Видовий склад, поширення, чисельність рукокрилих на території Західного Поділля. Типи літніх, зимових помешкань, характер добової активності, статевий склад груп, колоніальність, морфологічна мінливість, характер поведінки. Енергетичні потреби живлення.
При низкой оригинальности работы "Еколого-фауністична характеристика та лісівниче значення рукокрилих (chiroptera) в умовах Західного Поділля", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Слід відзначити, що Поділля є одним з найменш вивчених у хіроптерологічному відношенні регіонів України, хоча комплекс природничо-географічних характеристик зумовлює сприятливі умови для існування тут багатьох видів кажанів. Рукокрилі, складаючи четверту частину теріофауни України, залишаються однією з найменш вивчених та найбільш вразливих груп хребетних тварин (до Червоної книги України (1994) включено 12 видів - третина “червонокнижного” списку ссавців). Окремі дослідження впродовж 2001-2005 рр. проводились у рамках комплексної планової держбюджетної наукової теми кафедри лісівництва і мисливствознавства Національного аграрного університету “Розробити лісівничі основи оптимального ведення лісового та мисливського господарства в умовах Полісся і Лісостепу України” (№ держреєстрації 0101U003209). Окремі етапи роботи виконувались в межах проекту "Розробка та обґрунтування науково-практичних заходів з охорони і відтворення популяцій кажанів" (2002 р.) за тематикою НДДКР Мінекоресурсів України (постанова Кабміну України від 13.12.2000 р., № 1822), а також двох проектів "Міграційний статус кажанів в Україні" (2002 р.) і "Інвентаризація підземних місцезнаходжень фауни України та розробка рекомендацій щодо їх збереження" (2002-2003 рр.), здійснених при підтримці Посольства Королівства Нідерландів. Експериментальні дослідження виконувались в межах ініціативної наукової теми відділу біологічних досліджень Київського зоопарку “Розробка методики утримування в умовах неволі комахоїдних видів рукокрилих” та проекту ГЕФ „Другий етап спроможності щодо біорозмаїття” № GEF-PPG TF 028968.Дослідженнями охоплено в основному територію Західно-Подільського Лісостепу, яка відповідає трьом фізико-географічним районам: Тернопільській рівнині, Товтровому кряжу і Західно-Подільському Придністровю (Геренчук, 1968). Орографія та географічне положення Західного Поділля зумовлюють мякий вологий клімат регіону з помірно холодною зимою і нежарким літом, з рясними опадами. Найсприятливіші умови для зимівель кажанів складаються у Західно-Подільському Придністровї, де на схилах південної експозиції значно зростає радіаційний баланс території і формується тепліший (на 0,5-0,70С середньорічної температури повітря) клімат з тривалішим безморозним періодом (160-165 днів) та більшими сумами активних температур (до 28000С) порівняно з кліматом навколишніх та північніших територій (Андріанов, 1979; Свинко та ін., 1994). Велика кількість підземель, їх морфологічне різноманіття та стабільність фізичних параметрів зумовлюють унікальність району дослідження, як осередку сховищ багатьох видів кажанів. Західне Поділля є територією давньої і високої сільськогосподарської освоєності: орні землі тут займають 75-80%, ліси - 10-11%, луки - менше 6% від загальної площі регіону.Природна самобутність Західного Поділля і Товтрового кряжу здавна привертала увагу науковців. В різний час свій внесок в дослідження хіроптерофауни зробили А. Л. Більшість праць загаданих авторів мають описово-інвентаризаційний характер і недостатньо розкривають характер поширення кажанів, а деякі застаріли внаслідок істотних змін теріофауни впродовж останніх десятиліть. Загальний стан вивченості фауни кажанів регіону можна оцінити як недостатній, хіроптерофауністичні дослідження на території Західного Поділля є нечисленними і фрагментарними, а рівень вивченості рукокрилих і теріофауни загалом на даній території є одним з найнижчих в Україні. У розділі проаналізовано ряд наукових праць, присвячених вивченню раціону живлення кажанів (Борисенко и др., 1999; Крочко, 1970, 1993; Курсков, 1968; Bauerova, 1978, 1982, 1989; Абелєнцев, Попов, 1956; Кузякин, 1950; Сологор, 1980; Сологор, Петрусенко, 1973; Петрусенко, Сологор, 1981; Rostovskaya at al., 2000) та біологічним особливостям обєктів їх живлення (Падій, 1972, 1993; Аверкиев, 1973; Ключко, 1978).В основу роботи покладені матеріали польових досліджень, проведених у 1998-2004 рр. під час 15 напівстаціонарних досліджень та експедиційних виїздів на території Тернопільської і Хмельницької областей, які проводились в усі сезони року. За весь час дослідженнями охоплено 68 пунктів (рис. Базові напівстаціонарні дослідження проведено у літні сезони 1999-2001 рр. на територіях ПЗ “Медобори” з філіалом “Кременецькі гори” (10454 га, Тернопільська обл.) та НПП “Подільські Товтри” (261316 га, Хмельницька обл.). Польові дослідження проводились за загальнопринятими і оригінальними хіроптерологічними методиками: пошуком сховищ кажанів у лісових масивах та обстеженням ділянок зі сховищами; відловлюванням кажанів павутинною сіткою поблизу сховищ, на шляхах добових міграцій і на місцях живлення; відловлюванням кишеньковою пасткою і сачком; оглядом та обліком у зимових сховищах; кільцюванням кажанів; пошуком та аналізом слідів їх життєдіяльності; маршрутними і точковими дистанційними детекторно-візуальними обліками (Новиков, 1953; Кузякин, 1961; Kunz, Kurta, 1990; Limpens, Kapteyn, 1991). Для зясування біотопічного розподілу кажа
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы