Еколого-економічне моделювання в розрізі основних видів економічної діяльності України - Автореферат

Про це свідчить ухвалення низки законів України, що забезпечують виконання нею міжнародних угод у сфері охорони навколишнього середовища. Наведемо лише основні з них: Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. зі змінами і доповненнями; Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015» від 21.09.2000 р. Зменшення питомої ваги «брудних» видів економічної діяльності в структурі економіки України та розвиток таких видів економічної діяльності, як торгівля, готельний бізнес тощо, для країни є вкрай необхідним і відповідає міжнародній стратегії сталого розвитку. Складність і багатогранність проблеми збереження довкілля обумовила необхідність застосування для її вивчення методів математичного моделювання як важливого інструменту пошуку найбільш ефективних заходів запобігання негативному впливу виробничої діяльності на навколишнє середовище. вивчити динаміку процесів забруднення навколишнього середовища в Україні, що повязане з розвитком її економіки;Запропоновано показник екологічності для конкретних видів економічної діяльності: кількість шкідливих викидів у розрахунку на одиницю випуску продукції. Введення в модель маржинальних змінних уможливлює розрахунки динаміки змін в економіці з одночасним урахуванням обсягів викидів та їх приростів, що повязані з розвитком виробництва за розглянутий період часу. У формалізованому вигляді економіко-математична модель оптимізації галузевої структури економіки України з урахуванням екологічних факторів записується таким чином: максимізувати обсяги випуску продукції (ВВП; валовий прибуток, змішаний дохід) за мінімізації кількості викидів шкідливих речовин в атмосферу, або суми повних витрат: (1) (8) де: aij - коефіцієнти прямих витрат продукції і на одиницю випуску продукції j; - маржинальні коефіцієнти прямих витрат продукції і на додаткову одиницю випуску продукції j; cj - коефіцієнти обсягу випуску продукції (ВВП; валовий прибуток, змішаний дохід) на одиницю виміру галузі; dj - коефіцієнти загальної суми витрат на одиницю виміру галузі; - відповідно маржинальні коефіцієнти обсягу випуску продукції (ВВП, валового прибутку, змішаного доходу) та маржинальні коефіцієнти загальної суми витрат на додаткову одиницю випуску j-ї продукції; xi - абсолютний розмір обсягу випуску і-го виду продукції, або інтенсивність розвитку і-го виду економічної діяльності; - приріст загального обсягу випуску і-го виду продукції, або можливий приріст інтенсивність розвитку і-го виду економічної діяльності; xj - обсяги випуску продукції певного виду економічної діяльності; - приріст обсягу випуску продукції певного виду економічної діяльності; yi - абсолютний розмір обсягу кінцевого споживання і-го виду продукції (у даному випадку кінцеве споживання включає в себе суму: витрати кінцевого споживання, валове нагромадження капіталу, експорт і імпорт); - приріст обсягу кінцевого споживання і-го виду продукції; fij - коефіцієнти викидів шкідливих речовин і-го виду в атмосферу на одиницю випуску j-ї продукції; - маржинальні коефіцієнти приросту викидів шкідливих речовин і-го виду в атмосферу на одиницю приросту випуску j-ї продукції; gi - абсолютний розмір обсягу викидів і-го виду шкідливих речовин; - приріст обсягу викидів і-го виду шкідливих речовин; qi - досягнутий обсяг виробництва продукції і-ї галузі; - норма можливого приросту обсягу виробництва в і-й галузі. Величини маржинальних коефіцієнтів прямих витрат, а також результативні показники випуску продукції запропоновано розраховувати як середньозважені величини абсолютних приростів прямих витрат (або результативних показників) за весь період спостережень щодо обсягів приросту випуску продукції за цей період.Як відомо, для характеристики екологічної ситуації використовують такі показники: кількість викидів шкідливих речовин у розрахунку на одиницю площі; на 1 мешканця, що проживає на даній території; гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин в окремих компонентах природного середовища (воді, повітрі) або в продуктах харчування. У роботі показано нелогічність застосування показника екологічності середовища за кількістю шкідливих викидів у розрахунку на 1 мешканця, оскільки висока щільність населення на даній території зменшує цей екологічний показник. Показник кількості шкідливих речовин у розрахунку на одиницю площі досить часто використовують на практиці, він характеризує екологічність значних територій (областей, регіонів країни, країни). Для порівняння екологічності окремих видів економічної діяльності запропоновано використовувати показник кількості викидів шкідливих речовин у розрахунку на одиницю випуску продукції в її вартісній формі. Щодо локальної території, то її екологічність може бути оцінена за кількістю викидів шкідливих речовин у розрахунку на одиницю валової доданої вартості, виробленої на даній території.

Основний зміст дисертації

У дисертації досліджено комплекс питань теоретичного і практичного характеру, які повязані з еколого-економічними процесами, методами їх математичного моделювання та заходами щодо дотримання екологічних вимог. Зроблено такі висновки і пропозицій: 1. Як відомо, для характеристики екологічної ситуації використовують такі показники: кількість викидів шкідливих речовин у розрахунку на одиницю площі; на 1 мешканця, що проживає на даній території; гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин в окремих компонентах природного середовища (воді, повітрі) або в продуктах харчування.

У роботі показано нелогічність застосування показника екологічності середовища за кількістю шкідливих викидів у розрахунку на 1 мешканця, оскільки висока щільність населення на даній території зменшує цей екологічний показник. Реально ж складається негативна соціальна картина через те, що вплив шкідливих викидів охоплює більшу кількість населення.

Показники гранично допустимої концентрації застосовують для характеристики локальної території (певної обмеженої території).

2. Показник кількості шкідливих речовин у розрахунку на одиницю площі досить часто використовують на практиці, він характеризує екологічність значних територій (областей, регіонів країни, країни).

Одним із можливих напрямів розвитку досліджень може бути врахування у цьому показникові здатності природного середовища конкретної території до самоочищення. Пропонуються коригуючі коефіцієнти, величина яких залежить від структури земельних угідь конкретного регіону і здатності цих угідь нейтралізувати негативний вплив викидів. Система ранжування локальних територій з огляду на коригуючі коефіцієнти дає уявлення про екологічний стан локальних територій.

3. Для порівняння екологічності окремих видів економічної діяльності запропоновано використовувати показник кількості викидів шкідливих речовин у розрахунку на одиницю випуску продукції в її вартісній формі. Цей показник дає змогу оцінити кількісно структурні зрушення, що можуть відбутися в економіці. Він уможливлює використання екологічної оцінки різних видів економічної діяльності та розвязує проблему поєднання одиниць виміру еколого-економічної моделі.

Щодо локальної території, то її екологічність може бути оцінена за кількістю викидів шкідливих речовин у розрахунку на одиницю валової доданої вартості, виробленої на даній території. Цей показник дає уявлення про екологічність сукупності галузей економіки, які функціонують на певній локальній території.

4. Аналіз методів дослідження еколого-економічних процесів дає змогу зробити висновок, що найпоширенішими є методи кореляційно-регресійного аналізу. За їх допомогою з достатньо високим рівнем достовірності встановлюють залежність стану здоровя людини від чистоти навколишнього середовища. Однак при цьому не отримують відповіді щодо спрямованості дій людини на усунення негативних наслідків забруднення довкілля. Науково обґрунтовану відповідь на це питання дає використання методів математичного моделювання.

Дослідженням встановлено, що взаємозвязок між економічними та екологічними процесами можна простежити на моделі міжгалузевого балансу, доповнивши її обмеженнями на екологічність виробництва. З цією метою у класичну модель міжгалузевого балансу введено маржинальні змінні, які передбачають можливе зростання обсягів виробництва кожного окремого виду економічної діяльності і повязані з цим зміни макроекономічних показників, що значно розширює можливості моделі. Отже, кожній основній змінній відповідає додаткова маржинальна змінна, яка відповідає приросту обсягів випуску продукції даного виду.

5. Сформульована і побудована багатокритеріальна еколого-економічна модель із маржинальними змінними проста в обчисленні (зводиться до задачі лінійного програмування), для неї існує статистична інформація. Введення в модель маржинальних змінних уможливлює розрахунки динаміки змін в економіці з одночасним урахуванням обсягів викидів та їх приростів, що повязані з розвитком виробництва за розглянутий період часу. Запропонована еколого-економічна модель при своїй лінійності має риси динамічних моделей. Розрахунки за моделлю проводилися з використанням електронних таблиць Microsoft Excel, зокрема вбудованих функцій “Пошук розвязків”.

6. Однією з найскладніших проблем у формуванні моделі оптимізації структури економіки країни є розрахунок економічних коефіцієнтів моделі зокрема коефіцієнтів для маржинальних змінних.

У роботі запропоновано розраховувати коефіцієнти прямих витрат і результативних показників (у тому числі викиди шкідливих речовин) для маржинальних змінних як середньозважені величини. Ці показники є відношенням величини приростів витрат (результативних показників) за період спостережень до приростів випуску продукції за цей період спостережень.

7. Розрахунок можливого приросту інтенсивності розвитку галузей економіки, обсягів кінцевого споживання та обсягів сумарного випуску продукції запропоновано виконати у такій послідовності: 1) визначити базовий індекс результатів функціонування галузей як відношення обсягів випуску продукції в кінцевому періоді спостережень до початкового; 2) розрахувати середньорічні прирости обсягів випуску продукції; 3) на підставі цих даних розрахувати параметри змін маржинальних показників у відповідному перспективному періоді.

8. Порівняння розвитку економіки України за період, що аналізується, та оптимальних варіантів, отриманих при розвязку задачі, дає підстави для висновку: в цілому у структурі економіки України відбуваються позитивні зміни, що відповідають вимогам оптимальності. Зокрема, випереджаючими темпами розвиваються переробні галузі економіки, виробництво машин та устаткування, торгівля, харчова промисловість.

9. Процеси позитивних зрушень в економіці країни з екологічної точки зору мають відбуватися завдяки реструктуризації економіки України. Таким чином, у перспективному періоді існують шляхи розвязання проблеми сталого розвитку України з певним покращенням не лише її економічного, а й екологічного стану. При цьому зберігатиметься балансова рівновага розвитку галузей економіки країни з одночасним скороченням кількості викидів на одиницю виробленої продукції.

Наукові статті у фахових виданнях: 1. Єдинак О. М. Вплив галузей економіки України на формування екологічної ситуації в країні / О. М. Єдинак // Держава та регіони: Науково-виробничий журнал. - 2006. - № 3. - С. 101-104. - (Серія «Економіка та підприємство»).

2. Єдинак О. М. Методичні принципи побудови еколого-економічної моделі оптимізації розвитку транспортної системи міста / О. М. Єдинак // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць: в 2 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Випуск 177. - Том. І. - 2003. - С. 139-142.

3. Єдинак О. М. Оптимізація галузевої структури економіки України з врахуванням екологічних вимог / О. М. Єдинак // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТУ. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2007. - Вип. ІІІ. - С. 446-455. - (Економічні науки).

4. Кузубов М. В. Методичні аспекти оцінки екологічного стану навколишнього середовища регіонів України / М. В. Кузубов, О. М. Єдинак // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку: зб. наук. праць / відп. ред М. І. Данілішин. - Львів, 2004. - Вип. 2 (XLVI) - С. 56-60. - (НАН України. Інститут регіональних досліджень) (особисто автором запропоновано методи оцінок стану навколишнього середовища).

Матеріали конференцій: 5. Єдинак О. М. Алгоритм побудови еколого-економічної моделі оптимізації розвитку транспортної системи міста / О. М. Єдинак // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі». - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 173-175.

6. Єдинак О. М. Визначення ступеня впливу галузей економіки на формування екологічної ситуації в країні /О. М. Єдинак // Материалы второй международной научно-практической конференции «Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации». - Симферополь: Таврия, 2006. - С. 214-215.

7. Єдинак О. М. Показники екологічності галузей народного господарства (видів економічної діяльності) /О. М. Єдинак // Матеріали науково-практичної конференції «Моніторинг навколишнього середовища» Науково-методичне, нормативне, технічне, програмне забезпечення (28-22 вересня 2006 р.), АР Крим, м. Коктебель. - НПЦ «Екологія. Наука. Техніка». - К., 2006. - С. 78-80.