Еколого-економічні проблеми природокористування у лісовому комплексі (теорія, методологія і практика) - Автореферат

Екологізація суспільного виробництва, і в цілому процесу відтворювальної народногосподарської діяльності, зумовлює необхідність формування екологічно орієнтованого організаційно-економічного механізму використання, збереження та відтворення лісових ресурсів, охорони навколишнього природного середовища у лісовому комплексі. Успіх вирішення національних проблем охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності населення та природних (лісових) екосистем, раціонального використання і відтворення лісових ресурсів бачиться у серйозному реформуванні соціально-економічної політики, оптимальному регулюванні та економічному стимулюванні процесу екологізації промислового і лісогосподарського виробництва. Побудова цілісного, комплексного та екологічно орієнтованого організаційно-економічного механізму природокористування у лісовому комплексі передбачає: повнішу та цілеспрямованішу екологічну орієнтацію економічних, організаційно-адміністративних, структурних, інформаційних, правових механізмів; екологізацію промислового і лісогосподарського виробництва на економічній основі; впровадження ринково орієнтованих методів регулювання раціонального використання і відтворення лісових ресурсів; ефективне використання соціальних методів (механізмів) у реалізації екосистемного управління лісогосподарською діяльністю в цілому. Дисертація виконана в руслі державних програм та тем наукових досліджень, зокрема: програми Наукової Ради НАН України «Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні», «Основних напрямків державної політики у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та ядерної безпеки», «Концепції збереження біологічної різноманітності України» та ін., а також згідно з науковою темою Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України «Використання природно-ресурсного потенціалу і перспективи економічного та соціального розвитку України (регіональний розріз)» та тематикою досліджень кафедри економіки Сумського державного університету, зокрема, фундаментальної теми «Економіка сталого розвитку: макро-і мікроекономічні механізми забезпечення» (фінансується Державним фондом фундаментальних досліджень України, №8.4/21), держбюджетної теми «Економічна оцінка екологічного ризику з урахуванням впливу на навколишнє середовище комплексу різнонаправлених факторів» (фінансується Міністерством освіти України). сформулювати основні напрямки екологічно орієнтованої лісової політики України відповідно до сучасних принципів екосистемного управління лісами за умов трансформаційних перетворювань економіки та формування цивілізованої ринкової системи господарювання.Крім цього, екологізація передбачає: більш якісне і кількісне використання фінансово-економічних і правових принципів та інструментів раціоналізації природокористування адміністративно-ринкової орієнтації (екологічний аудит, екологічне страхування та ін.); поглиблення еколого-економічних досліджень в системі «суспільство - природа - екологія - економіка» (вимір повних витрат у сфері лісокористування, оцінка соціально-економічної шкоди здоровю населення від погіршення якості продуктів харчування та ін.); екологічну орієнтацію суспільних відносин (участь громадян у вирішенні екологічних проблем). Основні принципи досягнення оптимальних екологічних, економічних та соціальних умов сталого розвитку лісового комплексу включають: максимальне і пріоритетне використання середовищезахисних, середовищеперетворювальних функцій лісових біогеоценозів з позиції національних та міжнародних інтересів; оптимальне підтримання гомеостазу лісових екосистем на основі просторово-часової збалансованості їх компонентів; якомога краще збереження генофонду рослинних ресурсів як основи біологічного розмаїття та відтворення майбутніх лісових багатств; досягнення екологічно орієнтованої (оптимальної) лісистості територій; інтегроване, комплексне і ощадливе ресурсне лісокористування; суттєве зниження рівнів та масштабів антропогенного (галузевого і міжгалузевого) впливу на стан лісових екосистем; послідовну і всебічну екологізацію виробництва галузей сфери функціонування лісового комплексу і лісогосподарської (відтворювальної) діяльності на основі активного й широкомасштабного застосування природозберігаючих технологій; формування екологічно орієнтованого господарського механізму природокористування і екосистемного управління лісовим господарством; екологічну сертифікацію систем ведення лісового господарства; становлення комплексного організаційно-економіко-правового механізму відповідальності за лісопорушення, забруднення навколишнього середовища; всемірне розширення міжнародного співробітництва в сфері лісогосподарських відносин; організацію і ведення моніторингу лісів; широку участь громадськості в гармонізації економічного та екологічного розвитку лісового комплексу; розвиток екологічної освіти. Реалізація цієї політики у перехідній до ринкових відносин економіці України має відбуватися на основі оптимізації відповідності госпо

Основний зміст дисертаційного дослідження