Еколого-економічні проблеми розвитку рибогосподарського комплексу України - Автореферат

Але зважаючи на те, що рибогосподарський комплекс відіграє значну роль у продовольчому комплексі країни та забезпечує населення фізіологічно цінними продуктами харчування і сировиною для одержання кормів та виробництва фармакологічних і профілактичних препаратів, дослідження вказаних проблем має істотне економічне, екологічне та соціальне значення для подальшого його розвитку. Сучасний стан ведення рибного господарства, оцінка еколого-економічних заходів, які вживаються і повинні бути реалізовані в перспективі, та вибір шляхів поліпшення складного становища у рибному господарстві мають знайти відображення у науково обґрунтованих положеннях та рекомендаціях, а також практичних діях. Отже, актуальність дисертаційної роботи визначається спрямуванням на вирішення еколого-економічних проблем розвитку рибогосподарського комплексу, удосконалення господарського механізму, активізації інвестиційних процесів та інновації, раціонального використання природних водних живих ресурсів задля виходу цього сектору економіки із кризи, забезпечення сталого розвитку галузі, зміцнення продовольчої незалежності країни. Дослідження, проведені автором, безпосередньо повязані з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з плановими темами: 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу" (номер держреєстрації 010U000657), у межах якої нами викладені пропозиції щодо оцінки стану водних живих ресурсів, запропоновані напрями раціонального використання рибних ресурсів України; 3.1.5.64 "Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України" (номер держреєстрації 0101U007882), де дисертанткою розглянуто кризові явища у рибогосподарському комплексі України та її регіонів, визначено напрями розвитку й методичні підходи до практичного застосування системи економічного регулювання використання рибних ресурсів в умовах структурних трансформацій у даному секторі; 3.1.5.76 "Методологічні основи регіональної оцінки господарської освоєності водоресурсного потенціалу" (номер держреєстрації 0101U007870), у якій внеском автора є методологічні засади раціонального використання водних живих ресурсів; ІІІ-7-06(90) "Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України" (номер держреєстрації 0106U005191(39), 0106U005264(48)) - автором визначені та узагальнені методологічні засади оцінки ефективності розвитку рибництва у внутрішніх водоймах; ІІІ-3-05(87) "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку" (номер держреєстрації 0106U005193(39), 0106U005261(48) - особистим внеском є вирішення проблем інноваційного шляху економічного розвитку рибного господарства. При обґрунтуванні теоретичних, методологічних та методичних положень стратегії розвитку економіки рибогосподарського комплексу використовувався абстрактно-логічний та монографічний методи; при оцінці факторів, що впливають на стійкий розвиток галузі, - економіко-статистичний; для зіставлення фактичних даних еколого-економічного розвитку галузі за звітний період та попередні роки - порівняльний аналіз; для наочного зображення динаміки економічних показників розвитку рибного господарства та динаміки показників впливу на навколишнє природне середовище - графічний.У першому розділі "Науково-методологічні основи еколого-економічного обґрунтування ефективного розвитку рибогосподарського комплексу" викладено науково-методологічні основи економічної оцінки функціонування рибогосподарського комплексу, визначені основні фактори, що впливають на стійкий розвиток галузі та інтенсифікацію рибогосподарського комплексу. В даній роботі зміст терміна рибогосподарський комплекс розглядається як цілісна система, що обєднує підприємства, які займаються видобутком, вирощуванням, відтворенням, охороною рибних й інших водних живих ресурсів, забезпечують переробку та збут рибопродукції, беруть участь у наукових розробках, задовольняють потреби у знаряддях лову, рибопромисловому флоті, суднобудуванні тощо. Встановлено багатогранність інфраструктури рибного господарства, яка включає різнопрофільні підгалузі - добування риби (рибальство) та водних живих ресурсів, обробка та переробка водних живих ресурсів, рибництво, рибовідтворення, меліорація водоймищ та охорона водних живих ресурсів (рис. Критеріями визначення рівня інтенсифікації рибогосподарського комплексу внутрішніх водойм є: формування умов середовища (якість води, її прозорість, вміст у воді кисню, температура води, рівень антропогенного забруднення тощо) - вода повинна відповідати вимогам, що встановлюються для всіх рибоводних водойм та є основними нормованими показниками при вирощуванні риби; водообмін - притік свіжої води позитивно впливає на екосистему не стільки завдяки постачанню кисню, скільки завдяки видаленню зі ставів надлишків біогенів і продуктів метаболізму гідробіонтів, що п

Основний зміст дисертаційної роботи