Еколого-економічне обгрунтування зрошення в Південному регіоні - Автореферат

Багатофакторність, взаємообумовленість та взаємозалежність кінцевих результатів сільськогосподарської праці потребують системного підходу до вивчення будь якого явища проблем АПК, а більше того сільськогосподарського виробництва з зрошуваним землеробством. Технічному, технологічному, організаційно-економічному обґрунтуванню широкої програми побудови та експлуатації великих державних зрошувальних систем, сільськогосподарському освоєнню зрошуваних площ півдня України було присвячено багато наукових праць та методичних розробок. Разом з тим практика сільськогосподарського виробництва, експлуатації та використання зрошувальних систем та поливних земель півдня України висунули ряд питань, які потребують додаткових методичних і прикладних розробок для широкого оперативного їх застосування, особливо, з проблем ресурсозбереження та нових методів господарювання на великих зрошувальних комплексах. Науково-практичні і соціально-економічні аспекти ведення сільськогосподарського виробництва, його інтенсифікації, раціонального земле-та водокористування, поліпшення якості аграрної продукції висвітлено в наукових працях О.Ф. Різке зменшення обсягів фінансування водогосподарського комплексу, як наслідок відсутності реальних реформ у ньому, призвело до високих темпів морального і фізичного старіння гідромеліоративних систем та обєктів, виходу з ладу основних меліоративних фондів, значного зменшення обсягів поливу зрошуваних земель, погіршення технічного стану зрошувальної мережі.У першому розділі „Теоретико-методичні основи еколого-економічного розвитку агропідприємств в зоні зрошення" розглянуто соціально-економічну сутність еколого-економічного розвитку зрошення, охарактеризовано важливі категорії „господарсько-економічний механізм" і „екологічний розвиток", висвітлено методичні основи оцінки еколого-економічного розвитку підприємств у водогосподарському комплексі регіону. Результатом такої взаємодії є певна екологічна ситуація, що відображає на скільки компоненти середовища (вода, ґрунт) сприяють потребам субєкта. Відносно екологічного нормування дії зрошення на агроекологію, висвітлено поняття про еколого-меліоративну стійкість земель (ЕМС), яка поділяється на потенційну і фактичну (техногенну) стійкість. У другому розділі „Оцінка сучасного еколого-економічного стану агропідприємств у зоні зрошення" здійснено аналіз міжнародного досвіду еколого-економічного розвитку підприємств різних напрямів господарювання, проведена еколого-економічна оцінка функціонування водогосподарського комплексу на прикладі Інгулецької зрошувальної системи, визначено вплив зрошення на гідроеологомеліоративний стан земель і залежність результатів господарювання від різних організаційно-правових формувань. Аналізуючи дані по окремим господарствам району слід зазначити, що урожайність зернових у кооперативі "Радянська земля" становила 49,2 ц/га, а у кооперативі "Обрій" лише 20,0 ц/га, хоча питома частка зрошуваних земель в останньому господарстві досить велика і становила 76,9 % від загальної площі посіву цієї групи культур.Відносно екологічного нормування впливу зрошення на агроекологію, висвітлено поняття про еколого-меліоративну стійкість земель (ЕМС), яка поділяється на потенційну і фактичну (техногенну) стійкість. Встановлено, що серед негативних процесів, які повязані зі зрошенням і найбільш небезпечні, - засолення ґрунтів, їх заболочування, втрати гумусу, погіршення фізичних властивостей ґрунту, забруднення скидними водами рік, озер, морів. Для забезпечення екологічно безпечного використання водних ресурсів потрібно уживати заходів боротьби щодо втрат води при транспортуванні, при порушенні технології і необґрунтованих норм зрошення, використовувати прогресивні технології - підґрунтове і крапельне зрошення, двостороннє регулювання водного режиму, метод штучного поповнення підземних вод. Головними причинами, що викликають вторинне засолення та осолонцювання ґрунтів, є зрошення водами з підвищеним вмістом легкорозчинних солей (переважно натрієвих), а також близький (до критичного) рівень залягання ґрунтових вод. Більша частина взаємодіючих елементів макросистеми зрошуваного землеробства відноситься до сфери діяльності сільгосппідприємства і саме на ці елементи повинна бути спрямована дія економічного регулятора К (корегуючий коефіцієнт, системно-функціональне призначення якого регулювання та стимулювання екобезпечного функціонування макросистеми зрошуваного землеробства у процесі внутрішньої економічної взаємодії її елементів), що продукує зменшення або стабільність відносних витрат водокористувачів на зрошувальну воду, через диференціацію оплати за неї.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації розроблені теоретичні і методологічні засади та обґрунтовані напрями та механізми підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу зрошувального комплексу південного регіону України.

1. Уточнено сутність поняття стійкого розвитку природно-господарських систем в сучасних умовах, яким передбачається нерозривність економічного зростання і вирішення екологічних проблем. Важливе значення при цьому набувають категорії „ресурси" і „ресурсний потенціал", яким було надане обґрунтоване визначення. Відносно екологічного нормування впливу зрошення на агроекологію, висвітлено поняття про еколого-меліоративну стійкість земель (ЕМС), яка поділяється на потенційну і фактичну (техногенну) стійкість. Оцінка ЕМС дозволяє встановити оптимальні і критичні рівні техногенно-меліоративних навантажень.

2. Сучасний тип еколого-економічного розвитку економіки визначено як техногенний. Це потребує застосування єдиної ефективно діючої стратегії ресурсозбереження та природокористування. Зростання значення водних ресурсів для сільського господарства багато в чому повязане з негативними природними і антропогенними впливами. Встановлено, що серед негативних процесів, які повязані зі зрошенням і найбільш небезпечні, - засолення ґрунтів, їх заболочування, втрати гумусу, погіршення фізичних властивостей ґрунту, забруднення скидними водами рік, озер, морів. Для забезпечення екологічно безпечного використання водних ресурсів потрібно уживати заходів боротьби щодо втрат води при транспортуванні, при порушенні технології і необґрунтованих норм зрошення, використовувати прогресивні технології - підґрунтове і крапельне зрошення, двостороннє регулювання водного режиму, метод штучного поповнення підземних вод.

3. На зрошуваних землях Інгулецької системи через підйом рівня ґрунтових вод і збільшення ступеня їхньої мінералізації, характерна поява засолених ґрунтів. Часто на зрошуваних землях спостерігається вторинне засолення ґрунтів, повязане з підвищеним ступенем мінералізації ґрунтових вод. Головними причинами, що викликають вторинне засолення та осолонцювання ґрунтів, є зрошення водами з підвищеним вмістом легкорозчинних солей (переважно натрієвих), а також близький (до критичного) рівень залягання ґрунтових вод. При зрошенні безстічних рівнин відбувається підйом рівня солоних ґрунтових вод, що і приводить до засолення ґрунтів.

4. Для покращення еколого-меліоративного стану на зрошуваних масивах Інгулецької системи потрібно: перейти на ресурсозберігаючу технологію водозберігаючих поливних режимів; проводити аналіз і контроль за використанням поливної води (екомоніторинг); моніторинг основних показників меліоративного режиму зрошуваних ґрунтів.

5. Подальший розвиток зрошення повинен ґрунтуватись на економіко-екологічних підходах визначення найбільш ефективних напрямків використання поливних земель, води та матеріально-технічних ресурсів з чіткими параметрами екологічних обмежень. Для цього нами запропонована схема пріоритетних звязків екологізованого зрошуваного землеробства (від сумарних витрат до отримання прибутку) через напрями виробничого процесу, які забезпечують стимулюючий інтегральний результат на виході системи.

6. При побудові орієнтованого графа враховані найбільш важливі, з нашої точки зору, елементи, які взаємодіють у макросистемі зрошуваного землеробства і безпосередньо чи опосередковано впливають на еколого-економічні показники цієї макросистеми. Більша частина взаємодіючих елементів макросистеми зрошуваного землеробства відноситься до сфери діяльності сільгосппідприємства і саме на ці елементи повинна бути спрямована дія економічного регулятора К (корегуючий коефіцієнт, системно-функціональне призначення якого регулювання та стимулювання екобезпечного функціонування макросистеми зрошуваного землеробства у процесі внутрішньої економічної взаємодії її елементів), що продукує зменшення або стабільність відносних витрат водокористувачів на зрошувальну воду, через диференціацію оплати за неї.

7. Доведено, що визначення вартості зрошувальної води є основним економічним моментом у плануванні екологічно безпечного зрошення. Оплата за зрошувальну воду була виражена у функції, до того ж до неї було введено корегуючий коефіцієнт К. Завдяки графічній побудові дії такого економічний регулятора встановлено звязок між економічним результатом на виході макросистеми зрошуваного землеробства та параметрами її на вході. Конструктивно побудовано декілька моделей корегуючих коефіцієнтів К, що в економічному механізмі господарювання продукують стимуляторну функцію. Викладено формули, що описують цей процес, а також наведено розрахунок коефіцієнта К при різних рівнях використання зрошувальної води.

8. Запропоновано основні принципи та методологічні підходи до ринкового механізму в користуванні природними ресурсами зрошуваного землеробства: - цілісність використання великих зрошувальних масивів з налагодженою інфраструктурою водогосподарського комплексу;

єдність інтересів сільгосптоваровиробників (водоспоживачів) і водогосподарських організацій;

інтеграція в єдиний організаційно-економічний механізм господарювання в межах зрошувальної системи, але на принципах самоокупності кожної самостійної частини;

економічна спрямованість діяльності сільгосптоваровиробників на зрошуваних землях та обовязковий контроль за їх екологічним станом.

У фахових виданнях: 1. Стратічук Н.В. Благодатний В.І. Економіко - екологічні проблеми в умовах реформування земельних відносин // Зб. наук. пр. Вип. 51. - К: Науковий вісник НАУ. - 2002.- С. 186-188 (особистий внесок: аналіз основних напрямків державної політики в сфері екологізації)

2. Стратічук Н.В. Еколого-економічні аспекти збереження екологічної рівноваги зрошуваних агроландшафтів - Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 193. Т.3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004 - С. 615-619

3. Стратічук Н.В. Підвищення ефективності використання зрошуваних земель на прикладі Інгулецького масиву - Вісник аграрної науки Причорноморя. Спеціальний випуск 2 (26), Т.2. - Миколаїв: МДАУ, 2004. - С. 271-276

4. Стратічук Н.В. Еколого-економічні проблеми при використанні зрошення // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК, Вип.30, Харків, 2004. - С. 311-313

5. Стратічук Н.В. До питання вартості зрошувальної води - Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. Вип.40. - Херсон: Айлант. 2005. - С. 270-278

6. Стратічук Н.В., Добрянська В.М., Визначення пріоритетів економічних звязків в екологізованому зрошенні - Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 201. Т.3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005 - С.752-757 (особистий внесок: розроблена схема пріоритетних економічних звязків екологізованого зрошуваного землеробства) в інших виданнях: 7. Стратічук Н.В. Підвищення ефективності використання зрошуваних земель на прикладі Херсонської області. - Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 659-663

8. Стратічук Н.В. Методико - прикладний аспект визначення вартості зрошувальної води // Матеріали науково-теоретичної конференції. - В 3-х ч., Житомир: Вид-во Державний агроекологічний університет, 2005. - Ч. 3. - С.45-48

9. Стратічук Н.В. Еколого-економічне обґрунтування зрошення на Інгулецькому масиві // Перспектива-7. Збірник тез та повідомлень студентської науково-практичної конференції ХДАУ- Херсон: Колос, 2005. - С. 77-79

10. Стратічук Н.В. Економічні автомати для диференціації тарифів на зрошувальну воду // Зб. матеріалів наук.-практ. конференції „ Молодь, освіта, наука, культура та національна самосвідомість" - К.: Вид-во Європейського університету, 2005р. - С. 180-182