Еколого-економічна ефективність використання земель сільськогосподарського призначення - Автореферат

Завдання підвищення ефективності землекористування відповідно до концепції сталого розвитку та програми "Порядок денний на ХХІ століття", прийнятих на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро в 1992 р., передбачає, у першу чергу, збереження і примноження продуктивної сили землі як природного ресурсу. Усе це вказує на те, що питання економічно ефективного та екологічно безпечного використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення, врахування екологічних факторів при їх економічній оцінці є надзвичайно актуальними як з наукової, так і з практичної точок зору. У той же час, незважаючи на накопичені наукові здобутки та значний практичний досвід у сфері оцінки ефективності землекористування та охорони земельних ресурсів, подальшої активізації потребують системні дослідження проблеми оцінки саме еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, розвитку науково-методичних підходів до визначення їх ринкової вартості, формування відповідного організаційно-економічного та нормативно-правового забезпечення створення спеціальних сировинних зон тощо. Для досягнення поставленої мети у дисертації були використані такі методи наукового дослідження: системно-структурний та порівняльний аналізи - при аналізі теоретичних досліджень еколого-економічних відносин, що виникають в процесі економічно ефективного та екологічно безпечного землекористування; економіко-статистичний та розрахунково-аналітичний - при дослідженні якісного стану сільськогосподарських земель та оцінці ефективності їх використання; метод факторного аналізу та комплексного порівняльного аналізу - при удосконаленні науково-методичного підходу до визначення еколого-економічного результату від використання земельних ресурсів; картографічний метод - при розробці пропозицій щодо підвищення еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення; абстрактно-логічний метод - при теоретичних узагальненнях і формуванні висновків. удосконалено: - методичний підхід до формування і застосування системи еколого-економічних показників ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, який, на відміну від існуючих, передбачає визначення і наукове обґрунтування таких показників, як очікуваний еколого-економічний результат використання земель сільськогосподарського призначення, екологічно обумовлені втрати рентного доходу від використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, витрати на забезпечення вимог екологічно сталого землеробства, які в сукупності дозволяють визначати обєктивну величину продуктивного потенціалу земельних ресурсів та прогнозувати тенденції і напрямки екологізації сільськогосподарського виробництва;У першому розділі "Теоретико-методичні засади оцінки еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення" досліджено генезис теорії та практики раціонального та екологічно безпечного землекористування, здійснено критичний аналіз та узагальнення наукових засад економічної оцінки земельних ресурсів, поставлено та вирішено ряд загальнотеоретичних питань структурно-логічної побудови комплексної системи показників еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення. Категоріальна сутність землекористування має дуалістичну природу (земля одночасно є економічним (предмет праці, засіб виробництва) і природним ресурсом), що обумовлює необхідність поглиблення наукових розробок шляхом встановлення місця економічної категорії "еколого-економічна ефективність використання земельних ресурсів" в загальній системі економіки природокористування. За пропозицією автора, найбільш релевантними факторами впливу на підвищення рівня еколого-економічної ефективності використання землі в сільському господарстві слід вважати: продуктивність аграрного виробництва, рівень родючості земель, існуючу систему землеробства та екологічний стан земельних ресурсів. З метою отримання обєктивних даних щодо величини продуктивного потенціалу земельних ресурсів, прогнозування тенденцій та напрямків екологізації землеробства, існуючу систему показників еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення запропоновано доповнити наступними показниками: очікуваний еколого-економічний результат використання земель сільськогосподарського призначення; екологічно обумовлені втрати рентного доходу від використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення; витрати на забезпечення вимог екологічно сталого землеробства. Величину очікуваного еколого-економічного результату від використання земельної ділянки під i-ю сільськогосподарською культурою (ЕЕІ) запропоновано визначати як економічний результат, зменшений на величину втрат, обумовлених екодеструктивним характером господарювання, та розраховувати за формулою: , (1) де Eji - очікуваний економічний результат від використання земельної ділянки під i-ю сільськогосподарською культурою для j-го сценарію ро

Основний зміст дисертації