Економічні аспекти регіональної політики Сполучені Штатів Америки - Курсовая работа

Регіональна політика США служить класичним прикладом стимулюючої політики, заохочує самостійний розвиток регіонів. Щодо депресивних регіонів застосовується фінансова допомога з федерального бюджету або створюються підприємницькі зони з преференційним режимом. Цілий ряд повноважень і сфери діяльності передані на місцевий рівень і здійснюються без будь-якого втручання з боку федерального уряду. Враховуючи, що ефективна регіональна економічна політика спрямована в першу чергу на вирівнювання економічного простору країни і на конвергенцію регіонів, але реалії ринкової економіки показують неможливість досягнення цих цілей лише зусиллями самих регіонів, держава змушена надавати посилену підтримку регіонам, особливо що відносяться до слаборозвиненим і депресивним, які не мають можливості власними силами подолати економічний спад. Проте в ситуаціях, коли економіка країни опиняється перед загрозою спаду, а тим більше - кризи, уряд виявляє значно більшу активність і рішучість у проведенні антикризових заходів; його активність залишається також високою, коли необхідно надати національній економіці додаткового імпульсу для збереження та зміцнення позицій на світовому ринкуУ разі необхідності Конгрес має право позбавити непідкорних федеральним законам штати права представництва в ньому. Для захисту від внутрішніх заворушень і захисту федеральних законів президент має право віддати наказ про введення військ на територію не підкоряючихся штатів. Штати можуть захищати свої конституційні права у Верховному суді, або, за рішенням представників не менше 3/4 штатів внести зміни в Конституцію. Конгрес США має право видавати всі закони, необхідні для здійснення повноважень, наданих уряду США Конституцією, встановлювати кримінально-правові санкції для забезпечення дотримання федерального права. Конгрес має право встановлювати і стягувати податки з доходів, без розподілу цих податків між штатами і безвідносно до будь-яких переписів чи оцінок числа їх населення.Однак у 80-х рр. американська статистика стала виділяти чотири макрорайона, що розрізняються як за історико-культурним особливостям, так і за характером сучасного соціально-економічного розвитку: Північний схід, Середній Захід, Південь і Захід. Північно-схід - самий невеликий по площі макрорайон, але роль його в житті країни була і залишається винятково важливою. Тривалий час Північний Схід розвивався швидше інших районів. Саме на Північному Сході зародився промисловий пояс США, перетворив цей район в "майстерню нації". І хоча у другій половині XX ст. частка його за більшістю показників знижується, він продовжує залишатися дуже важливим економічним районом країни.Розгляд особливостей одного з базових секторів відтворювальної системи, приватно-комерційних компаній, переконливо підтверджує тезу про те, що економіка США являє собою найбільшою мірою розвинену, «очищену» капіталістичну систему, в основі функціонування якої в даний час лежить все більш збалансований імператив забезпечення соціально-економічної ефективності. Ключові характеристики американських корпорацій полягають в історично сформованої ефективної системи синергічної взаємодії з державою та суспільством у спільному вирішенні складних завдань, а також гнучкості, адаптивності, пристосовності в межах самих корпорацій, існування внутрішнього механізму, що дозволяє корпораціям виробляти ефективні механізми функціонування. План включав наступні статті витрат: 288 млрд. доларів призначалися для фізичних осіб і бізнесу у формі податкових пільг, 224 млрд. - на різного роду соціальні програми, в тому числі підтримку освіти, охорони здоровя і допомоги по безробіттю і 275 млрд. - на державні контракти, що забезпечують модернізацію американської економіки, а також кредити і гранти на охорону здоровя, освіту і професійну перепідготовку. Реалізація антикризової програми по стимулюванню американської економіки і поліпшення стану ринку праці не повною мірою виправдала покладених на неї надій: економічне відновлення йшло повільніше, ніж очікувалося, і не супроводжувалося достатнім зростанням робочих місць в економіці США. В цілях подолання безробіття та стимулювання американської економіки Барак Обама у вересні 2011 року представив перед конгресом новий законопроект під назвою «Закон про робочі місця в Америці» (American Jobs Act3), на реалізацію якого потрібно близько 450 млрд. доларів.Загальнодержавні регіональні програми розглядаються на рівні федеральної законодавчої та виконавчої влади США та фінансуються з федерального бюджету. Найбільш важливі рішення за такими програмами приймаються конгресом США який визначає генеральні цілі регіональних програм, сукупність приватних програмних заходів і максимально допустимі розміри асигнувань з федерального бюджету, а також встановлює права та обовязки органів на які покладається керівництво проведенням програмних заходів. Керівництво регіональними програмами здійснюють не самі регіони, а система спеціальних незалежних установ в системі федерального уряду і спеціально створени

Зміст

Вступ

1. Суть і принципи регіональної економічної політики США

2. Економічне районування США : історія і сучасний стан

3. Інституційні механізми регіонального розвитку США

4. Основні напрями регіональної політики США: податкова, бюджетна, цінова, кредитна, інвестиційна, структурна, соціальна

5. Проблеми та перспективи розвитку регіональної економічної політики США

Висновки

Список використаних джерел економічне регіональне америка