Еколого-економічні проблеми раціонального землекористування (на прикладі земель водного і лісового фондів) - Автореферат

«Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу» (№ держреєстрації 0100U000657), де автором викладено пропозиції щодо оцінки стану земель водного і лісового фонду Рівненської області, запропоновано напрями реформування земельних відносин та раціонального використання земельних ресурсів; 3.1.5.59. «Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)» (№ держреєстрації 0199U003691), де автором викладено пропозиції щодо грошової оцінки земель Рівненської області та методичні підходи до практичного застосування системи економічного регулювання використання земель водного та лісового фондів стосовно до умов структурних трансформацій в аграрному секторі. Мета роботи полягає в удосконаленні науково-методичних засад дослідження еколого-економічних проблем раціонального використання та охорони земель водного та лісового фондів в умовах реформування земельних відносин. визначити стратегічні напрями державної політики щодо забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення земель водного і лісового фондів в умовах здійснення земельних перетворень і формування ринку землі. Для дослідження поставленої у роботі мети використовувалися такі методи та прийоми: причинно-наслідкових звязків - при дослідженні еколого-економічних проблем землекористування; діалектичного та системного аналізу з використанням монографічного та історичного методів - для узагальнення теоретико-методологічних основ реформування земельних відносин в регіоні; економіко-статистичний та економіко-математичний методи - для виявлення основних тенденцій і закономірностей використання земель водного та лісового фондів; графічний і картографічний методи - для розробки напрямів раціоналізації землекористування; факторний аналіз - при проведенні еколого-економічної оцінки земельних ресурсів.Людство зрозуміло необхідність свідомого управління процесами взаємодії суспільства і природи, усунення негативних наслідків технічного прогресу, охорони навколишнього природного середовища. Воно характеризує форми, методи і способи експлуатації сільськогосподарських земель, а також виробничі відносини в процесі використання і відтворення багатств природи та охорони навколишнього середовища за умов формування ринкової економіки та існування різних форм власності, насамперед, на земельні ресурси. Для організації природоохоронної праці і підвищення її продуктивності обєктивно формується нова підсистема - екологічна сфера, особливістю якої є спрямованість функціонування в ній праці на охорону, відновлення і раціональне використання ресурсів живої природи для задоволення еколого-ресурсних потреб людського суспільства. Особливий акцент необхідно зробити на системі аграрного природокористування, яке характеризує форми, методи і способи експлуатації сільськогосподарських земель, до яких включаємо землі водного і лісового фондів, а також виробничі відносини в процесі використання та відтворення багатств природи та охорони навколишнього середовища за умов формування ринкової економіки та існування різних форм власності на землю. Ринкові умови господарювання, приватизація землі, викликані рядом обєктивних та субєктивних причин кризові явища у сільському господарстві, спад сільськогосподарського виробництва, виведення з обороту значних земельних масивів, в тому числі земель водного і лісового фондів, спонукають до пошуку оптимальних моделей господарювання з урахуванням тих протиріч, які виникають між виробництвом, антропогенним впливом на навколишнє природне середовище, природоохоронними заходами (витратами), запровадженням безвідходних технологій тощо.Особливий акцент необхідно зробити на системі аграрного природокористування, яке характеризує форми, методи і способи експлуатації сільськогосподарських земель, до яких включаємо землі водного і лісового фондів, а також виробничі відносини в процесі використання та відтворення багатств природи та охорони навколишнього середовища за умов формування ринкової економіки та існування різних форм власності на землю. Раціональне аграрне природокористування передбачає науково обґрунтоване, свідоме регулювання взаємовідносин між природою і суспільством, оптимальну організацію сільськогосподарського виробництва з урахуванням екологічних факторів, вимог і обмежень, збереження здоровя людей в чистому навколишньому середовищі. Оскільки виробнича діяльність людини забезпечує розвиток природи, її відтворення, то у загальноприйнятій термінології аграрне природокористування розглядається як відтворення і раціональне використання природних ресурсів у сільському господарстві. Система відтворення природних ресурсів включає взаємопроникнення різних еколого-економічних систем, що мають відповідні територіальні межі, але притримуються у своєму розвитку загальних закономірностей аграрного природокористування, яке являє собою взаємодію і протиріччя еколого-ресурсної і економічної складових. Ринкові умови господарюв

Основний зміст роботи