Обґрунтування наукової основи еколого-ландшафтознавчого аналізу гірських регіонів. З’ясування закономірності просторово-часової ландшафтної організації Українських Карпат. Характер антропогенних навантажень та особливості сучасної екологічної ситуації.
Підписано відповідні двосторонні урядові угоди України з Угорщиною (1992), Польщею (1994) і Словаччиною (1994), міжміністерську тристоронню Польсько-Словацько-Українську угоду про збереження біологічного різноманіття лісів Східних Карпат, міжурядову угоду про міжнародний біосферний заповідник "Східні Карпати", створено Асоціацію "Карпатський Єврорегіон", виконується проект Євросоюзу, мета якого створення міждержавного румуно-українського біосферного заповідника "Гуцульські Альпи". Українські Карпати - унікальний природно-господарський регіон України, ландшафти якого виконують різноманітні соціально-економічні функції - середовище-і ресурсовідтворювальні, природоохоронні та інші. Сучасна екологічна ситуація в Українських Карпатах визначається природними властивостями їх ландшафтів - з одного боку, та характером господарської діяльності - з другого, тому наукове обгрунтування шляхів її поліпшення потребує широкого застосування географічного підходу. Еколого-географічні дослідження в Українських Карпатах традиційно були повязані з вивченням негативних стихійних явищ - гідрометеорологічних, геоморфологічних тощо. Цей напрям дослідження узгоджується з галузевою темою Інституту географії НАН України "Еколого-географічне районування території України: принципи, методи, експеримент", державною науково-технічною програмою "Проблеми екологічної безпеки України", державною програмою розвитку Карпатського регіону України, а також міжнародними програмами наукового співробітництва щодо Карпатського регіону: Проект глобального екологічного фонду та всесвітнього банку "Збереження біорізноманіття Карпат", Програмою збереження біорізноманіття в Східних Карпатах (Фонд Макартурів, Світовий банк) та іншими.Проведені дослідження стосуються здебільшого окремих сторін, аспектів екологічної ситуації в тих чи інших районах Українських Карпат, що звичайно недостатньо для оцінки екологічних умов у регіоні в цілому. Такі дослідження передбачають аналіз і оцінку забруднення ландшафтів (Глазовская, 1972; Гуцуляк, 1994; Малишева, 1998), комплексне вивчення екологічних ситуацій в регіонах (Рянський, 1990; Ісаченко, 1995; Мельник, 1997; Барановська, 1997), складання еколого-ландшафтних карт (Преображенський, 1991; Губін і ін., 1995; Романова, 1996), карт еколого-географічного або геоекологічного районування (Рянський, 1990; Шищенко та ін., 1995; Кочуров, 1996). У звязку з цим важливим вихідним положенням еколого-ландшафтознавчого аналізу, на нашу думку, є такий ландшафтознавчий принцип: людина, будучи складовою частиною природи, ландшафту, суттєво впливає на характер природних процесів, змінює і модифікує ландшафтні комплекси, але вони завжди залишаються природними утвореннями і продовжують функціонувати за природними, загальними для всієї ландшафтної оболонки законами. Загальна його програма передбачає такі етапи: зясування особливостей просторово-часової організації ландшафтних комплексів, їх генезису, розвитку, сучасної структури і властивостей; вивчення антропогенних навантажень на ландшафтні комплекси; дослідження впливу ландшафтів, їх екологічних умов на людину; окреслення шляхів раціонального природокористування і поліпшення ландшафтно-екологічної ситуації. Воно передбачає створення серії аналітичних і синтетичних карт, що відображають характер впливу антропогенного фактора на ландшафти, його наслідки, сучасний екологічний стан ландшафтних комплексів у цілому.Вони стосуються переважно аналізу окремих аспектів екологічної ситуації в тих чи інших частинах Українських Карпат, що звичайно недостатньо для всебічної оцінки екологічних умов у регіоні в цілому. Обєктом еколого-ландшафтознавчого аналізу є типологічні ландшафтні комплекси та регіональні ландшафтні одиниці різного рангу, екосубєктом - людина з її екологічними потреби, предметом - системні взаємодії людини та ландшафтів, що відображаються в сучасному їх стані, таких його екологічних аспектах, якими є екоумови, екоситуації, екостан. Еколого-ландшафтознавчий аналіз розглядаємо як цілісний дослідницький процес, що здійснюється за певною програмою, основними складовими якої є: пізнання просторово-часової ландшафтної організації досліджуваної території; вивчення впливу антропогенного фактора на ландшафтні комплекси; дослідження впливу екологічних умов ландшафтів на людину; обгрунтування шляхів раціонального природокористування і поліпшення стану навколишнього природного середовища. Для оцінки ландшафтно-екологічної ситуації в гірських країнах доцільно брати до уваги систему екологічних характеристик, які відображають, по-перше, ступінь антропогенної модифікованості ландшафтів, по-друге, характер та рівні їх техногенного забруднення, по-третє, особливості поширення сучасних негативних стихійних явищ. Специфіка природних умов, багатство й різноманітність ресурсного потенціалу ландшафтів зумовили протягом історичного часу інтенсивні антропогенні навантаження у вигляді площинних (лісівництво, луківництво, відгінно-пасовищне твар
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
