Еколого-економічний прогноз виробництва кормів (На прикладі забруднених радіонуклідами територій сільськогосподарських підприємств суспільного сектору Коростенського району Житомирської області) - Автореферат

Це потребує окреслення теоретичних, методологічних і практичних засад розвитку врівноваженого сільського господарства а також вирішення питань щодо прогнозування оптимальної структури землекористування, її основних складових елементів, екологічної чистоти сільськогосподарської продукції на регіональному і локальному рівнях. Проведені дослідження стосуються не тільки проблеми визначення оптимальної структури кормових угідь в зоні радіонуклідного забруднення. Вони охоплюють ширше коло питань, повязаних з визначенням еколого-економічної ефективності кормових культур і угідь, прогнозуванням економічних показників виробництва кормів, забруднення продукції тваринництва, забезпеченням тварин необхідною кількістю кормів тощо. Необхідність пошуку механізму відшкодування виробникам витрат на виробництво екологічно чистої продукції, доведення рівнів її забруднення до мінімально можливих і зумовила вибір теми дослідження, його мету і шляхи вирішення. Дисертаційна робота виконана протягом 1995-1998 рр. відповідно до програми науково-дослідних робіт Державної агроекологічної академії України за комплексною темою: “Розробити і впровадити рекомендації та методики по веденню сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях” (номер державної реєстрації 0196U078644).Дослідженнями встановлено, що при вирощуванні кормових культур необхідно зважати на велику кількість факторів екотоксикологічної небезпеки: нітратне і нітритне забруднення, накопичення важких металів, присутність біологічних забруднювачів кормів. При цьому основна увага приділяється дослідженню структури кормової площі, виробництва обмінної енергії кормів і забруднення кормів радіоактивним цезієм. У районі 112 населених пунктів, з яких один віднесено до зони обовязкового відселення (II зона), 25 - до зони гарантованого добровільного відселення (III зона), решта знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю (IV зона). На підставі існуючих тенденцій зростання собівартості молока і кормів ми зробили прогноз цих показників на період до 2001 (рис. Цільова функція f(y) спрямована на мінімізацію сумарних витрат на корми, має вигляд: ,(1) де zij - витрати на виробництво j-го корму на і-му полі, гр. од.;Дослідження проблеми прогнозування оптимальної структури кормової площі дозволяє зробити наступні висновки. Забруднення навколишнього середовища продуктами техногенного і особливо ядерного розпаду, біологічного походження вимагає ретельного підходу при формуванні структури кормових площ. При цьому зниження продуктивності супроводжувались зростанням витрат кормів в розрахунку на одиницю продукції, що вказує на екстенсивний напрямок розвитку галузі. Зважаючи на особливості накопичення радіоактивного цезію різними культурами, встановлено, що основний вклад в загальне забруднення кормів вносить зелена маса кормових культур і культури на грубі корми, що недостатньо враховується при організації кормовиробництва і годівлі тварин зони забруднення. Валове виробництво кормів господарствами знизилось з 1417 ТДЖ в 1992 р. до 678 ТДЖ в 1997 р, або на 52%, в той час коли кормова площа зменшилась з 49,4 тис. га до 41,4 тис. га, або тільки на 16%.

Основний зміст роботи

Дослідження проблеми прогнозування оптимальної структури кормової площі дозволяє зробити наступні висновки.

Забруднення навколишнього середовища продуктами техногенного і особливо ядерного розпаду, біологічного походження вимагає ретельного підходу при формуванні структури кормових площ. Аналіз вказує на складну радіологічну ситуацію в господарствах зони забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

За період дослідження економічний стан господарств значно погіршився. Якщо в 1992 р. в них одержано $15,42 прибутку в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, то в 1997 році збитки склали $49/га. Тваринницька галузь за період дослідження зазнала найбільшого занепаду. Поголівя великої рогатої худобу зменшилось на 30%, продуктивність молочної худоби - на 25%, тварин на вирощуванні і відгодівлі - на 11%. При цьому зниження продуктивності супроводжувались зростанням витрат кормів в розрахунку на одиницю продукції, що вказує на екстенсивний напрямок розвитку галузі.

Частка кормів у витратах на виробництво тваринницької продукції за досліджуваний період зросла з 28% до 42 %. Розрахунками встановлено, що в майбутньому залежність між собівартістю кормів і тваринницької продукції зростатиме. Витрати на виробництво 1 ц молока в 2001 році зростуть до $21,44, а 1 ц к.од. - до $4,56.

Структура кормової площі господарств в значній мірі впливає на валове виробництво енергії кормів і їх загальну забрудненість. Основну частку в кормовій площі займають зернофуражні культури (35,4%), які дозволяють одержати 22% загального виробництва обмінної енергії за рахунок зерна і 16% за рахунок соломи. Зважаючи на особливості накопичення радіоактивного цезію різними культурами, встановлено, що основний вклад в загальне забруднення кормів вносить зелена маса кормових культур і культури на грубі корми, що недостатньо враховується при організації кормовиробництва і годівлі тварин зони забруднення.

Валове виробництво кормів господарствами знизилось з 1417 ТДЖ в 1992 р. до 678 ТДЖ в 1997 р, або на 52%, в той час коли кормова площа зменшилась з 49,4 тис. га до 41,4 тис. га, або тільки на 16%. Зменшення виробництва кормів викликане значним зниженням врожайності основних кормових культур - зернофуражних, багаторічних трав, кукурудзи. В цілому, продуктивність кормового гектара знизилась з 29 ГДЖ/га до 16 ГДЖ/га, або на 43%, що свідчить про негативні тенденції в економіці виробництва кормів.

Розробленою методикою еколого-економічної оцінки кормових культур визначено їх ієрархічний ряд. Серед 15 кормових культур і угідь перші три місця зайняли: багаторічні трави на зелений корм, кукурудза на силос і однорічні трави на зелений корм. Найнижчу еколого-економічну ефективність за їх сучасного стану мають поліпшені сіножаті і пасовища на випасання грубі корми з природних кормових угідь.

Методом еколого-економічного моделювання встановлено, що існуюча структура виробництва і використання кормів не є ефективною. Загальні витрати на годівлю великої рогатої худоби в господарстві можуть бути знижені на 34% від фактичного рівня 1996-97 рр.

Виробництво кормів з мінімальним вмістом радіоцезію потребує додаткових витрат на 38,5% від мінімально можливого рівня витрат на виробництво кормів. У 2001 році витрати на виробництво кормів з мінімальним вмістом цезію - 137 зростуть до 53,0%.

Пропозиції кормовий радіоактивний забруднений економічний

Прогноз оптимальної структури кормової площі запропоновано і прийнято для впровадження у виробництво КСП ім. Чапаєва Коростенського району Житомирської області. Результати досліджень запропоновані і використовуються органами управління АПК області при розрахунках оптимальної кормової площі, виборі пріоритетності вирощування кормових культур в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь.

З метою забезпечення зрівноваженого розвитку господарств розрахунками встановлено, що при зберіганні існуючої тенденції росту витрат на вирощування сільськогосподарських культур їм необхідно отримати щонайменше $7,34/га прибутку в 2001 році.

Для зниження витрат на корми в структурі кормової площі необхідно зменшити площі під кормовими культурами, що вимагають суттєвих грошових витрат. В разі спрямування пріоритетів на одержання максимально чистої продукції тваринництва слід повністю відмовитись від використання природних і поліпшених угідь і сконцентрувати зусилля на польовому кормовиробництві.

Враховуючи, що до 2001 року витрати на зниження забруднення молока до мінімально можливого зростуть з $0,54/ц до $0,87/ц, а мяса ВРХ знизяться з $3,13/ц до $2,53/ц., господарствам радіоактивно забрудненої зони доцільно надати пріоритет виробництву екологічно чистої яловичини. Назріла обєктивна необхідність розробки економічного механізму стимулювання виробництва екологічно чистої тваринницької продукції.

За умов збереження існуючого поголівя, підвищення ефективності використання кормів і оптимізації структури кормової площі, спрямованої на мінімізацію витрат, господарствам радіоактивно забрудненої до 2001 року необхідно виводити ріллю з обороту.

Приходько Д. С. Екологічні та економічні компоненти системи виробництва кормів сільськогосподарських підприємств, розташованих в зоні радіоактивного забруднення // Вісник аграрної науки. - 1997. - Спеціальний випуск, серпень. - С. 16-19. (0,3 друк. арк.).

Приходько Д.С. Опыт изучения дисциплины экономики окружающей среды в Университетах США. Применение и использование специфических методик для эколого-экономической оценки сельскохозяйственной деятельности на Украине (на примере расчета эколого-экономической эффективности кормопроизводства) // New Lessons in Ag. Economics, Agribusiness and Ag. Law/ - Rep. by professors from Ukraine - Jul.-Dec. 1997. - USDA/FAS/ICD, Washington D.C., 1998 - Р. 37-45. (на рос. мов.), (0,7 друк. арк.).

Приходько Д.С. Теоретичні аспекти формування ринку екологічно чистих кормів в Україні // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 1998. - №10 - С. 302-309. (0,6 друк. арк.).

Приходько Д.С. Оптимізація структури кормових культур і радіоактивно забрудненій зоні // Вісник аграрної науки . - 1999. - № 4. - С. 79-81. (0,3 друк. арк.).