Сутність, функції та класифікація інститутів екологічно сталого розвитку залежно від рівня їх розвиненості й ефективності. Сучасний стан інституційного середовища в Україні. Особливості формування та особливості інституційних механізмів сталого розвитку.
При низкой оригинальности работы "Еколого-економічні основи формування інституційних механізмів сталого розвитку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Дисертаційне дослідження безпосередньо повязане з тематикою наукових досліджень Сумського державного університету: "Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення стійкого розвитку соціально-економічних систем" (№ д/р 0106U001939), де автором визначено цілі та завдання сталого розвитку; "Формування еколого-економічного механізму мотивації ресурсозбереження в умовах переходу України до інформаційного суспільства" (№ д/р 0108U009079), де автором виокремлено основні складові інституційного механізму сталого розвитку та проаналізовано зміну напрямку дії інституційних механізмів залежно від стадії етичного розвитку суспільства; "Фундаментальні основи забезпечення стійкого розвитку при переході до інформаційного суспільства" (№ д/р 0108U000670), де автором визначено особливості формування інституційних механізмів сталого розвитку залежно від рівня розвиненості та ефективності інститутів екологічно сталого розвитку. дослідити звязки в системі "інститути екологічно сталого розвитку - інституційні механізми сталого розвитку" та обґрунтувати особливості формування інституційних механізмів сталого розвитку; Для вирішення поставлених завдань у дисертаційній роботі були використані такі методи наукового дослідження: метод логічного узагальнення - під час аналізу наукових досліджень у галузі інституціональної економічної теорії та економіки природокористування; метод порівняння та графічний метод, статистичний аналіз-під час дослідження сучасного стану інституційного середовища в Україні; системний підхід - під час вивчення взаємозвязків у інституційному механізмі сталого розвитку; аналітичний метод - під час обґрунтування інституційних рішень у сфері природокористування; метод аналізу і синтезу - під час формулювання дефініцій "інститути екологічно сталого розвитку", "інституційний механізм сталого розвитку" та "інституційне рішення у сфері природокористування". Науковою новизною визначаються такі результати дослідження: вперше: - досліджено і визначено прямі та зворотні звязки в системі "інститути екологічно сталого розвитку - інституційні механізми сталого розвитку", які проявляються у взаємній залежності та взаємній обумовленості ефективного функціонування інституційних механізмів сталого розвитку з урахуванням еколого-економічних обмежень; наукове обґрунтування поняття інститутів екологічно сталого розвитку як сукупності неформальних правил та норм громадської поведінки і формально закріплених у нормах права механізмів, що забезпечують їх дотримання і структурують взаємодії в суспільстві згідно з принципами екологічно сталого розвитку; інституційного механізму сталого розвитку як сукупності взаємозвязків між формальними та неформальними інститутами, а також організаціями, які сприяють реалізації принципів екологічно сталого розвитку і забезпечують погодження і корегування інтересів різних суспільних груп на шляху його досягнення; інституційного рішення у сфері природокористування як рішення стосовно впровадження формальних і неформальних норм, правил, компетенцій, процедур, які визначають поведінку субєктів господарювання у сфері природокористування.У першому розділі “Роль та місце інституційної складової у формуванні концепції екологічно сталого розвитку” комплексно досліджено теоретико-концептуальні передумови екологічно сталого розвитку, визначено роль інституційної системи у забезпеченні сталого розвитку, проаналізовано стан інституційного середовища України і його відповідність принципам екологічно сталого розвитку. З метою виявлення ефективності функціонування інституційних механізмів сталого розвитку соціо-еколого-економічних систем розширено перелік класифікаційних ознак інститутів екологічно сталого розвитку. Інститути екологічно сталого розвитку пропонується розуміти як сукупність неформальних правил, норм громадської поведінки і формально закріплених у нормах права механізмів, що забезпечують їх дотримання, і структурують взаємодії в суспільстві згідно з принципами екологічно сталого розвитку. У другому розділі “Теоретико-методологічні основи формування інституційних механізмів сталого розвитку” визначено прямі та зворотні звязки в системі "інститути екологічно сталого розвитку - інституційні механізми сталого розвитку" та обґрунтовано особливості формування інституційних механізмів сталого розвитку; удосконалено науково-методичні підходи до оцінки ефективності інститутів екологічно сталого розвитку та до застосування системи організаційно-економічних інструментів управління розвитком соціо-еколого-економічних систем залежно від рівня розвиненості та ефективності інститутів екологічно сталого розвитку. Для визначення ефективності інституту екологічно сталого розвитку запропоновано використовувати такий підхід: , де ЕІСР - коефіцієнт ефективності інституту екологічно сталого розвитку; - екологічний ефект у результаті функціонування інституту екологічно сталого розвитку, який може розглядатися як відвернений
План
1. Основний зміст дисертаційної роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
