Еколого-соціологічне дослідження місцевості міста Рівне - Курсовая работа

Програма розвитку ООН в Україні у звіті „Національна екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку” визначає лише 6 % територій України як екологічно сприятливі для проживання людей. Регіони з кризовою екологічною ситуацією мають найбільшу щільність населення, у них проживає понад 25 % населення України. В умовах екологічної кризи старопромислового регіону особливої актуальності набуває проблема поширення серед значної частини населення відчуття байдужості до стану навколишнього природного середовища та домінування споживчого відношення до природних ресурсів. Програма ООН „Порядок денний на ХХІ століття” визначає право осіб, груп, організацій брати участь у процесі оцінки впливу на навколишнє середовище і бути поінформованими про рішення, а також брати участь в їх прийнятті, особливо у звязку з рішеннями, що потенційно стосуються громад, в яких проживають і працюють згадані особи.Вперше поселення Рівне в офіційних документах згадується у 1283 р., як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства в польській хроніці «Щорічник краківського повіту». У 1340 р. майже на 200 років згідно з грамотою польського короля значна територія Волині, включаючи Рівне, були передані Великому князівству Литовському. А в 1481 році за дочкою князя Несвицького Анастасією переходить Рівне до Гольшанських і тоді ж король польський і великий князь литовський Казимір надає поселенню Рівне магдебурзьке право, за яким воно зрівнялося з іншими містами, що мали своє самоврядування. У місті був і свій лавницький (купецько-міщанський) суд, який розглядав карні та цивільні справи. Після Люблінської унії 1569 року Рівне разом з іншими українськими містами опинилося у складі Польщі як місто Луцького повіту.Територія області становить 2005,1 тис. га, з них: сільськогосподарські угіддя - 930 тис. га (46,4 відс.), ліси та лісовкриті площі - 803,9 тис. га (40,1 відс.), під водою 43,3 тис. га (2,2 відс.), відкриті заболочені землі - 104,9 тис. га (5,2 відс.), забудовані землі - 58,0 тис. га (2,9 відс.), інші землі - 32,6 тис. га (1,6 відс.). Інтегральним показником, який визначає стан природної родючості ґрунту є рівень гумусу у ґрунті. У районах зони Лісостепу низький вміст гумусу спостережено у Рівненському (53,0 %), Дубенському (51,9 %), Здолбунівському (50,5 %), Корецькому (48,5 %) районах, де середньозважений показник коливається в межах 2,05-2,23 %. Слід відзначити, що зміна кислотності ґрунтового покриву синхронізується з площами вапнування ґрунтів: у періоди зниження площ вапнування ґрунтів спостережено їхнє суттєве підкислення. Приватизовано 489,5 тис. земельних ділянок загальною площею 121,2 тис. га., зокрема: для житлового будівництва - 260,0 тис. земельних площею 45,2 тис. га; ведення особистого селянського господарства - 205,7 тис. ділянок площею 74,4 тис. га; садівництва - 21,8 тис. ділянок площею 1,6 тис. га; дачного і гаражного будівництва - 2 тис. ділянок площею 9 га.Лісовий фонд області складає 803,9 тис. га, лісистість території області становить 40,1 відс., що у 2,4 раза вище середнього показника по Україні (16,5 відс.). Лісові масиви на території області розташовані нерівномірно і знаходяться в основному в північних районах. Середня забезпеченість лісом одного мешканця області складає 0,89 га, тоді як в країнах Західної Європи вона становить: Німеччині - 0,12 га, Франції - 0,20 га, Італії - 0,12 га, Великобританії - 0,03 га. Щорічний обсяг лісовідновних робіт в області становить понад 5 тис. га. Загальна площа природно-заповідних територій та обєктів в області на 01.01.2014 становить 120,3 тис. га (17 відс. загальної площі лісів області) та нараховує 181 обєкт: національний природний парк, природний заповідник, 2 регіональні ландшафтні парки, 67 заказників, 29 памяток природи, парк - памятка садово-паркового мистецтва, 80 заповідних урочищ.Загальний обєм поверхневих водних ресурсів в середньоводний рік становить 7 куб. км, які формуються за рахунок притоку транзитних річкових вод із суміжних областей (4,7 куб. км) і річкового стоку місцевого формування (2,3 куб. км). На території області протікає 171 річка (довжиною понад 10 км), загальна довжина яких складає 4459 км, з них одна велика - річка Припять, шість середніх (річки: Стир, Іква, Горинь, Случ, Ствига, Льва ) та 164 малих річки. На території області протікають 18 річок міжобласного та міждержавного значення, всі річки належать до басейну правої притоки Дніпра - Припять. Загальна площа даних природних водойм становить 33,3 кв. км, а сумарний обєм води становить майже 108 млн. куб. метрів. В області налічується 1549 ставків, які займають площу 8,5 тис. га і акумулюють 91 млн. куб. метрів води.Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення з розрахунку на квадратний кілометр території області становить 61,8 тонн шкідливих речовин, а на душу населення - 352,7 кг, що відповідно в 8,4 і в 3,7 разу перевищує середній рівень по країні. Серед 30 основних забруднювачів водних обєктів, що дають 60-70 % загальних обємів стічних вод, 22 підприємства належ

Зміст

Вступ

Розділ І. Характеристика міста

1.1 Історична довідка про м. Рівне

1.2 Географічне положення та природні ресурси

Розділ ІІ. Ресурсний потенціал

2.1 Земельні ресурси

2.2 Водні ресурси

2.3 Лісові ресурси

Розділ III. Екологічно-соціологічна оцінка місцевості

3.1 Актуальні екологічні питання регіону

3.2 Форми участі громади в екополітиці

3.3 Оцінка населенням можливостей впливу на екологічну ситуації в регіоні

Висновки та рекомендації

Література

Додатки географічний природний екологічний земельний