Підродини бобових: Цезальпінієві, Мімозові і Бобові, або Метеликові, їх особливості. Види представників родини Бобові за морфологічною будовою листка, їх використання з лікувальною метою. Застосування бобових у фітодизайні та озелененні територій.
При низкой оригинальности работы "Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Бобові - дуже велика родина, що обєднує 650 родів і до 18 000 видів, широко розповсюджених по всій суші земної кулі. Представники двох інших підродин мімозових і цезальпінієвих - значно поступаються підродині бобових за широтою свого розповсюдження. Найбільший серед бобових плід, як і взагалі найбільший плід у світі належить ентаді лазячій (Entada scandens) з мімозових, біб якої досягає у довжину 1.5 м. Найбільші в світі розміри насіння має деревна рослина море олійна (Mora oleifera). яка також належить до підродини мімозових.Цезальпінієві - в основному рослини тропіків і субтропіків; підродина налічує близько 150 родів і до 2800 видів деревних рослин. В Україні природно зростає лише чотири роди і пять видів. Наприклад, фіалкове дерево (Haematoxylon campeschianum) родом з Центральної і Південної Америки: його деревина має приємний запах фіалки і фіолетово-пурпуровий колір з прожилками; з неї виготовляють коштовні меблі, паркет тощо. У Південній Європі і на Близькому Сході росте дико і часто культивується там і в Криму та на Кавказі так зване ріжкове дерево (Ceratonia siliqua) мясисті, солодкі і смачні стулки його плодів (бобів) надходять у продаж під назвою «цареградських ріжків». Квітки правильні (актиноморфні), дрібні, зібрані в кулясті або видовжені суцвіття; оцвітина подвійна, рідше проста, три-пяти-шестичленна: тичинок багато або чотири-пять (десять), нитки їх довгі, найчастіше вільні. яскраво забарвлені, біля основи мають нектарники: завязь звичайно верхня, одногнізда; плід - біб, розкривний або такий, що розпадається на окремі членики.Стебло струнке, міцне, закінчується прямостоячою китицею синіх, фіолетових, рожевих або білих квіток. листки на довгих черешках, пальчасто-складні, складені з пятидесяти листочків, від довгастих до лінійно-ланцетних, голих або опушених. Вітрило овальне; крила (весельця) щільно прикривають напівсерповидннй, догори звужений човник. Рід обєднує до 200 видів, однорічних або багаторічних, з білими, жовтими або синіми квітками у великих китицях. Безалкалоїдні і мало алкалоїдні «солодкі» сорти люпину, виведені українськими селекціонерами, використовуються як кормові. їхнє насіння містить до 30-40% білків. В лісовій зоні України як сидеральну культуру часто висівають л. жовтий (L. luteus) із жовтими квітками, л. вузьколистий (L. angustifolius) із синіми квітками і л. білий (L. albus) з білими квітками.Великий (до 300 видів) рід, який включає однорічні або багаторічні травянисті рослини невеликого або середнього розміру, з висхідними, прямостоячими, рідше лежачими стеблами. Більшість видів цього роду є цінними кормовими рослинами, представники яких ростуть на суходільних і заплавних луках, по схилах, на узліссях та в інших місцях, збагачуючи грунт азотом. Найбільш поширені в природі і культурі такі види: к. лучна (Т. pratense) яскраво-червоні та пурпурні квітки якої зібрані в головчасті суцвіття: к. гібридна (Т. hybridum) - дворічник з невеликими головками і рожевими квітками, к. повзуча (Т. repens) з кулястими головками білих (рідше рожевуватих) квіток і сланким стеблом, від якого відходять повзучі пагони, що укорінюються у вузлах: к. альпійська (Т. alpestre) - багаторічник із великими темно-пурпуровими яйцевидними головками; к. гірська (Т. montanum) - багаторічник сухих лук і світлих лісів із високо піднятими білими суцвіттями; к. польова (Т. arvense) - однорічник сухих схилів із дрібними пухнастими головками; к. золотиста (Т. ашеипі) - однорічник з жовто-бурими невеликими головками. Рід налічує до 100 видів, з них в Україні росте 20 видів люцерни. Найбільше господарське значення мають: л. посівна (М. sativa), з синіми або ліловими квітками, родом з Кавказу та Середньої Азії, л. румунська (М. rotanica), з жовтими квітками, поширена в Лісостепу і Степу, досить посухо-і зимостійка.Листки з двома-трьома парами бічних листочків, закінчуються розгалуженими вусиками, рідше листок з однією парою листочків і закінчується вістрячком. Величезний рід, що налічує близько 1800 видів, з них в Україні росте 49 видів астрагалу. Чашечка з короткою трубкою і з пятьма зубцями, з яких три нижні звичайно набагато довші від верхніх, човник віночка тупий, девять тичинок зрослися нитками в трубку, косо зрізану на верхівці, десята тичинка вільна. В Україні в природному стані росте 31 вид, з яких найбільше поширені: г. мишачий - багаторічник, з довгими китицями голубувато-фіолетових квіток, росте на схилах, луках і полях: г. чотирироздільний (V. tetmspenmi) - однорічник, росте на луках, узліссях і нерідко як бурян у посівах; г. вузьколистий (V. angustifolia) - однорічний бурян. Листки з однією або кількома парами листочків, загальна вісь закінчується простим або розгалуженим вусиком або ж вістрям, дуже рідко листочки зовсім не розвиваються, але є розвинені великі листковидні прилистки, або ж листкова вісь дуже розширена і має вигляд листкової пластинки.Усі тичинки зрослися нитками в трубочку. Біб довгастий або лінійний, розкривається двома стулками. В Україні росте вісім видів дроку.В народній медицині
План
ЗМІСТ
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПІДРОДИН ТА ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ ПРИРОДНОЇ ФЛОРИ УКРАЇНИ
1.1 Підродина Цезальпінієві (Caesalpinioideae)
1.2 Підродина Мімозові (Mimosoideae)
1.3 Підродина Бобові (Faboideae)
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИН РОДИНИ БОБОВІ ЗА МОРФОЛОГІЄЮ ЛИСТКА
2.1 Рослини з пальчасто-складними листками
2.2 Рослини з трійчасто-складними листками
2.3 Рослини з перисто-складними листками
2.4 Рослини з простими листками
РОЗДІЛ 3. ЛІКАРСЬКІ ВЛАСТИВОСТІ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ БОБОВИХ
РОЗДІЛ 4. ВИКОРИСТАННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ БОБОВИХ У ОЗЕЛЕНЕННІ ТЕРИТОРІЙ
4.1 Гледичія звичайна
4.2 Травянисті квітучі рослини
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы