Еколого-геоморфологічний аналіз Закарпатської області - Автореферат

У процесі освоєння природного середовища Закарпатської області людина трансформувала практично усі компоненти ландшафту: змінила стан рослинного і тваринного світу, ґрунтового покриву, поверхневих і підземних вод, рельєфу і геологічного середовища. Для досягнення мети вирішувалися завдання, що полягають в: 1) обґрунтуванні науково-методичних засад і розробленні принципової схеми та алгоритму регіональних еколого-геоморфологічних досліджень Закарпатської області; 2) проведенні еколого-геоморфологічного аналізу досліджуваної території та створенні інформаційної системи „Еколого-геоморфологічний стан Закарпатської області”; 3) визначенні складності рельєфу і величини геоморфологічного ризику басейнових та адміністративно-територіальних систем; 4) оцінюванні ролі основних видів господарської діяльності людини та природних чинників у трансформуванні геоморфосфери гірської і рівнинної частин Закарпатської області; 5) обчисленні величини геоекологічної напруги у межах адміністративно-територіальних та басейнових систем; 6) здійсненні комплексного еколого-геоморфологічного аналізу стану басейнових та адміністративно-територіальних систем і створенні їхніх картографічних моделей; 7) обґрунтуванні системи протиповеневих заходів. В якості обєкта досліджень виступає фрагмент геоморфосфери, представлений басейновими та адміністративно-територіальними системами Закарпатської області. Предметом дослідження є результати взаємодії геоморфологічних та господарських чинників, які визначають сучасний і прогнозований еколого-геоморфологічний стан басейнових та адміністративно-територіальних систем Закарпатської області, їх динаміку та функціонування. Виходячи з мети, обєкту, предмету та основних завдань еколого-геоморфологічного аналізу Закарпатської області, нами використано комплекс методів дослідження, який включав як традиційні, так і нетрадиційні для геоморфології методи - польові, картометричні, історико-геоморфологічні, напівстаціонарні, аерокосмічні та геоінформаційні, які дозволили виявити стан басейнових та адміністративно-територіальних систем, поширення і розвиток екзогенних процесів.Виходячи з основної мети та завдань роботи запропоновано принципову схему та алгоритм еколого-геоморфологічних досліджень Закарпатської області, зокрема алгоритм досліджень включає ряд операцій (кроків): 1) постановка мети досліджень; 2) визначення обєкту, предмету та основних завдань досліджень; 3) вибір методики та методів дослідження; 4) створення за допомогою ARCMAP цифрової моделі рельєфу Закарпатської області масштабу 1:200 000; 5) розробка структури інформаційної бази даних „Еколого-геоморфологічний стан Закарпатської області”, яка включає два основні блоки - басейнові та адміністративно-територіальні системи; 6) збір інформації про геоморфологічні та інші природно-географічні й антропогенні чинники для кожного з двох блоків; 7) співставлення меж басейнових та адміністративно-територіальних систем; 8) проведення бальної оцінки морфометричних параметрів рельєфу, прояву та інтенсивності сучасних геоморфологічних процесів у межах вказаних систем та визначення величини складності рельєфу і геоморфологічного ризику; 9) оцінка ролі основних видів господарської діяльності людини у трансформації басейнових та адміністративно-територіальних систем гірської і рівнинної частин Закарпатської області; 10) визначення інтегрального показника геоекологічної напруги досліджуваних систем; 11) здійснення комплексної еколого-геоморфологічна оцінка стану геоморфосфери басейнових та адміністративно-територіальних систем; 12) розробка конструктивних пропозицій щодо покращання еколого-геоморфологічного стану довкілля, стрижнем якої виступає схема протипаводкового захисту території Закарпатської області. Просумувавши інтегральні показники складності рельєфу, інтенсивності прояву сучасних геоморфологічних процесів та вивівши їх середнє значення, отримано величину геоморфологічного ризику у басейнових та адміністративно-територіальних системах. На підставі інтегральних показників складності рельєфу, інтенсивності прояву сучасних геоморфологічних процесів та геоекологічної напруги отримано комплексний показник еколого-геоморфологічного стану басейнових та адміністративно-територіальних систем. У другому розділі “Природно-географічні особливості Закарпатської області, їх вплив на формування еколого-геоморфологічного стану території” розкрито своєрідність геолого-тектонічної будови Закарпатської області, що зумовила формування різноманітних типів рельєфу у гірській, передгірській та рівнинній частинах території. У третьому розділі „Геоморфологічний аналіз басейнових та адміністративно-територіальних систем,” базуючись на цифровій моделі рельєфу досліджуваної території у масштабі 1:200 000, розроблена серія морфометричних і морфологічних карт, зокрема вертикального та горизонтального розчленування рельєфу, крутизни та морфології схилів, структурних ліній рельєфу, проаналізовані морфометричні параметри у межах басейнових та адміністративно-територіальних систем

Основний зміст роботи