Еколого-біологічні особливості осетра (acipenser gueldenstaedti colchicus v.marti) та севрюги (acipenser stellatus donensis lovetzky) в північній і північно-західній частинах Азовського моря - Автореферат
Оцінка чисельності осетра та севрюги в Азовському морі. Визначення особливостей розподілу риб у різних в екологічному відношенні ділянках північної та північно-західної частин. Структура популяцій та індивідуальних характеристик осетра і севрюги.
При низкой оригинальности работы "Еколого-біологічні особливості осетра (acipenser gueldenstaedti colchicus v.marti) та севрюги (acipenser stellatus donensis lovetzky) в північній і північно-західній частинах Азовського моря", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У сучасний період Азовське море - одна з найпродуктивніших морських водойм планети - переживає значні зміни видового складу іхтіофауни, в тому числі і осетрових риб, що повязане з глибокими екологічними перетвореннями внаслідок інтенсивної господарської діяльності людини. Це потребує масштабних досліджень їх екології та біології в українській частині акваторії моря. Хоча вивченню азовських осетрових традиційно приділялось велику увагу (Бойко, 1963; Чугунов, Чугунова, 1964; Мовчан, 1966; Мильштейн, 1971; Аведикова, Реков, 1980; Чихачев, Цветненко, 1984; Подушка, 1986; Соколов, Цепкин, 1996 та ін.), минуло більше 25 років з часу написання останньої великої важливої наукової праці, в якій зроблено комплексний опис популяцій осетрових риб Азовського моря (Макаров, 1970). Враховуючи, що Північне Приазовя є найбільш перспективною зоною для розвитку осетрівництва, вивчення сучасного стану екології та біології цих цінних промислових видів є необхідною умовою довгострокового планування рибного господарства регіону. Вивчити еколого-біологічні особливості та деякі морфологічні показники осетрових - чорноморсько-азовського осетра (Acipenser gueldenstaedti colchicus V.Marti) та азовської севрюги (Acipenser stellatus donensis Lovetzky)-у сучасний період в північному та північно-західному районах акваторії моря та виявити закономірності мінливості цих показників у звязку з умовами життя риб.Матеріал для роботи було зібрано у 1992-1996 роках у районі акваторії Азовського моря, обмеженому з півдня паралеллю 46.00 п.ш. та зі сходу лінією, яка зєднує пункт 46.00 п.ш., 37.00 с.д. та кінцеву частину коси Кривої у Таганрозькій затоці (рис. Лов риби проводився, головним чином, активним знаряддям - донним тралом (довжиною верхньої підбори до 37 м з розміром вічка у кутці 6.5 мм та фактичним вертикальним розкриттям до 5 м). Збір матеріалу здійснювався на суднах у рамках спільних українсько-російських експедицій з обліку та оцінки стану популяцій доних видів риб (з участю Південного НДІ морського рибного господарства та окенографії - ПІВДЕННІРО, Азовського відділення ПІВДЕННІРО та Азовського НДІ рибного господарства - АЗНДІРГ, Російська Федерація). Аналіз міграцій та складу осетрових у прибережній смузі моря здійснювався за матеріалами контрольно-спостережних пунктів (КСП) Азовського відділення ПІВДЕННІРО (улови ставних неводів з вічками від 6.5 до 60 мм та зябрових сіток з розміром вічка 26 - 200 мм). Площу облову тралу було обчислено за формулою: S = R * V * t, де: S - площа облову трала, R - фактичне горизонтальне розкриття трала по ходу судна, як правило, визначалося за результатами тарирування двох суден, V - швидкість судна з тралом (у середньму дорівнювала 1.5 м/с), t - час одного облікового траління (завжди становив 30 хвилин).У період досліджень 1992-1996 рр. гідрометеоумови в Азовському морі в цілому були задовільними для популяцій осетра та севрюги. Було визначено, що нерестову частину популяції складають самки осетра у віці 11-24 роки та самці у віці 6-17 років. Самці осетра дозрівають в Азовському морі у віці з 6 років, самки - з 11 років. Важливо відзначити, що будь які зміни стану відтворення осетра в Азовському басейні (поява високоурожайних або низькоурожайних поколінь) відбиваються у першу чергу на самцях, які вступають до нересту та вибувають з популяції раніше, ніж самки. Разом з тим, незважаючи на загальну перевагу самок над самцями у дорослій частині популяції осетра, для молодших вікових груп (до 9 ) статеве співвідношення було близько 50% / 50%.Найбільш масовим видом з осетрових у північному та північно-західному районах Азовського моря у 1992-1996 рр. був осетер, середня чисельність якого за період досліджень дорівнювала 0.85 млн. екз., севрюги - 0.31 млн. екз. Середні довжина та маса осетра у 1992-1996 рр. становили відповідно: - доросла частина популяції: самки 110 1.1 см / 13590 520г, самці 98 0.8 см / 10210 294 г; Середні довжина та маса севрюги у 1992-1996 рр. становили відповідно: - доросла частина популяції: самки 107 1.3 см / 6950 270 г, самці 95 1.1 см / 4910 223 г; Статеве співвідношення у дорослих частинах популяцій осетра та севрюги характеризувалось перевагою самок, що було повязано з пізнішим (на 2 - 5 років) дозріванням самок порівняно з самцями цих видів. Тенденція до початку нерестових міграцій у північних районах Азовського моря для осетра проявляється з таянням льоду (температура води 1 - 2 ОС), для севрюги - з повсюдним наставанням гідрологічної весни (температура води з 3 - 5 ОС).
Вывод
Найбільш масовим видом з осетрових у північному та північно-західному районах Азовського моря у 1992-1996 рр. був осетер, середня чисельність якого за період досліджень дорівнювала 0.85 млн. екз., севрюги - 0.31 млн. екз.
Популяції осетра та севрюги мають складну структуру. Доросла частина популяції осетра у 1992-1996 рр. формувалася здебільшого рибами поколінь 1986-1978 рр. (з перевагою поколінь 1985-1981 рр.), севрюги - поколіннями 1990-1982 рр. (з перевагою поколінь 1988-1986 рр.).
Середні довжина та маса осетра у 1992-1996 рр. становили відповідно: - доросла частина популяції: самки 110 1.1 см / 13590 520г, самці 98 0.8 см / 10210 294 г;
- нерестова частина популяції: самки 129 2.5 см / 19930 1044 г, самці 113 1.5 см / 11330 406 г;
- молодь: 64 0.8 см / 3250 148 г.
Середні довжина та маса севрюги у 1992-1996 рр. становили відповідно: - доросла частина популяції: самки 107 1.3 см / 6950 270 г, самці 95 1.1 см / 4910 223 г;
- нерестова частина популяції: самки 122 2.6 см / 9710 982 г, самці 107 2.5 см / 6250 510 г;
- молодь 62 1.3 см / 1470 161 г.
Статеве співвідношення у дорослих частинах популяцій осетра та севрюги характеризувалось перевагою самок, що було повязано з пізнішим (на 2 - 5 років) дозріванням самок порівняно з самцями цих видів. Встановлено, що основна втрата риб з популяцій відбувається під час нерестового ходу та нересту, і вже дозрілі самці осетра та севрюги урожайних поколінь 80-х років майже вибули з популяцій.
Нерестова міграція осетра та севрюги у прибережжі північної та північно-західної частин акваторії моря у 1992-1996 рр. була чітко виражена лише навесні (з ослабленням в останні роки). Осіннього нерестового ходу практично не спостерігалось.
Розподіл осетра та севрюги у північному та північно-західному районах під час нагулу влітку та восени був відносно рівномірним. Значних концентрацій риб не утворювалось. Зимування риб на дослідженій акваторії практично не відбувається.
Початок та закінчення сезонних міграцій головним чином зумовлюються температурою води. Тенденція до початку нерестових міграцій у північних районах Азовського моря для осетра проявляється з таянням льоду (температура води 1 - 2 ОС), для севрюги - з повсюдним наставанням гідрологічної весни (температура води з 3 - 5 ОС). Тенденція до формування зимувальних концентрацій обох видів проявляється зі зниженням температури води менше 18 ОС.
За показниками середовища (температура та кисень) період 1992-1996 рр. був у цілому сприятливим для осетра і севрюги. Коливання величини цих показників в основному не призводили до різкого погіршення умов середовища і тому не мали вирішального впливу на формування концентрацій цих риб.
Основу живлення усіх досліджених особин осетра становили молюски (Abra, Cerastoderma, Hydrobia), севрюги - в більшості Polychaeta.
Осетер та севрюга мають високу толерантність до різких змін кисневого режиму у водоймі. Навіть при короткочасному зниженні вмісту кисню у воді в районі досліджень до 1.2 мг/л загибелі риб не спостерігалось.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Матеріали досліджень доцільно використовувати при плануванні, прогнозуванні та розробці нових концепцій промислу азовських осетрових. Також їх доцільно враховувати при обгрунтуванні національної квоти Украіни по осетровим.
В умовах загального зниження чисельності популяцій осетра та севрюги в Азовському морі особливу увагу треба приділити вирішенню проблем збільшення цих видів - через розвиток та збільшення масштабів штучного відтворення на осетророзплідних підприємствах, а також шляхом забезпечення проходу плідників до нерестовищ для природньго нересту.
Доцільним є створення ремонтно-маточних стад осетра та севрюги для забезпечення плідниками риборозплідників з отримання молоді, як для випуску у море, так і для спрямування на товарне осетрівництво у рибогосподарських підприємствах на внутрішніх водоймах.
Необхідним є проведення глибоких досліджень можливостей створення підприємств зі штучного відтворення азовських осетрових в умовах України, для чого є доцільним створення на малих степових річках експериментальних риборозводних пунктів. осетр риба азовський
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО ТАКІ РОБОТИ
1. Сабодаш В.М., Демьяненко К.В. Некоторые экологические закономерности распределения русского осетра Acipenser gueldenstaedti и севрюги Acipenser stellatus в Азовском море // Гидробиол. журн. - 1997. - Т. 33, № 1.- С. 14-24.
2. Сабодаш В.М., Гурьянов В.Г., Белошапка В.Я., Яновский Э.Г., Демьяненко К.В. Определение численности и распределения рыб в Азовском море с использованием ЭВМ // Гидробиол. журн. - 1998. - Т. 34, № 1. - С. 105-112.
3. Яновський Е.Г., Демяненко К.В. Про концепцію ведення осетрового господарства у басейні Азовського моря // Таврійський науковий вісник. Вип. 7. - Херсон, 1998. - С. 410-413.
4. Демяненко К.В. Деякі закономірності змін статевої структури популяцій осетра Acipenser geuldenstaedti Brandt та севрюги Acipenser stellatus Pallas в Азовському морі // Таврійський науковий вісник. Вип. 7.- Херсон, 1998. - С. 139-143.
5. Демьяненко К.В. Возрастная и половая структура промысловых стад русского осетра Acipenser gueldenstaedti и севрюги Acipenser stellatus в Азовском море // Тези доповідей 2 зїзду Гідроекологічного товариства України. - Київ. - 1997. - С. 17-18.
6. Демьяненко К.В., Яновский Э.Г. О проблеме промыслового изъятия особей русского осетра Acipenser gueldenstaedti и севрюги Acipenser stellatus с нарушениями развития гонад в Азовском море // Тези доповідей 2 зїзду Гідроекологічного товариства України. - Київ. - 1997. - С. 18-19.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы