Еколого-геоморфологічний аналіз басейну Західного Бугу - Автореферат

Прикладні розробки автора увійшли у звіти з держбюджетних і госпдоговірних тем, виконуваних під керівництвом професора І.Ковальчука: “Еколого-геоморфологічна оцінка річкових систем та їх басейнів у межах Західної України” (1992-1994 рр., № державної реєстрації 0195UO19585); “Еколого-геоморфологічний аналіз проблем природокористування у міжнародних транскордонних річкових системах і басейнах та обгрунтування шляхів їх вирішення” (1995-1997 рр., № державної реєстрації 0198UO04852); “Гідролого-геоморфологічний аналіз Західного Бугу і верхнього Дністра з використанням інформаційних технологій для потреб оптимізації природокористування” (1998-2000 рр., № державної реєстрації 0193UO41392), “Природоохоронна оцінка долини ріки Буг: стан, загрози, збереження” (1998-2000 рр., №75668); “Аналіз існуючого стану спостережень за екологічною ситуацією на території Львівщини з метою забезпечення розробки концепції та програми регіонального моніторингу довкілля” (2000-2001 роки). Для досягнення мети вирішувалися наступні завдання: 1) уточнення суті і змісту еколого-геоморфологічного аналізу флювіальної басейнової системи, розробка системи показників, що відображають напругу екологічної ситуації в ній; 2) розрахунок параметрів структури річкових систем басейну Західного Бугу та їх багаторічної динаміки; 3) типізація русел і руслових процесів та складання відповідної картосхеми; 4) виявлення причин, чинників та обєктів, які сприяють посиленню екологічної напруги та районування басейну Західного Бугу за ступенем антропогенного перетворення флювіальних систем й екологічною напругою; 5) обґрунтування пропозицій з оптимізації природокористування та покращення екологічної ситуації у басейні Західного Бугу. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у поглибленні теоретичних та удосконаленні методичних засад еколого-геоморфологічного підходу до аналізу басейнових систем; встановленні закономірностей структурної організації річкової системи Західного Бугу та її багаторічної динаміки; оцінці інтенсивності процесів деградації малих річок та компонентів басейнових геосистем; виявленні морфологічних типів річкових русел, їх географії, особливостей переформування, інтенсивності і спрямованості деформацій; розробці схеми еколого-геоморфологічного районування досліджуваної території; обгрунтуванні пропозицій для покращення геоекологічного стану річкових систем, оптимізації використання природних ресурсів їх басейнів. Отримані в дисертаційній роботі результати, висновки та рекомендації увійшли складовою частиною у чотири звіти з держбюджетної та госпдоговірної тематик, використані у курсах лекцій “Методика геоморфологічних досліджень”, “Екологічна геоморфологія”, а також представляють інтерес для обласного управління водного господарства, Державного управління екології та природних ресурсів, науково-дослідних, проектно-вишукувальних організацій для покращення природокористування у басейні, попередження розвитку несприятливих процесів при розробці проектів рекультивації та відновлення водності малих річок, при плануванні протиерозійних заходів, землевпорядженні, проектуванні доріг, мостів тощо. Дослідження структури річкової мережі верхньої частини басейну Західного Бугу включали: 1) нумерацію водотоків за схемою Філософова-Стралера з використанням різновікових топографічних картах масштабу 1:100 000 та складання карт рангів водотоків; 2) визначення рангу річкової системи та підрахунок числа різнорангових водотоків в її структурі; 3) вимірювання довжини водотоків кожного рангу на різновікових картах та складання таблиць, які кількісно характеризують структуру річкової мережі станом на різні моменти часу; 4) складання та порівняння різновікових картограм густоти гідромережі; 5) розрахунок коефіцієнта трансформації гідрографічної мережі; 6) складання карти масштабів трансформації структури річкової системи.Суть еколого-геоморфологічного аналізу басейнових систем полягає в еколого-геоморфологічній оцінці стану різнорангових водотоків (малих річок), елементів флювіального рельєфу (русел, заплав, терасових рівнів, річкових долин) та флювіальної геоморфологічної системи в цілому як середовища проживання і життєдіяльності людини, визначенні ступеня їх зміни природними та антропогенними процесами і впливу на екологічну ситуацію, функціонування суспільних комплексів та обєктів. Це дало можливість: а) розраховуючи параметри структурної організації річкової мережі, оцінити екологічний, самовідновний, функціональний потенціал річок різних рангів; б) виявити морфологічні типи річкових русел і їх географію, оцінити масштаби і спрямованість трансформаційних процесів; в) виявити просторову диференціацію екологічного стану різних частин досліджуваної ділянки річкового басейну та здійснити еколого-геоморфологічне районування; г) розглядати територію досліджень як цілісне утворення, а річкові потоки - як кінцеві ланки, дзеркало господарської діяльності людини на їх водозборах. Виділено 7 типів ареалів з різною спрямованістю зміни ступеня насичення структури р