Еколого-економічні основи управління енергозбереженням - Диссертация

Реалізація державної політики енергозбереження в умовах України набуває особливої актуальності, оскільки енергозбереження є одним з найбільш прийнятних шляхів виходу країни з еколого-економічної кризи. Формування ефективних механізмів прийняття та впровадження управлінських рішень з енергозбереження на рівні підприємства і території є однією з основних задач, вирішення якої може забезпечити значні економічні переваги для субєктів господарювання та поліпшити якість довкілля. Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в обєктивній необхідності подальшого розвитку науково-методичних підходів до еколого-економічної оцінки ефективності ЕЗ на рівні підприємства і території з метою формування на цій основі адекватних еколого-економічних механізмів прийняття рішень з управління енергозбереженням. Для вирішення поставлених задач застосовувалися такі методи дослідження: системно-структурний, статистичний і порівняльний аналізи - при дослідженні причин і наслідків високої енергоємності валового внутрішнього продукту (ВВП) України, складових механізму управління енергозбереженням розвинутих країн і України, проблем реалізації політики енергозбереження в Україні; абстрактно-логічний і системний аналіз - при дослідженні еколого-економічних ефектів енергозбереження на стадіях життєвого циклу ПЕР, розробленні методичних підходів до еколого-економічного обґрунтування впровадження ЕЗ на мікро-і макроекономічному рівнях; факторний - при формуванні системи показників еколого-економічної ефективності енергозбереження для підприємства і території, а також показників ефективності фінансування ЕЗ територіальним бюджетом, розробленні еколого-економічних механізмів управління енергозбереженням на рівні території; балансовий, розрахунково-аналітичний, економіко-математичний - при обґрунтуванні еколого-економічної ефективності реалізації ЕЗ на підприємствах Сумської області, територіальних енергозберігаючих програм. У дослідженні були використані законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Держкомстатистики України і Сумського обласного управління статистики з питань розвитку економіки й енергетики, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених.У першому розділі “Соціальні, економічні та екологічні передумови розвитку енергозбереження в Україні” на основі аналітичного огляду проаналізовано причини, а також соціальні, економічні та екологічні наслідки високої енергоємності ВВП України. З метою врахування еколого-економічних та соціальних результатів при оцінюванні ефективності ЕЗ виконано авторську систематизацію екологічних та економічних ефектів енергозбереження з урахуванням стадій життєвого циклу ПЕР, розроблено поняття: інтегрального екологічного ефекту енергозбереження, який являє собою суму окремих екологічних ефектів, що виникають на кожній стадії життєвого циклу ПЕР; інтегрального економічного ефекту енергозбереження, що є сумою окремих економічних ефектів, які виникають на кожній стадії життєвого циклу ПЕР; інтегрального еколого-економічного ефекту енергозбереження, що являє собою суму інтегрального економічного ефекту енергозбереження й інтегрального екологічного ефекту енергозбереження, вираженого у вартісних показниках, а також може бути поданий сумою еколого-економічних ефектів енергозбереження, що досягаються на кожній стадії життєвого циклу ПЕР. У другому розділі “Науково-методичні підходи до формування еколого-економічного механізму управління енергозбереженням” удосконалено науково-методичні підходи до еколого-економічного обґрунтування енергозбереження на рівні підприємства і держави; розроблено систему показників, які дозволяють оцінити еколого-економічну ефективність ЕЗ на рівні підприємства й території та провести ранжування заходів за пріоритетністю виконання; запропоновано науково-методичні підходи до формування еколого-економічного механізму прийняття рішень з управління енергозбереженням на рівні території з урахуванням розробленої системи еколого-економічних показників. Екекол.-екон= , (1) де t - рік одержання еколого-економічного ефекту від реалізації комплексу ЕЗ; T - період одержання еколого-економічних ефектів енергозбереження, років; Еперт - економія ПЕР від реалізації ЕЗ на підприємстві в t-му році, грн.; Епвт - економія інших поточних витрат внаслідок реалізації ЕЗ в t-му році, грн.; Еплт - скорочення суми екологічних платежів субєкта господарювання внаслідок реалізації ЕЗ в t-му році, грн.; Ззапт - величина економічних збитків, яким можна запобігти внаслідок реалізації ЕЗ, яка не враховується в екологічних платежах, в t-му році, грн.; - скорочення еколого-економічних збитків підприємства внаслідок виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру на виробництві, повязаних з використанням ПЕР в t-му році, грн.; ?Лт - підвищення ліквідаційної вартості устаткування в t-му році, грн.; Кдодт - додаткові капітальні вкладення в ЕЗ в t-му році, грн.; r - норматив дисконтування; Приклад використання показника де - зміна податко

Основний зміст дисертаційного дослідження