення на продовольство, створити конкурентноздатне сільське господарство.

5. Обгрунтовано моделі господарювання і нові типи господарств. Найбільш прийнятною в умовах регіону є модель молочнотоварного господарства на європейський зразок на площі до 50 га при чисельності молочного стада - 60 голів, крупні господарства товарного землеробства на площі не менше 400 га, спеціалізовані господарства в галузі птахівництва тощо.

6. Одним з основних критеріїв оптимальності регіонального АПК є охорона природи. збереження національного багатства - земельних ресурсів.

1. Волинець Л.М. Агроекологічне районування, аграрна політика і концепція розміщення сільського господарства, галузеві проблеми землеробства і тваринництва. Концепція розміщення сільського господарства. // Сільське господарство і ринок продовольства: проблеми розвитку і розміщення / Наукове видання. Київ: РВПС України НАН України, 1997. С. 50-74.

2. Волинець Л.М. Шляхи поліпшення використання резервів АПК Поділля. // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. 1998. ч.3. С. 35-36.

3. Волинець Л.М. Окремі питання розвитку сільськогосподарського виробництва Поділля // Придніпровський науковий вісник, 1998. № 81 (148). С. 15-20.

4. Мельник Л.М. Стан та перспективи розвитку зернового господарства в регіоні. // Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АПК / Наукове видання. Київ: РВПС України НАН України, 1999. С. 150-151.

5. Мельник Л.М. Сільське господарство як агроекологічна система // Придніпровський науковий вісник, 1998. № 92 (159). С. 25-26.

6. Мельник Л.М. Розвиток та спеціалізація сільського господарства Поділля // Географія і сучасність. Київ: Міносвіти, 1999. С. 181-185.

7. Мельник Л.М. Проблеми сталого розвитку агропромислового комплексу України // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення. Київ: Знання, 2000. С. 101-102.

8. Доценко А.І., Мельник Л.М. Економіко-географічні проблеми розвитку фермерського господарства та відродження хутірського розселення в Україні // Ceska a Slovenska geografie na prelomu tisicileti. Brno, 1999. С. 33-35.