Економічні аспекти проблеми перевезення транзитних вантажів між Азіатсько-Тихоокеанським регіоном і Європою через порти України - Автореферат

Морські порти традиційно грають ключову роль в економіці прибережних країн, надаючи, в першу чергу, можливість забезпечити ефективну роботу транспорту в системі "виробництво - доставка - споживач”. З урахуванням цієї глобальності морські порти, будучи частиною морського транспорту, працюють як з власними експортно-імпортними і каботажними вантажами, так і обслуговують транзитні вантажопотоки. Конкретно для України саме транзитні вантажі мають величезне значення і тому особливу важливість набувають розробки організаційно-економічного забезпечення ефективного функціонування і вдосконалення механізму роботи з транзитними вантажами в контексті тих конкретних прикладних задач, що поставлені перед державою. Дисертаційна робота відповідає загальному спрямуванню і змісту держбюджетної теми "Розробка концепції розвитку та взаємодії транспорту України з Європейською та Світовою транспортними системами”, № держреєстрації 0198U001378, що виконується Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Вона також відповідає завданню Державної програми "Флот і транспорт”, затвердженої Президентом України 16 грудня 1993 р і прийнятими в розвиток цього документу галузевими програмами, зокрема, "Програма стабілізації і розвитку морського транспорту України”.Проведений аналіз призводить до висновку про те, що "Концепція" і прийнята на її основі Постанова Кабінету Міністрів України №1512 носять чітко виражений європейський і "сухопутний” характер, не приділяють належну увагу морському транспорту, конкретно морським портам, як опорним підприємствам підйому економіки регіонів і країни в цілому. Являючи собою "вхідні ворота” держави, порти забезпечують зовнішню торгівлю в інтересах національної економіки, сприяють зміцненню економічної незалежності і є ефективним інструментом розвитку і зміцнення економічного потенціалу прилеглих районів, використовуючи транзитні вантажопотоки в якості потужного джерела поповнення бюджетів різноманітних рівнів. Вітчизняний досвід підкріплено матеріалами по роботі південно-корейського порту Пусан і морського транспорту цієї країни, оскільки з одного боку, автор стажувався в цьому порту, з другого - загальна ситуація в портах Південної Кореї добре "привязується” до нашої дійсності. Приділена увага дослідженню південнокорейского досвіду спеціалізації причалів, в табличній формі надані структура експортно-імпортних вантажопотоків в портах Південної Кореї, обсяги перевалки вантажів по основних портах цієї країни, загальна кількість суднозаходів в цілому по країні і окремо по головному порту Пусан, загальна кількість контейнерів, що проходили через порт Пусан. Позначимо через х1ik (у1kj) кількість вантажу 1огороду, що перевозиться з пункту Аі в пункт Dk (з пункту Dk в пункт Bj), а через х2ik (у2kj) кількість вантажу 2огороду, що перевозиться з пункту Bj в пункт Dk (з пункту Dk в пункт Ai).Аналіз основних транзитних євроазіатських залізничних і морських коридорів, а також комунікаційного каркасу України дозволив виробити та рекомендувати конкретні пропозиції щодо підвищення привабливості території України для транспортування транзитних вантажів, підвищення конкурентоспроможності українських маршрутів у порівнянні з можливими обхідними шляхами. Запропоновано новий транспортний коридор "Порти Криму - Харків - Москва - Архангельськ” з виходом на Північний Схід європейської частини Росії, а також визначений на майбутнє каботажний транспортний коридор від самого західного українського порту Рені до східного Маріуполя, що дозволить забезпечити перевезення вантажів з заходу країни на схід не тільки авто - і залізничним транспортом, але і морським. Досліджені в дисертації теоретичні та методичні принципи (рівнозначності пропускної та провізної спроможності терміналів і маршрутів транзитних коридорів; можливості перевезення вантажів за єдиними транзитними документами/тарифами) перевезення транзитних вантажів через порти України між АТР і Європою підтвердили величезне значення правової, законодавчої підтримки транзитного бізнесу з боку держави, її Уряду, виявлені головні проблеми цього напрямку. На прикладі морських портів України у дисертації переконливо показано, що ці транспортні підприємства вже сьогодні є основою, становлять або формують основи стабільності економіки Причорноморя.

Основний зміст дисертаційної роботи

Виконання дисертаційного дослідження дозволило автору сформулювати такі наукові результати і рекомендації.

Аналіз основних транзитних євроазіатських залізничних і морських коридорів, а також комунікаційного каркасу України дозволив виробити та рекомендувати конкретні пропозиції щодо підвищення привабливості території України для транспортування транзитних вантажів, підвищення конкурентоспроможності українських маршрутів у порівнянні з можливими обхідними шляхами.

Запропоновано новий транспортний коридор "Порти Криму - Харків - Москва - Архангельськ” з виходом на Північний Схід європейської частини Росії, а також визначений на майбутнє каботажний транспортний коридор від самого західного українського порту Рені до східного Маріуполя, що дозволить забезпечити перевезення вантажів з заходу країни на схід не тільки авто - і залізничним транспортом, але і морським.

Досліджені в дисертації теоретичні та методичні принципи (рівнозначності пропускної та провізної спроможності терміналів і маршрутів транзитних коридорів; можливості перевезення вантажів за єдиними транзитними документами/тарифами) перевезення транзитних вантажів через порти України між АТР і Європою підтвердили величезне значення правової, законодавчої підтримки транзитного бізнесу з боку держави, її Уряду, виявлені головні проблеми цього напрямку.

На прикладі морських портів України у дисертації переконливо показано, що ці транспортні підприємства вже сьогодні є основою, становлять або формують основи стабільності економіки Причорноморя. В умовах загальної кризи вони першими, починаючи з 1996 року, почали постійно збільшувати обсяги перевалки вантажів, забезпечувати рентабельну роботу і нарощувати темпи капіталовкладень в модернізацію, реконструкцію і в нове будівництво. Для цього широко використовуються засоби залучення інвесторів із числа великих вантажовласників, створення спільних підприємств, отримання банківських кредитів. Доказано, що морські порти мають стати вагомою опорою в підйомі економіки регіонів і країни в цілому.

Запропонований комплекс рекомендацій по забезпеченню ефективної роботи морських портів при обслуговуванні транзитних вантажопотоків передбачає обовязкові заходи щодо розвитку портових перевантажувальних комплексів та підвищенню їх привабливості і конкурентоспроможності.

З урахуванням конкретних умов, що створюються, при перевезенні вантажів по новій азіатсько-європейській трансконтинентальній залізничній магістралі, що проходить через кордони багатьох країн і використовує в портах перевалки як звичайні, так і паромні судна, оптимізація транспортних видатків досягаєтся за допомогою запропонованої економіко-математичної моделі мультимодальної системи із зустрічними перевезеннями, оскільки в транспортних коридорах відбувається взаємодія вантажопотоків, що пересуваються в протилежних напрямках.

На прикладі аналізу ситуації з транспортуванням через територію України каспійської нафти показано, що в питаннях вибору маршруту для транзитних вантажів перевага належить економічним показникам. З урахуванням цього система управління економічною діяльністю морських портів в транспортних коридорах з транзитними вантажами повинна складатися з двох блоків: внутрішнього і зовнішнього, склад яких названий в даній роботі.

1. Яценко А.В. Предпосылки создания новых транспортных коридоров // Бизнес-информ. - 1998. - № 23-24. - С.59-60.

2. Яценко А.В. Экономико-математическая модель мультимодальной системы со встречными грузопотоками // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. - Одеса: Одеський державний морський університет. - 1999. - №4 - С. 204-209.

3. Яценко А.В. Морской порт и инвестор: проблемы взаимоотношений. Научные труды Института (Центра) комплексных транспортных проблем КТП "Транспортный комплекс: экономика, организация, развитие”. Выпуск № 17, 199 - С.105-110.

4. Яценко А.В. Перспективы морского флота Украины в Азиатско-Тихоокеанском регионе // Судоходство. - 1994. - № 10-12. - С.12-14.

5. Яценко А.В. Будущее за контейнерными перевозками // Судоходство. - 1996. - № 4. - С. 19-20.

6. Бибичков О.О. Яценко А.В. Транзитные нефтегрузы в портах Украины // Судоходство. - 1998. - № 3. - С.30-32. Автором проаналізовано особливості формування нових шляхів для вантажопотоків.

7. Яценко А.В. Комплесная оценка приоритетности направлений перевозок // Вестник Международного славянского университета. Сер. экон. - 1999. - Т.2, № 5. - С.9-10.

8. Яровая Н.В., Бибичков О.О., Яценко А.В. Транзитные грузопотоки и морской транспорт Украины // Вісті Академії інженерних наук України. - 1998. - № 1 (8). - С.36-39. Особистий внесок полягає в обгрунтованні системи транзитних вантажопотоків та їх взаємодії.

9. Dr. Tae-Woo Lee, A. Yatsenko Current probles in BLASCO and some solutions // Journal of the Korean Institute of Navigation. - Pusan (Korea). - 1994. - Vol.18. No.2. Issue No.44. - Р.17-27. Особисто автором проведено аналіз діяльности Blasco.

10. Dr. Tae-Woo Lee, Яценко А.В. Регулярная линия "Восточный-Пусан”: первые шаги // Морской Флот. - 1993. - № 11-12. - С.14-15. Особисто автором проведено аналіз перших кроків судноплавства між Пусаном та Восточним.

11. Dr. Tae-Woo Lee,E. V. Vasilyeva, A. Yatsenko The impact of privatisation on the former soviet shipping companies // New Developments in Shipping and ports. - International Conference of Maritime Economists. - Seoul (Korea). - 1994. - Р.43-63. Особистий внесок полягає в обгрунтуванні критеріїв і показників управління економічною діяльністью підприємств морського транспорту.

12. Бибичков О.О., Яценко В.А., Яценко А.В. Перспективы развития транспортных перевозок между АТР и Европой через порты Украины // Междунар. Симп. "Интеграция Украины в мировую транспортную систему”. - Одесса: ТРАНСУКРАИНА ’97. - 1997. Автором проаналізовано особливості формування нових шляхів для вантажопотоків.