Економічні аспекти розвитку вугільних шахт як виробничих систем - Автореферат

Для досягнення мети в дисертаційній роботі було поставлено і вирішено такі задачі: проведено системний аналіз техніко-економічних показників діяльності шахти та тенденцій зміни основних природних факторів у процесі тривалої роботи шахти; При виборі комплексного показника, що характеризував би інвестиційну привабливість вуглевидобувних підприємств на основі урахування природи економічних звязків шахти як стохастичної системи, використано методи кореляційно-регресійного аналізу, критерії математичної статистики й економіко-математичного моделювання. Методичні рекомендації впроваджено у вугільній галузі для розрахунків очікуваних економічних показників роботи шахт при збільшенні видобутку та переробки вугілля і метану (акт упровадження від 08.09.2004 р.) і для вибору схем розподілу інвестиційних ресурсів на вугільних шахтах у науково-дослідному інституті „Донвугі” (акт упровадження від 12.11.2004 р.), у пропозиціях до інвестиційного проекту “Створення виробничого комплексу з утилізації шахтного метану” на ОП „Шахта ім. Аналіз розвитку шахти в часі й просторі, зокрема тенденції зміни основних природних факторів, а також ускладнення підземного господарства і зміни протяжності гірничих виробок у процесі тривалої експлуатації шахти дозволив установити, що з розвитком гірничих робіт у просторі і зростанням глибини розробки погіршення природних умов відбувається по-різному не тільки на різних ділянках гірничого відводу певної вугільної компанії, але і в межах гірничого відводу однієї шахти. Всі зміни, що виникають у процесі розвитку шахти під дією природних і індустріальних факторів, відбиваються в економічних показниках роботи шахти, зокрема у витратах на видобування вугілля і необхідних капітальних вкладень для функціонування шахти за бажаною схемою.Посилання на те, що під впливом науково-технічного прогресу можливо досягти поліпшення роботи шахти при менш сприятливих, ніж у даний час, природних умовах, неспроможні, оскільки негативна дія природних чинників випереджає можливості науково-технічного прогресу. Як кількісний показник впливу зміни природного фактора на ефективність вуглевидобутку запропоновано прийняти таку його зміну, що призведе до зміни собівартості видобутку вугілля по шахті в цілому на 1% або більше. Через те що всі шахти порівнюються з однією базою, отримані коефіцієнти порівнянні між собою, і шахти можуть бути ранжовані за цим показником. Визначено порядок спільного використання показника економічної надійності та коефіцієнта загальної характеристики шахти, що дозволяє зробити більш повну оцінку стану шахти. Якщо обсяг виробництва зростає до 30-50%, то для визначення собівартості вугілля витрати на видобуток необхідно ділити на три частини: постійну - що не змінюється при зміні обсягу видобутку, змінну - що змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва і напівзмінну - що змінюється з відставанням від зміни обсягу видобутку.

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень виконано теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення комплексу актуальних науково-методичних задач щодо удосконалення механізму управління інвестиційними процесами підтримки потужності перспективних шахт на основі урахування їх економічної надійності і тенденцій зміни основних природних і індустріальних факторів. Основні наукові результати полягають у такому: 1. Вугільна шахта як виробнича система складається з різнорідних природних та індустріальних елементів, причому кожний з них має свої границі і в їхніх межах володіє особливими індивідуальними властивостями. Сукупність робіт, що виконуються в окремих ланках системи, не має властивості адитивності, тому що всі елементи шахти (виробничі процеси) є різноякісними. Властивість цілісності виявляється тільки у взаємодії елементів - виробничому процесі шахти й випуску продукції (у даному випадку - видобутку вугілля).

2. Відносний ступінь складності підземного господарства шахти може бути охарактеризований двома показниками - q1 і q2. Довжина гірничих виробок у розрахунку на одну лаву q1 характеризує загальну складність шахти, тому що охоплює усі види гірничих виробок. Довжина виробок на 1000 т добутого вугілля q2 характеризує ступінь економічності підземного господарства. Співвідношення між показниками q1 і q2 у динаміці показує, що зростає швидше: навантаження на лаву або ускладнення підземного господарства. Установлено, що в цілому по вугільній промисловості розвиток підземного господарства і, отже, його ускладнення відбуваються швидше, ніж зростає навантаження на шахту.

3. Мінливість природних умов виявляється по-різному як у різних родовищах корисної копалини, так і у межах одного родовища або гірничого відводу для даної шахти. Робота в більш сприятливих природних умовах підвищує ефективність виробничої діяльності шахти, тому природним є прагнення спочатку відпрацьовувати кращі ділянки. Таким чином, у майбутньому можливі умови, що знижують ефективність роботи шахти. Посилання на те, що під впливом науково-технічного прогресу можливо досягти поліпшення роботи шахти при менш сприятливих, ніж у даний час, природних умовах, неспроможні, оскільки негативна дія природних чинників випереджає можливості науково-технічного прогресу.

4. Довільна зміна природного чинника в сприятливому або несприятливому напрямку стосується хоча б одного з 14 основних елементів шахти. Як кількісний показник впливу зміни природного фактора на ефективність вуглевидобутку запропоновано прийняти таку його зміну, що призведе до зміни собівартості видобутку вугілля по шахті в цілому на 1% або більше. Якщо ж зміна собівартості видобутку вугілля по шахті не досягає 1%, то зміну природного фактора варто вважати несуттєвою. Оцінка виробництва за дією природних факторів у чистому вигляді без впливу змін індустріальних факторів відкриває можливість визначення диференційної гірничої ренти і на її основі обґрунтованої плати за користування надрами як способу вилучення на користь власника надр, тобто держави, доходу, одержання якого не звязане із зусиллями підприємства.

5. Запропоновано новий показник - коефіцієнт загальної характеристики шахти. Його перевага полягає в тому, що він дозволяє в комплексі порівнювати три основних показники шахти (вік, потужність і складність підземного господарства) із середніми показниками по галузі. Через те що всі шахти порівнюються з однією базою, отримані коефіцієнти порівнянні між собою, і шахти можуть бути ранжовані за цим показником. Визначено порядок спільного використання показника економічної надійності та коефіцієнта загальної характеристики шахти, що дозволяє зробити більш повну оцінку стану шахти.

6. Розроблено дві загальні економіко-математичні моделі вибору доцільного варіанта розвитку вугільної шахти, що розрізняються своїми цільовими функціями. У першій моделі як цільову функцію прийнято мінімум середньої собівартості за розрахунковий період, а в другій - мінімум строку окупності капітальних вкладень. В обох ЕММ зафіксована умова оптимального використання природних ресурсів, необхідних для здійснення наміченого варіанта.

7. Доведено, що при розрахунку очікуваних показників унаслідок збільшення потужності шахти загальноприйнятий розподіл витрат на видобування вугілля на постійну і змінну частини справедливий лише при відносно невеликому збільшенні обсягу виробництва (до 20%). Якщо обсяг виробництва зростає до 30-50%, то для визначення собівартості вугілля витрати на видобуток необхідно ділити на три частини: постійну - що не змінюється при зміні обсягу видобутку, змінну - що змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва і напівзмінну - що змінюється з відставанням від зміни обсягу видобутку. На основі запропонованих економіко-математичних моделей і з урахуванням напівзмінних витрат розроблена Методика розрахунку очікуваних економічних показників роботи шахти при збільшенні потужності видобутку й переробки вугілля і метану, застосування якої дозволить проводити більш ефективну інвестиційну політику на підприємствах вугільної галузі в умовах обмеженого фінансування.

8. Доведено, що Донецький басейн може розглядатися як газо-вугільне родовище. На підставі проведених досліджень розроблено інвестиційний проект “Створення виробничого комплексу з утилізації шахтного метану” для ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядька”. Комплексна дегазація шахти дозволить добувати близько 300 млн. м3 метану в рік. Для використання метану в комунальному господарстві міста передбачене спорудження заводу з його підготовки і збагачення (очистка, сушка, концентрація). За рахунок реконструкції дегазаційної системи шахти дебіт метану збільшиться еквівалентно додатковому видобутку 320 тис. т товарного вугілля. За участю автора дисертації розроблено програму використання трьох технологічних схем утилізації газу, каптованого шахтною дегазаційною системою, що включають заправлення автомобілів, виробництво електричної і теплової енергії, виробництво газу для побутових потреб. За період реалізації проекту планується одержання валових доходів обсягом 250 млн. грн. Утилізація шахтного метану дозволить також істотно поліпшити екологічну ситуацію в регіоні і підвищити безпеку гірничих робіт.

Теоретичні розробки, повязані з моделюванням розвитку шахт, використані при обґрунтуванні системи адресності інвестування шахт у процесі розробки концепції розвитку вугільної промисловості України до 2030 року.

Розроблені в результаті виконаних досліджень методи регулювання процесів простого і розширеного відтворення шахтного фонду Красноармійського і Донецького регіонів Донбасу використані при формуванні перспективних календарних планів розвитку підприємств, що знайшло своє відбиття у відповідних методичних вказівках і рекомендаціях.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ

1. Вагонова А.Г., Залознова Ю.С., Павленко И.И. Взаимодействие природных и индустриальных факторов в процессах воспроизводства мощности угольных шахт. - Донецк: ООО “ Норд Компьютер ”, 2004. - 196 с. Особистий внесок: обґрунтовано економічні аспекти проектів реконструкції вугільних шахт.

2. Залознова Ю.С. Економічна діагностика інвестиційних проектів при прийнятті управлінських рішень //Регіональні перспективи. - 2003. - №4-5 (29-30). - С. 10-12.

3. Залознова Ю.С. Обоснование целесообразности инвестирования проекта реконструкции дегазационной системы на шахте им. А.Ф. Засядько //Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. - Вип. 177. - Т. 1.- С. 215-218.

4. Залознова Ю.С. Особливості моделювання параметрів шахт з урахуванням інноваційно-інвестиційних пріоритетів// Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Вип. 198. - Т. ІІ. - С. 353-361.

5. Залознова Ю.С. Учет прибыли от различных источников при инвестировании в дегазацию угольных пластов // Матеріали Всеукраїнської наук. -практ. конф. молодих вчених „Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (26 лют., 2003 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 4-5.

6. Булат А.Ф., Залознова Ю.С. Основні принципи формування фінансової стійкості підприємства за рахунок інвестування в умовах ринкових трансформацій // Матеріали І Всеукраїнської наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників „Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій” (26-27 лют., 2003р.). - Вінниця: Ін-т економіки. - 2003. - С. 274-275. Особистий внесок: визначено умови фінансової стабільності підприємств гірничо-видобувної галузі промисловості.

7. Bulat A.F., Zaloznova J.S. The technical and economic aspects of the mine methane utilization during the decontamination of the coal fields of Ukraine // Preceedings of the 3rd International Methane and Nitrous Oxide Conference (II) (17-21 November, 2003). - China, 2003. - P. 24-29. Особистий внесок: обґрунтовано економічну доцільність утилізації метану в автономних шахтних енергетичних комплексах.

8. Волкова В.В., Дзюба С.В., Залознова Ю.С. Оценка экономической эффективности рациональной дегазации при создании новых технологий утилизации метана // Материалы междунар. науч.-практ. конф., посвященной 100-летию Ф.А. Жеребятьева “Теоретические аспекты индустриально-инновационного развития Республики Казахстан” (Алматы, 12-13 нояб. 2004 г.). - Алматы. - 2004. - С. 37-38 Особистий внесок: проведено розрахунки техніко-економічних показників процесів дегазації.

9. Залознова Ю.С. Інноваційно-інвестиційні пріоритети розвитку гірничозбагачувальних підприємств України в умовах ринкової економіки // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Сучасні тенденції в розвитку банківської системи” (7-8 груд., 2004 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2004. - Т. ІІ. - С. 127-128.

10. Залознова Ю.С., Хоменко Н.А. Научно-методические предпосылки экономико-математического моделирования процессов добычи угля и метана // Геотехническая механика. - Днепропетровск: ИГТМ НАН Украины.- 2001. - Вып. 30. - С. 268-271. Особистий внесок: запропоновано на основі системного аналізу підхід до економіко-математичного моделювання процесів видобутку метану.