Еколого-фауністична характеристика та лісівниче значення рукокрилих (chiroptera) в умовах Західного Поділля - Автореферат

Слід відзначити, що Поділля є одним з найменш вивчених у хіроптерологічному відношенні регіонів України, хоча комплекс природничо-географічних характеристик зумовлює сприятливі умови для існування тут багатьох видів кажанів. Рукокрилі, складаючи четверту частину теріофауни України, залишаються однією з найменш вивчених та найбільш вразливих груп хребетних тварин (до Червоної книги України (1994) включено 12 видів - третина “червонокнижного” списку ссавців). Окремі дослідження впродовж 2001-2005 рр. проводились у рамках комплексної планової держбюджетної наукової теми кафедри лісівництва і мисливствознавства Національного аграрного університету “Розробити лісівничі основи оптимального ведення лісового та мисливського господарства в умовах Полісся і Лісостепу України” (№ держреєстрації 0101U003209). Окремі етапи роботи виконувались в межах проекту "Розробка та обґрунтування науково-практичних заходів з охорони і відтворення популяцій кажанів" (2002 р.) за тематикою НДДКР Мінекоресурсів України (постанова Кабміну України від 13.12.2000 р., № 1822), а також двох проектів "Міграційний статус кажанів в Україні" (2002 р.) і "Інвентаризація підземних місцезнаходжень фауни України та розробка рекомендацій щодо їх збереження" (2002-2003 рр.), здійснених при підтримці Посольства Королівства Нідерландів. Експериментальні дослідження виконувались в межах ініціативної наукової теми відділу біологічних досліджень Київського зоопарку “Розробка методики утримування в умовах неволі комахоїдних видів рукокрилих” та проекту ГЕФ „Другий етап спроможності щодо біорозмаїття” № GEF-PPG TF 028968.Дослідженнями охоплено в основному територію Західно-Подільського Лісостепу, яка відповідає трьом фізико-географічним районам: Тернопільській рівнині, Товтровому кряжу і Західно-Подільському Придністровю (Геренчук, 1968). Орографія та географічне положення Західного Поділля зумовлюють мякий вологий клімат регіону з помірно холодною зимою і нежарким літом, з рясними опадами. Найсприятливіші умови для зимівель кажанів складаються у Західно-Подільському Придністровї, де на схилах південної експозиції значно зростає радіаційний баланс території і формується тепліший (на 0,5-0,70С середньорічної температури повітря) клімат з тривалішим безморозним періодом (160-165 днів) та більшими сумами активних температур (до 28000С) порівняно з кліматом навколишніх та північніших територій (Андріанов, 1979; Свинко та ін., 1994). Велика кількість підземель, їх морфологічне різноманіття та стабільність фізичних параметрів зумовлюють унікальність району дослідження, як осередку сховищ багатьох видів кажанів. Західне Поділля є територією давньої і високої сільськогосподарської освоєності: орні землі тут займають 75-80%, ліси - 10-11%, луки - менше 6% від загальної площі регіону.Природна самобутність Західного Поділля і Товтрового кряжу здавна привертала увагу науковців. В різний час свій внесок в дослідження хіроптерофауни зробили А. Л. Більшість праць загаданих авторів мають описово-інвентаризаційний характер і недостатньо розкривають характер поширення кажанів, а деякі застаріли внаслідок істотних змін теріофауни впродовж останніх десятиліть. Загальний стан вивченості фауни кажанів регіону можна оцінити як недостатній, хіроптерофауністичні дослідження на території Західного Поділля є нечисленними і фрагментарними, а рівень вивченості рукокрилих і теріофауни загалом на даній території є одним з найнижчих в Україні. У розділі проаналізовано ряд наукових праць, присвячених вивченню раціону живлення кажанів (Борисенко и др., 1999; Крочко, 1970, 1993; Курсков, 1968; Bauerova, 1978, 1982, 1989; Абелєнцев, Попов, 1956; Кузякин, 1950; Сологор, 1980; Сологор, Петрусенко, 1973; Петрусенко, Сологор, 1981; Rostovskaya at al., 2000) та біологічним особливостям обєктів їх живлення (Падій, 1972, 1993; Аверкиев, 1973; Ключко, 1978).В основу роботи покладені матеріали польових досліджень, проведених у 1998-2004 рр. під час 15 напівстаціонарних досліджень та експедиційних виїздів на території Тернопільської і Хмельницької областей, які проводились в усі сезони року. За весь час дослідженнями охоплено 68 пунктів (рис. Базові напівстаціонарні дослідження проведено у літні сезони 1999-2001 рр. на територіях ПЗ “Медобори” з філіалом “Кременецькі гори” (10454 га, Тернопільська обл.) та НПП “Подільські Товтри” (261316 га, Хмельницька обл.). Польові дослідження проводились за загальнопринятими і оригінальними хіроптерологічними методиками: пошуком сховищ кажанів у лісових масивах та обстеженням ділянок зі сховищами; відловлюванням кажанів павутинною сіткою поблизу сховищ, на шляхах добових міграцій і на місцях живлення; відловлюванням кишеньковою пасткою і сачком; оглядом та обліком у зимових сховищах; кільцюванням кажанів; пошуком та аналізом слідів їх життєдіяльності; маршрутними і точковими дистанційними детекторно-візуальними обліками (Новиков, 1953; Кузякин, 1961; Kunz, Kurta, 1990; Limpens, Kapteyn, 1991). Для зясування біотопічного розподілу кажа

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ