Еколого-геоморфологічний аналіз Розточчя і прилеглої території - Автореферат

У звязку з цим, виникла потреба проведення еколого-геоморфологічного та еколого-географічного аналізу Розточчя і прилеглої до нього території. Питання наукового обгрунтування змісту регіонального еколого-геоморфологічного та еколого-географічного аналізу, апробації цих напрацювань на прикладі Розточчя і прилеглої території тісно повязані з науково-дослідними темами кафедр геоморфології і палеогеографії та конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка, у виконанні яких брала активну участь здобувач. Для досягнення мети вирішувалися такі завдання: 1) зясування особливостей генези, історії розвитку, динаміки і тенденцій трансформації геоморфосфери і взаємоповязаних з нею компонентів довкілля; 2) історико-геоморфологічний та історико-географічний аналіз стану і змін компонентів довкілля, господарської діяльності людини, її впливу на стан, динаміку і розвиток геоморфосфери; 3) кількісна оцінка сучасного геоекологічного стану довкілля, поширення та розвитку морфодинамічних процесів, оцінка ресурсного потенціалу, класифікація і зясування характеру впливу тих чи інших екологічних ситуацій на життєдіяльність людини; 4) розробка оптимізаційних заходів для покращення стану довкілля і природокористування. В якості обєкта досліджень виступали: а) рельєф Розточчя і прилеглої до нього території як чинник формування еколого-геоморфологічної та еколого-географічної ситуації; б) природні, природно-антропогенні та антропогенні рельєфоутворюючі процеси цього регіону; в) інші компоненти геосистем, які тісно повязані з рельєфом і помітно впливають на формування геоекологічної ситуації; г) геоекологічна ситуація регіону. Наукова новизна одержаних результатів полягає у: 1) поглибленні концепції великомасштабного еколого-геоморфологічного та еколого-географічного аналізу регіону на рівні геоморфологічних районів і підрайонів та землекористувань; 2) розробці методики інтегральної оцінки екологічної напруги територіальних утворень різних рангів; 3) визначенні (вперше для Розточчя і прилеглої території) напруги еколого-геоморфологічної та еколого-географічної ситуації на рівні таксонів геоморфологічного районування і землекористувань; 4) обгрунтуванні пропозицій, спрямованих на регулювання рельєфоутворюючих процесів, покращення стану малих річок, земельних, водних, лісових ресурсів, зниження екологічної напруги.Метою еколого-геоморфологічного аналізу Розточчя і прилеглої території були оцінка впливу рельєфу і рельєфоутворюючих процесів на формування екологічної ситуації, визначення ролі людини та господарської діяльності у перетворенні геоморфосистем, зміні спектру та інтенсивності морфодинамічних процесів і явищ, які впливають на формування екоситуації, обгрунтування схем оптимізації використання рельєфу і природних ресурсів та регулювання небезпечних процесів. Для цього спочатку було визначено спектр чинників техногенного впливу на рельєф та інші компоненти довкілля (табл.2), після чого обчислювалась частка площі адміністративно-територіальних утворень, на якій діють ці чинники. Уточнення ролі кожного чинника здійснювалося шляхом множення бальної оцінки цих чинників на коефіцієнт сили його впливу на екологічну ситуацію. Середовищем і головним чинником усіх змін екологічної ситуації в межах Розточчя і на прилеглій території виступає, в першу чергу, рельєф. За сукупністю природних особливостей Розточчя з прилеглою територією належить до багатих за природно-ресурсним потенціалом регіонів заходу України, що сприяло ранньому його освоєнню і густому заселенню (82 ос./км2), інтенсивному використанню природних ресурсів, про що свідчить досить висока частка сільськогосподарських угідь у структурі земельного фонду регіону (53,5%), висока щільність поселень (9 шт./км2), наявність промислових підприємств гірничохімічного профілю, а також несприятливе поєднання інших чинників, що дестабілізують екоситуацію цього регіону.Суть великомасштабного еколого-геоморфологічного аналізу полягає у вивченні екологічної ролі геоморфологічних (вертикальне і горизонтальне розчленування, довжина і крутизна схилів, спектр екзогенних процесів, їх інтенсивність), антропогенних (розробка корисних копалин, різні види будівництва, меліорація, землеробство, поселенське і транспортне навантаження тощо) та інших природно-географічних (кліматичних, водних, грунтових, рослинних тощо) чинників у формуванні напруги еколого-геоморфологічної та еколого-географічної ситуації на рівні районів, підрайонів або землекористувань сільських рад. Розточчя і прилегла територія характеризуються широким спектром рельєфоутворюючих процесів, серед яких домінуючими є ерозійні, карстові, зсувні, дефляційні, а також техногенні - меліоративні роботи, видобування будівельних матеріалів і корисних копалин, просідання поверхні, акумуляція техногенних відкладів, деградація річкових систем тощо, які негативно впливають на функціонування геосистем і стан довкілля. Темп ерозійних процесів змінюється в межах: площинна ерозія - 0,1-0,5 мм/рік; лінійна е

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ