Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України - Автореферат

Як наслідок розширюється і поглиблюється "світове" розуміння охорони природи, виникає необхідність інтегрованого дослідження природно-господарських, екологічних і соціальних явищ та процесів. В останні роки природокористування перетворюється в інтегральну міждисциплінарну науку, яка займається комплексним вивченням, освоєнням, використанням (конструктивна географія), відновленням, поліпшенням (меліоративна географія), охороною природи (созологія), прогнозним моделюванням (статистика, математика) природних і господарських процесів, з метою розвитку продуктивних сил та забезпечення сприятливих умов життєдіяльності. Дисертаційне дослідження повязане з основними напрямками науково-дослідної роботи кафедри географії України, картографії та геоінформатики і кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема з темами: „Краєзнавче дослідження географії Карпато-Подільського регіону України” (1996-2000 рр.), № державної реєстрації - 0199U001880 (автором розроблено концепцію регіонального природокористування); „Географо-краєзнавчі дослідження України” (2001-2005 рр.), № державної реєстрації - 0102U006610 (автором розроблена методика еколого-прогнозної оцінки НПС); „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (2006-2010 рр.), № державної реєстрації - 0106U003613 (автором апробовані принципи моносистемної організації та природно-господарської різноманітності); „Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпатського регіону” (2006-2011 рр.), № державної реєстрації 107U003694 (автором розроблені підходи до виявлення природно-господарської різноманітності). Для досягнення окресленої мети вирішувалися наступні завдання: u поглиблення теоретико-методологічних засад еколого-прогнозної оцінки природно-господарської різноманітності шляхом виявлення: u а) методологічних підходів до оцінки стану НПС, u б) оцінки як показника сучасного стану природно-господарської різноманітності; визначення важливості просторового аналізу природно-господарської різноманітності; окреслення основних підходів до вивчення екологічного стану території; Одержано вперше: u визначено предметну сутність еколого-прогнозної оцінки природно-господарської різноманітності (ПГР), сформований апарат дослідження, запропонована математична модель екологічного стану території; розкрито зміст і сутність просторового аналізу, як основного методологічного підходу до вивчення природно-господарських процесів КПР;У першому розділі „Теоретико-методологічні засади еколого-прогнозної оцінки природно-господарської різноманітності” представлений авторський підхід до питання про оцінку, її ознаки, зроблений акцент на оцінку екологічного стану, запропонований просторовий підхід до проведення досліджень оцінкового характеру, сформульовано сутність природно-господарської різноманітності, представлена класифікація природно-господарських ландшафтів. Це категорія цінності, що означує процес усвідомлення позитивної (чи негативної) значимості явищ і процесів природи, ролі людини в суспільстві, її господарської діяльності. Екологічна оцінка - це комплексна (охоплює всю сукупність природних і господарських проблем), просторово-адаптаційна (виконується в межах фізико-географічних і адміністративно-господарських утворів), прогнозна (враховує тенденції і варіанти можливого розвитку) система показників, за допомогою якої визначається ПГР, створюється підґрунтя до виявлення узгодженості природи і господарства, формується (на основі ретроспективного, нинішнього і майбутнього аналізу) погляд на функціонування НПС. За базові територіально-операційні одиниці визначення сучасного екологічного стану обрано: а) ландшафтний район - тло просторового розміщення обєктів господарської діяльності; визначення коефіцієнта територіальної концентрації (загальної кількості обєктів господарювання в межах ландшафтного району) проводиться за формулою: , де K - коефіцієнт концентрації обєктів господарської діяльності;За удосконаленою схемою фізико-географічного районування територія Подільської височинної області і Українських Карпат складається із 70 фізико-географічних районів. Низька різноманітність (R=0,08-0,10) простежується у більшості районів Подільської височинної області (площа 2,5 %-5,0 %) та в Українських Карпатах (площа 0,5-5,0 %). Така ситуація переважає у Миколаївсько-Бережанському районі, що при площі у 2520км2 вміщує 302 поселення, 119 водних обєктів та 119 лісових масивів, Долинсько-Калуському ландшафтному району (площа - 1485 км2, вміщує 114 поселень, 60 водних обєктів та 60 лісових масивів). На території Українських Карпат переважно лісо-поселенсько-сільськогосподарської ПГР з дуже низькими та високими показниками екологічного стану виділяються області з різними показниками екологічного стану: - перша - Передкарпатська височинна із показниками високого екологічного стану; Перша головна компонента (ГК

1. Основний зміст роботи