Встановлення закономірностей генотипової та модифікаційної мінливості селекційно- і біологічно-важливих ознак зернових культур в умовах зрошення. Удосконалення методів створення оригінального вихідного матеріалу і синтез на його основі нових генотипів.
При низкой оригинальности работы "Еколого-генетична мінливість кількісних ознак зернових культур та її значення для селекції в умовах зрошення", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вихід теорії селекції на новий якісний рівень досліджень вимагає детального вивчення особливостей генотипової й екологічної мінливості основних кількісних ознак, що визначають продуктивність та адаптивну здатність у конкретних агрокліматичних умовах. Актуальним також є вивчення селекційно-генетичної цінності географічно віддалених вихідних форм і створення на їх основі адаптивно-визначеного до конкретних агрокліматичних і технологічних умов вирощування нового елітного матеріалу, що відповідає вимогам сільськогосподарського виробництва в умовах зрошення. Дисертаційна робота виконана у відділі селекції зернових культур Інституту землеробства південного регіону УААН (до 1999 року - Інститут зрошуваного землеробства) протягом 1982-2005 рр. Дослідження проводились згідно з завданням "Разработать научные основы селекции и вывести новые сорта и гибриды для условий орошения" (1982-1985 рр.) НТП 0Ц.032 (№ державної реєстрації 01816013718; 0181901137715); Міждержавним контрактом (СССР - Афганистан) №72021204400 (дополнение от 17.04.87) "Оказание содействия по вопросам внедрения Программы развития селекционно-семеноводческих работ по зерновым культурам и хлопчатнику в Республике Афганистан" (1987-1988 рр.); завданням О.СХ.02.02.02 "Создать новые гибриды и гибридные популяции на зерно и силос" НТП "Зерно" в 1985-1990 рр., № державної реєстрації 018190113715; завданням "Створити на основі фундаментальних досліджень нові високопродуктивні гібриди кукурудзи" НТП "Продовольство 95" (1991-1995 рр.), № державної реєстрації UAO 1001263Р; завданням "Розробити методи селекції та створити гібриди кукурудзи різних груп стиглості, адаптовані до вимог зрошення Південного Степу України" (1996-2000 рр.), № державної реєстрації 0197 U 015757. Вона також виконувалась за державною НТП "Зернові і олійні культури", підпрограмою "Селекція, насінництво і технологія вирощування кукурудзи і сорго" (2001-2005 рр.), № державної реєстрації № 0101U003004. Метою роботи було встановлення та теоретичне обґрунтування закономірностей генотипової та модифікаційної мінливості селекційно-і біологічно-важливих ознак зернових культур (пшениці та кукурудзи) в умовах зрошення, удосконалення методів створення оригінального вихідного матеріалу і синтез на його основі нових генотипів для умов зрошення південної частини Степу України.Добори у напрямі підвищення фактичної врожайності й розробку моделі оптимального морфотипу гібриду бажано проводити з урахуванням лінійних параметрів зернівки та їх співвідношень. Підвищення врожайності зерна у цих групах проходить не за рахунок довжини вегетаційного періоду, а завдяки іншим складовим кількісним ознакам. Для розробки технологій вирощування кукурудзи в умовах південного Степу необхідно враховувати особливості генотип-середовищної реакції гібриду на хід температурного режиму у період наливу зерна та дозрівання. Зміщення строків сівби на місяць після оптимальних призводять до зменшення темпів щодобової вологовіддачі зерном на 0,5%, що виводить гібриди середньопізньої та пізньої групи за межу гарантованої розрахункової збиральної вологості зерна. Особливу увагу в доборі необхідно приділяти висоті рослин, діаметру качана, масі 1000 зерен, кількості рядів зерен, тому що з підвищенням рівня гомозиготизації, у доборах за цими ознаками, можлива сполучена дія підсвідомого добору в напрямі подовження вегетаційного періоду та підвищення збиральної вологості зерна.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У дисертаційній роботі наведено експериментальні результати та подано теоретичне обґрунтування проблеми еколого-генетичної мінливості господарсько-важливих кількісних ознак зернових культур в умовах зрошення. Вирішена наукова проблема з конкретизації закономірностей мінливості, визначення взаємозвязків кількісних ознак, впливу середовища на експресію ознак і вдосконалення методів добору нових вихідних форм на основі індукованої мінливості та використання генетичної різноманітності географічно-віддалених форм. У результаті наукових розробок створено та зареєстровано лінію і 11 гібридів нового типу, які впроваджені у виробництво південного Степу України.
1. Первинний генетичний центр може характеризуватись досить великим різноманіттям ендемічних форм, проте селекційно-цінні зразки серед них займають незначну частку. Донори та носії окремих господарських та адаптивних ознак більш поширені у генотипів із вторинних центрів, які формуються в зонах розташування селекційно-дослідних установ.
2. Генетичні ресурси пшениць Середньоазійського центру в умовах зрошення південного Степу України мали дуже низький рівень адаптивності через відсутність стійкості до грибних захворювань. Селекційна цінність була вищою серед озимих форм, але в більшості випадків це зразки з Балкан, які потрапили в Афганістан завдяки міжнародній сітці екологічного випробування. Порівняння врожайності озимих та ярих форм пшениці в однакових умовах вирощування свідчить, що приріст урожайності досягається, головним чином, за рахунок адаптованості до умов вирощування, а не за рахунок більш високої потенційної продуктивності озимих форм.
3. Генетичні колекції ендемічних зразків кукурудзи Афганістану можуть представляти селекційну цінність за умов ретельного вивчення за окремими ознаками. Значну селекційну цінність може мати генетичний матеріал, який формується навколо науково-дослідних селекційних установ. У межах конкретних ґрунтово-кліматичних та агроекологічних зон формується селекційно-генетичний пул окремих культур, в яких природний і штучний добір сформував певний комплекс адаптивних властивостей, але які можуть значно понижувати експресію при інтродукції в іншу неспоріднену географічну зону.
4. Очікуваний звязок фактичної та потенційної врожайності був низьким. Це вказує на те, що потенційна врожайність має дещо інші генетичні механізми контролю, і їх фенотипова реалізація в даній агрокліматичній зоні може відчутно корегуватись під впливом неконтрольованих факторів або ж прорахунків у технологічному забезпеченні.
5. Серед пізніх генотипів, з метою забезпечення максимальної реалізації потенційних задатків, необхідно звертати увагу на загальну довжину качана та виповненість зернівки, що прораховується через масу 1000 зерен. Кількість зерен у ряді має істотні звязки з продуктивністю, крім генотипів пізньої групи. Добори у напрямі підвищення фактичної врожайності й розробку моделі оптимального морфотипу гібриду бажано проводити з урахуванням лінійних параметрів зернівки та їх співвідношень. Для кожної групи стиглості напрацьований відповідний селекційний матеріал, який є досить консервативним за подовженням фаз розвитку рослин. Підвищення врожайності зерна у цих групах проходить не за рахунок довжини вегетаційного періоду, а завдяки іншим складовим кількісним ознакам.
6. На адаптивні властивості, повязані з біотичними шкодочинними факторами, у більшості випадків впливають кількісні ознаки, які є утилітарно значущими, тому в процесі доборів необхідно проводити жорсткий контроль, спрямований на порушення позитивної кореляційної залежності між цими показниками. Стійкість до грибних захворювань не визначалась сильною корелятивною залежністю ні з однією з 24 ознак.
7. Вияв ознаки "кількість качанів на 100 рослин" є важливим чинником формування потенційної врожайності, виходу зерна з качана та деяких інших кількісних ознак. У проведенні доборів за багатокачанністю рослин кукурудзи необхідно враховувати гідротермічні погодні умови року. Найбільш чутливо та не адекватно реагують на стресову дію посухи генотипи кукурудзи пізньої групи стиглості (ФАО 400-600).
8. Генотипова мінливість показників дихогамії була найбільшою серед гібридів середньостиглої групи. Стабільно виявлялась позитивна залежність коефіцієнту дихогамії з довжиною зернівки, діаметром качана, висотою рослин, масою зернівки, урожайності зерна. Встановити однозначні стабільні звязки врожайності зерна з коефіцієнтом дихогамії за групами стиглості не вдалося, крім середньостиглої групи гібридів.
9. Група стиглості гібриду має стійкий сильний звязок з урожайністю тільки за оптимального режиму зрошення та помірної густоти. Вологозаощадний режим зрошення, і особливо загущення, зменшує звязки до зворотних. Для ресурсозберігаючих технологій і для максимально інтенсивних повинен бути свій конкретний рівень тривалості вегетаційного періоду.
10. Застосування зрошення в середні та посушливі за вологозабезпеченістю роки збільшує тривалість вегетаційного періоду на 3-8 днів, внесення в ґрунт азоту подовжує період вегетації на 2-3 дні, а густота стояння рослин не суттєво впливає на довжину вегетаційного періоду лінійного матеріалу. На варіювання міжфазних періодів і вегетаційний період набагато більший вплив (порівняно з впливом генотипу й агротехнічними заходами) здійснюють гідротермічні умови року.
11. Визначальний вплив на модифікаційну мінливість біометричних показників качана спричинював фактор режиму зрошення. Густота стояння рослин впливала на паратипову мінливість значно менше. Вплив фактора удобрення на мінливість ознаки також був у декілька разів більшим за несприятливих умов водопостачання.
12. Збиральна вологість зерна гібридів кукурудзи має чітко визначені особливості вияву залежно від групи стиглості гібриду, а також від особливостей генотипового вияву темпів вологовіддачі під час дозрівання. Для розробки технологій вирощування кукурудзи в умовах південного Степу необхідно враховувати особливості генотип-середовищної реакції гібриду на хід температурного режиму у період наливу зерна та дозрівання.
13. Зміщення строків сівби на більш пізні строки призводить до перевизначення фенотипової реалізації генотипу гібридів за показниками "врожайність зерна фактична" та "врожайність зерна потенційна". Складові елементи структури врожайності в цілому відповідають генотиповим задаткам гібридів у післяукісних посівах і в більшості випадків характеризуються більшою експресією порівняно з оптимальними строками сівби. Урахування ознак продуктивності необхідно проводити тільки в поєднанні з динамікою вологовіддачі та збиральною вологістю зерна. Зміщення строків сівби на місяць після оптимальних призводять до зменшення темпів щодобової вологовіддачі зерном на 0,5%, що виводить гібриди середньопізньої та пізньої групи за межу гарантованої розрахункової збиральної вологості зерна.
14. Кореляційні звязки динаміки вологості зерна під час дозрівання кукурудзи у післяжнивних посівах носять більш непередбачуваний характер порівняно з оптимальними строками сівби. Основну дію на скривлення звязків здійснює порушення температурного режиму наприкінці вересня та початку жовтня. Порушення температурного оптимуму особливо чутливу реакцію викликає у пізньостиглих гібридів, і призводить до непрогнозованості вияву ознак і показників. Найбільший сумарний вплив на хід зниження вологості зерна здійснюють діаметр стрижня качана та товщина зернівки. У післяжнивних посівах аналіз добової втрати на окремих періодах розвитку рослин може значно змінюватись.
15. Генотипова мінливість адаптивних ознак поступово збільшується від четвертого до шостого самозапилення, чому сприяє більш чіткий і визначений процес добору у більш пізніх генераціях самозапилення, а також зменшенням ефектів домінування та наддомінування в процесі гомозиготизації. Фенотипова мінливість знаходилась під незначним впливом інцухт-покоління.
16. Добір за довжиною вегетаційного періоду в матеріалі, що створено за участю контрастних батьківських форм, доцільно проводити серед ранніх інбредних сімей. У протилежному випадку - підсвідомий добір спрямовує штучний тиск формування вихідного матеріалу в напрямі скоростиглості. Скорочений вегетаційний період є одним із важливих показників "пасивної" специфічної адаптивності, але, з агрономічної точки зору, він призводить до зменшення врожайного потенціалу та до формування переважної більшості генотипів помірно-екстенсивного посухостійкого та жаростійкого типу.
17. Особливу увагу в доборі необхідно приділяти висоті рослин, діаметру качана, масі 1000 зерен, кількості рядів зерен, тому що з підвищенням рівня гомозиготизації, у доборах за цими ознаками, можлива сполучена дія підсвідомого добору в напрямі подовження вегетаційного періоду та підвищення збиральної вологості зерна.
18. Загальна комбінаційна здатність самозапилених ліній, виділених із "обмежених" гібридних популяцій, була більш значною в ранніх поколіннях інбридингу. Істотна різниця між окремими гібридними популяціями свідчить, що гібриди з більш чіткою визначеною належністю до гетерозисної групи дають більш прогнозовані результати схрещувань у ранніх інцухт-поколіннях. Специфічна комбінаційна здатність збільшується від третього до шостого самозапилення.
19. Більшою стабільністю вияву врожайності, як фактичної, так і потенційної, в умовах зрошення характеризуються гібриди середньопізньої та пізньої групи. І хоч максимальна врожайність була зафіксована у середньостиглих гібридів, рівень падіння врожайності залежно від генотипу та умов року був мінімальним у гібридів ФАО 400 - 600. Це свідчить про те, що середньопізні та пізні гібриди кукурудзи в умовах зрошення за стабільністю вияву високої врожайності мають певні переваги над скоростиглими гібридами.
20. У сухі за погодними умовами роки рівень урожайності пізніх гібридів може знижуватись не адекватно генотиповому потенціалу. Це призводить до того, що добір високоврожайних гібридів ФАО понад 400 у сухі за погодними умовами роки може бути не ефективним, а найбільш врожайною постає група ФАО 300-390, яка завдяки пластичності та меншому водоспоживанню у такі роки забезпечує найбільшу врожайність зерна.
21. Гібриди з ФАО понад 500 мають досить високий потенціал урожайності, але сильна негативна реакція цих генотипів на флуктуації середовища, що призводить падіння врожайності нижче рівня більш ранніх гібридів, ставить їх поза межі групи гібридів, придатних для ефективного використання в умовах зрошення південного Степу на даному етапі розвитку сільського господарства.
22. У процесі реалізації теоретичних розробок у практичній селекції було створено ряд оригінальних вихідних ліній і гібридів. На 12 гібридів та лінію отримано авторські свідоцтва. Впровадження у виробництво нових гібридів за період 1992-2005 рр. дозволило підвищити врожайність на 2,4-3,5 ц/га, загальна площа посівів за цей період склала 950 тис. га.
Пропозиції для селекційної практики та виробництва
1. Науково-дослідним установам рекомендується: - з метою створення нового вихідного матеріалу кукурудзи доцільно проводити добори з ранніх генерацій самозапилення за ознаками: стійкість до пухирчастої сажки, висота кріплення качана, тривалість вегетаційного періоду, довжина зернівки, кількість рядів зерен, кількість зерен у ряду. З пізніх інцухт-поколінь (S5-S6 ) більш ефективними будуть добори за ознаками: стійкість до стеблових гнилей, маса зерна качана;
- вивчення комбінаційної здатності необхідно проводити з ранніх генерацій самозапилення, що дає змогу більш прискорено отримувати новий цінний матеріал. Вихідні гібриди з чіткою визначеністю належності до гетерозисної групи дають більш прогнозовані результати схрещувань;
- у селекційній роботі рекомендується використовувати нові лінії Х 18, Х 18-2, Х 84, Х 236, Х 403, Х 407, Х 466, що характеризуються високою комбінаційною здатністю, високими адаптивними властивостями та які мають генетично зумовлену реакцію на технологічне забезпечення.
2. Насінницьким господарствам: - використовувати батьківські форми, що мають відповідну спрямованість реакції на агротехнологічні умови вирощування;
- для отримання максимального врожаю насіння ліній кукурудзи на ділянках гібридизації необхідно застосовувати режим зрошення 80-80-80% НВ, вносити мінеральні добрива дозою N120P90, формувати густоту стояння рослин у межах 70 тис. рослин на 1 га. За низької водозабезпеченості зрошувальних систем, дефіциту водних та енергетичних ресурсів на ділянках гібридизації доцільно проводити поливи за схемою 60-80-60% НВ;
- густота стояння рослин ліній на ділянках гібридизації кукурудзи повинна становити 70 тис./ га. Збільшення її до 90 тис./ га погіршує посівну якість насіння (зменшує його польову схожість, масу 1000 зерен, збільшує відхід), а зниження густоти до 50 тис./га призводить до зменшення врожайності.
- обробіток рослин регуляторами росту Емістім С і Агростимулін сприяє збільшенню продуктивності лінії кукурудзи на 5,4-7,5%.
3. Агропромисловому комплексу пропонується: - використовувати гібриди різних груп стиглості для різних агрофонів, відповідної пристосованості до технологічного забезпечення, які мають генетично детерміновану реакцію на конкретні умови вирощування - Борисфен 191МВ, Борисфен 275АМВ, Борисфен 250МВ, Сиваш, Борисфен 301МВ, Борисфен 380МВ, Борисфен 430АМВ, Південь 480СВ, Борисфен 490АМВ, Борисфен 433МВ, Борисфен 600СВ.
Список литературы
Монографії
1. Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Теория и практика адаптивной селекции кукурузы. - Херсон: Борисфен-полиграфсервис. - 1997. - 170 с. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
2. Лавриненко Ю.А., Бондаренко В.В., Зинченко В.А., Польской В.Я. Селекция и семеноводство кукурузы на орошаемых землях. - Херсон: Айлант, 2000. - 114 с. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
Статті у наукових фахових виданнях
3. Лавриненко Ю.О. Підсумки та перспективи селекції кукурудзи для умов зрошення // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 1999. - № 11. - С. 48-52.
4. Лавриненко Ю.О. Екологічна стійкість рослин в звязку з селекційно-генетичним обгрунтуванням стабілізації виробництва зерна в умовах зрошення південного Степу України // Метода. Збірник наукових праць Херсонського державного педагогічного університету. Випуск "Фальцфейнівські читання". - Херсон: Айлант. - 1999. - С. 108-109.
5. Лавриненко Ю.О. Агроекологічні моделі гібридів кукурудзи для південного Степу України // Таврійський науковий вісник. - 1999. - Вип.12. - С. 25-34.
6. Лавриненко Ю.О. Еколого-генетичні параметри зернових ресурсів Афганістану // Таврійський науковий вісник. - 2000. - Вип. 13. - С. 29-40.
7. Лавриненко Ю.О. Нові гібриди кукурудзи ФАО 190-390 для умов південного регіону України // Таврійський науковий вісник. - 2000. - Вип. 16. - С. 37-43.
8. Лавриненко Ю.О. Сортові ресурси зернових Афганістану // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2000. - №12-13. - С. 67-74.
9. Лавриненко Ю.О. Мінливість кореляційних звязків між кількісними ознаками кукурудзи та їх селекційне значення // Таврійський науковий вісник. - 2001. - Вип. 17. - С. 12-17.
10. Лавриненко Ю.О. Селекція кукурудзи для умов зрошення // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В.В. Моргун (голов. ред.) та ін. - Київ: Логос, 2001. Т. 2. - С. 625-630.
11. Лавриненко Ю.О. Успадкування та мінливість стійкості до стеблових гнилей у генотипів кукурудзи в умовах зрошення // Таврийский научный вестник. - 2002. - Вып. 21. - С. 163-167.
12. Лавриненко Ю.О. Селекційно-генетичний потенціал кукурудзи Афганістану // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип. 33. - С. 77-87.
13. Лавриненко Ю.О. Генетичний потенціал пшениць Афганістану // Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту. - Одеса, 2004. - Вип. 6 (46). - С. 206-216.
14. Лавриненко Ю.О. Мінливість врожайності зерна гібридів кукурудзи ФАО 400-600 в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник. - 2005. - Вип. 41. - С. 30-35.
15. Лавриненко Ю.О. Прояв ознак дихогамії у гібридів кукурудзи в умовах зрошення // Зрошуване землеробство. - 2006. - Вип 45. - С. 103-105.
16. Lavrinenko Y.A., Zinchenko V.A. Selection corn for conditions of irrigation a South Steppe of Ukraine // Sustainability of Hill Agriculture: Emerging Threats and Possible Solutions (Proceedings of International Symposium, Palampur, India from October 29-31, 1998. - Palampur), 2002. - P. 55-59.
17. Янченко А.А., Лавриненко Ю.О., Гудзь Ю.В. Оцінка екологічних властивостей гібридів кукурудзи в умовах Херсонської області // Вісник с.г. науки. - Київ: Урожай. - 1987. - №9. - С. 41-45. (40% авторства, досліджено, описано).
18. Маслова Л.Г., Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Агроэкологическая характеристика гибридов кукурузы в условиях орошения // Селекция и семеноводство. - Киев: Урожай. - 1987. - Вып. 63. - С. 31-34. (40% авторства, досліджено, описано).
19. Орлюк А.П., Лавриненко Ю.А. Сорта и гибриды на орошении // Агропром Украины. - 1990. - №7. - С. 26-29. (50% авторства, досліджено, описано).
20. Эзрохин Л.М., Лавриненко Ю.А., Маматшо Хогиани. Изменчивость хозяйственно-полезных признаков и их взаимосвязь с урожайностью пшеницы в условиях Афганистана // Сборник научных трудов НИИСХ центральных районов Нечерноземной зоны. - Москва, 1993. - С. 235-246. (40% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
21. Лавриненко Ю.А., Зинченко В.А. Селекция кукурузы для условий орошения южной Степи Украины // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 1997. - № 3(5). - С. 35-37. (60% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
22. Лавриненко Ю.О., Бондаренко В.В., Зінченко В.О. Зниження ресурсомісткості продукції при вирощуванні кукурудзи на зерно у Південному Степу України // Таврійський науковий вісник. -1997. - Вип.2. -С. 39-42. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
23. Зінченко В.О., Лавриненко Ю.О. Кукурудза на зрошенні. Стійкість генотипів до ураження пухирчастою сажкою та гниллю стебла // Захист рослин. - 1998. - №2. - С. 10-11. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
24. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Реакція материнської форми гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ на режим зрошення, азотне живлення та густоту стояння рослин на ділянках гібридизації // Таврійський науковий вісник. - 1998. - Вип. 8. - С. 34-38. (40% авторства, досліджено).
25. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Динаміка параметрів генетичної мінливості висоти прикріплення качана кукурудзи в залежності від інцухт-поколінь та типу вихідних гібридів // Збірник наукових праць Інституту зрошуваного землеробства. - 1999. - №2. - С. 130-134. (60% авторства, досліджено).
26. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О., Бондаренко В.В. Динаміка параметрів генетичної мінливості висоти рослин кукурудзи в залежності від інцухт-поколінь та типу вихідних гібридів // Таврійський науковий вісник. - 1999. - Вип. 10. - С. 11-15. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
27. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О., Бондаренко В.В., Польський В.Я. Шляхи зниження ресурсомісткості продукції при вирощуванні кукурудзи на зерно у південному Степу України // Аграрний вісник Причорноморя. - Одеса. - 1999. - №3 (6), Част. ІІ. - С. 67-72. (50% авторства, досліджено, описано).
28. Лавриненко Ю.А., Зинченко В.А. Селекционные аспекты снижения ресурсоемкости продукции при выращивании кукурузы на зерно в южной Степи Украины // Генетика, селекция и технология возделывания кукурузы: Сборник научных трудов Краснодарского НИИСХ им. П.П. Лукьяненко. - Краснодар, 1999. - С. 341-345. (80% авторства, досліджено, описано).
29. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Напрямки селекції кукурудзи для умов зрошення південного Степу України // Вісник аграрної науки. - 2000. - Спец. випуск, червень. - С. 11-13. (80% авторства, досліджено, описано).
30. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Продуктивність і рентабельність виробництва батьківських форм гібридів кукурудзи в умовах південного Степу України // Таврійський науковий вісник. - 2000. - Вип. 15. - С. 10-16. (30% авторства, досліджено, описано).
31. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Морфо-фізіологічні показники продукційного процесу та врожай насіння материнської форми гібрида кукурудзи Борисфен 433 МВ в умовах зрошення // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2000. - №14. - С. 20-22. (30% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
32. Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Екологічні та економічні аспекти вирощування насіння кукурудзи при зрошенні // Вісник аграрної науки Причорноморя. - 2001. - №3 (12), -Том 2. - С. 53-58. (40% авторства, досліджено).
33. Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В., Писаренко П.В. Густота стояння рослин батьківських форм та гібридів кукурудзи в умовах південного Степу // Хранение и переработка зерна. - 2002. - №7 (37). - С. 28-30. (40% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
34. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Елементи структури врожаю та врожайність самозапиленої лінії ДК 437М в умовах південного Степу України // Таврійський науковий вісник. - 2002. - Вип. 22. - С.68-73. (40% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
35. Дзюбецький Б.В., Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В. Режими зрошення самозапилених ліній кукурудзи у південному Степу України // Таврійський науковий вісник. - 2002. - Вип. 23. - С. 64-68. (40% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
36. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я., Лазер П.Н., Йокич Д.Р. Еколого-генетична детермінація добової втрати вологи зерном при дозріванні у гібридів кукурудзи в умовах південного Степу // Таврійський науковий вісник. - 2003. - Вип.26. - С.37-45. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
37. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я., Михаленко І.В. Селекційно-технологічні аспекти підвищення стійкості виробництва зерна кукурудзи в умовах зрошення // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2003. - №20. - С.33-34. (60% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
38. Лавриненко Ю.О., Лазер П.Н., Йокич Д.Р., Касаткін Ю.О., Плоткін С.Я. Кореляційні звязки динаміки вологості зерна при дозріванні гібридів кукурудзи з морфологічними та господарськими показниками в післяукісних посівах // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип.30. - С.239-246. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
39. Лавриненко Ю.О., Лазер П.Н., Йокич Д.Р., Плоткін С.Я., Твердохліб О.Я. Еколого-генетична мінливість ознак продуктивності і добової втрати вологи зерном при дозріванні гібридів кукурудзи в післяжнивних посівах // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип.32. - С. 54-66. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
40. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Селекційна цінність нового вихідного матеріалу в залежності від інцухт-покоління гібридів кукурудзи // Таврійський науковий вісник. -2004. - Вип. 34. - С.182-189. (80% авторства, досліджено).
41. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Мінливість кількісних ознак продуктивності гібридів кукурудзи в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип.35. - С.46-53. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
42. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Мінливість кореляційної залежності продуктивності та її складових елементів у гібридів кукурудзи в залежності від груп стиглості // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип.36. - С. 26-36. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
43. Лавриненко Ю.О., Богунов О.В., Зінченко В.О., Узбек К.В. Селекційні аспекти зниження ресурсомісткості продукції при вирощуванні кукурудзи на зерно у південному Степу України // Зрошуване землеробство. - 2005. - Вип.43. - С.114-120. (60% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
44. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Мінливість ознак адаптивності гібридів кукурудзи в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник. - 2005. - Вип.37. - С. 35-40. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
45. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Мінливість кореляційної залежності адаптивних ознак у гібридів кукурудзи залежно від груп стиглості // Таврійський науковий вісник. - 2005. - Вип.38. - С. 17-23. (80% авторства, досліджено).
46. Лавриненко Ю.О., Плоткін С.Я. Еколого-селекційна мінливість ознаки "кількість качанів на рослині" у гібридів кукурудзи при зрошенні в умовах південного Степу // Зрошуване землеробство: Матеріали конференції. - 2005. - Вип.44. - С.91-94. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
47. Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В., Писаренко П.В. Еколого-генетична мінливість показників темпів розвитку рослин кукурудзи // Таврійський науковий вісник. -2005. -Вип.40. - С. 46-55. (50% авторства, досліджено).
Матеріали наукових конференцій
48. Лавриненко Ю.А. Динамика гибридных популяций яровой пшеницы в поколениях // V съезд УОГИС им. Н.И.Вавилова: Тезисы докладов . - Часть 3. - Киев: Наукова думка. -1986. - С. 84.
49. Немоловская Т.Б., Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Изменчивость содержания белка в зерне кукурузы в условиях орошения // V съезд Всесоюзного общества генетиков и селекционеров им. Н.И.Вавилова "Генетика и селекция растений", Том IV, Часть 2. - Москва / Отв. редактор В.А.Струнников. - 1987. - С. 47-48. (50% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
50. Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Изменчивость взаимосвязей количественных признаков у гибридов кукурузузы при орошении // Тезисы пятой Всесоюзной конференции молодых ученых по проблемам кукурузы. -Днепропетровск. - 1987. -С. 30. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
51. Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Оценка комбинационной способности самоопыленных линий кукурузы, контрастных по продолжительности вегетационного периода в условиях орошения // Методы интенсификации селекционного процесса. - Одесса: ВСГИ. - 1990. - С. 61. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
52. Лавриненко Ю.А. Проблемы развития зернового хозяйства Афганистана // Научно-практическая конференция, посвященная 80-летию со дня рождения академика Л.Ф. Верещагина. - Херсон: ХГТ. - 1990. - С. 168.
53. Лавриненко Ю.А., Эзрохин Л.М., Мухтар Отман. Проблемы производства зерна в Афганистане // Материалы научно-практической конференции "Вклад научно-технического потенциала области в перестройку". - Херсон. - 1990. - С. 55-56. (60% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
54. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Вплив темпів розвитку батьківських форм кукурудзи на структуру генотипічної мінливості різних інцухт-поколінь кукурудзи // Матеріали міжнародної конференції "Онтогенез рослин в природному та трансформованому середовищі" (Львів, липень 1-4,1998). - Львів: В-во "Сполом", 1998. - С. 63-65. (80% авторства, досліджено).
55. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Селекційно-генетичні аспекти підвищення стійкості виробництва зерна кукурудзи в умовах зрошення // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення (8-10 червня 1999 року, Київ-Чабани). - Київ: "Нора-прінт". - 1999. - С. 198-199. (80% авторства, досліджено, описано).
56. Лавриненко Ю.О., Зінченко В.О. Мінливість селекційно-генетичних показників в залежності від вихідних гібридів та інцухт-поколінь кукурудзи в умовах зрошення // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва: Тези доповідей Міжнародної конференції, присвяченої 90-річчю Інституту рослинництва ім. В.Я. Юрєва. - Харків. - 1999. - С.165-166. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
57. Лавриненко Ю., Михаленко І. Еколого-генетична мінливість типу та темпів розвитку пшениць Афганістану // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі: Тези доповідей ІІ Міжнародної конференції (Львів, серпень, 18-21, 2004 р.). - Львів: СПОЛОМ, 2004. - С.112. (80% авторства, досліджено, проаналізовано, описано).
