Еколого-біологічні дослідження місцевості - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 79
Екологічний стан атмосферного повітря, водного середовища, земельних ресурсів Чернігівського району. Розробка історично-туристичних та екологічних маршрутів екологічних стежок. Розрахунок плати за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Дане положення вимагає створення «учбового кабінету в природі». Складовою цього є екологічна стежка - спеціально обладнана в освітніх цілях природна територія, на якій створюються умови для виконання певних видів завдань. Маршрут екологічної стежки вибирається так, щоб в ньому були представлені не тільки ділянки незайманої «дикої» природи, але і антропогенний ландшафт. Це дозволяє проводити порівняльне вивчення природного і перетвореного середовища, вивчати характер природовідтворюючої діяльності людини, вчитися прогнозувати всілякі наслідки такої діяльності. Особливо широко екологічні стежки дозволяють розвернути екологічне виховання серед молоді.Інші фонові територіальні комплекси певним чином приурочені до окремих частин лесових «островів», Комплекси першого типу розташовуються в центральних частинах цієї території, тоді як плоскі із западинами вододільні простори, як правило, прилягають до тилових частин комплексів. Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Таке взаємоповязане розташування компонентів ландшафту характеризує його вертикальну структуру. Просторове поєднання ландшафтних місцевостей і урочищ характеризує просторову (горизонтальна) будову (структура) ландшафту. Ландшафти виникли в результаті взаємодії природних чинників (сонячна радіація, атмосферна циркуляція, земна поверхня) і природних компонентів.Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1655 від 13.12.2001 р. на державний облік взято, станом на 31.12.2008 р., 531 промислове підприємство, організація, установа та підприємство агропромислового комплексу. Кількість викидів від пересувних джерел забруднення залишається майже незмінною з 2003 р. і становить 45,496 тис. тонн - 53 % від загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Чернігівському району з 2003 р. по 2008 р. представлено в табл. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 4178,2 тис. грн., при цьому зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів очікувалось 96,681 т, фактично зменшення відбулось на 96,344 т. Середньорічні концентрації інших домішок були нижче допустимих норм і складали: діоксиду сірки - 0,6 ГДК, оксиду вуглецю - 0,4, пилу - менше 0,1 ГДК.Екологічну стійкість земельних ресурсів Чернігівської області характеризує ступінь розораності земель. Зокрема, використано інсектицидів - 35,715 тонн на площі 232,7 тис. га, фунгіцидів - 78,73 тонн на площі 92,21 тис. га, гербіцидів - 284,348 тонн на площі 394,6 тис. га, протруювачів - 65,91 тонн, інших засобів захисту рослин - 36,4 тонн на площі 4,54 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2090,9 тис. га (65,5 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 724,0 тис. га (22,7 %.); забудовані землі становлять 99,8 тис. га (3,1 %); заболочені землі 123,2 тис. га (3,9 %); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,3 тис. га (0,9 %); води 67,7 тис. га (2,1 %); інших земель 56,4 тис. га (1,8 %). Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії ґрунтів. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховувати вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати винос їх урожаєм та забезпечувати до певної міри нагромадження необхідних поживних речовин у ґрунті.У лісах на півночі області переважає сосна звичайна, а на півдні - листяні породи. Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки - 33,5 % площі, середньовікові насадження займають 47 %, пристигаючі - 14,2 %, стиглі - 5,3 % від загальної площі лісів. Відновлення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лісових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення - на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання: в ярах, на пісках. Для забезпечення відтворення вилучених запасів деревини, підвищення продуктивності лісів, з метою запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища на землях держлісфонду та на непридатних для використання в сільському господарстві землях здійснено лісовідновлення та лісорозведення на площі 4508,3 га (табл. В цілому, стан лісових культур в області задовільний, хоча в окремих господарствах допускаються недоліки при їх створенні: низький рівень агротехніки, відсутність належного догляду за посадками, що призводить до порушення строків переводу лісокультур в покриту лісом площу і навіть до їх загибелі.Функціонують 643 потенційно небезпечних обєкти, з яких 40 - з найбільшим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій. „Перелік екологічно небезпечних обєктів”, аварії на яких можуть спричинити або вже спричинили шкідливий вплив на довкілля, щорічно уточнюється. Зокрема, до „Переліку...” входять золовідвал КЕП „Чернігівська ТЕЦ” фірми „ТЕХНОВА” - екологічно небезпечний обєкт загальнодержавного значення та ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів підприємств м. В області є одне

План
ЗМІСТ

Вступ

1. Базова частина. Загальні відомості про екологічний стан Чернігівського району

1.1 Фізико-геграфічна частина району

1.2 Екологічний стан атмосферного повітря

1.3 Населені пункти, райони

1.4 Екологічний стан грунтів і відходів

1.5 Рослинний і тваринний світ та заповідні обєкти

1.6 Техносфера

1.7 Демографія

2. Практична частина

2.1 Екологічна стежка

2.2 Природоохоронна робота в регіоні

2.3 Історико-географічні та екологічні маршрути

3. Економічна частина

4. Вивчення рослинного світу вздовж річки Десна

Висновки

Перелік використаних джерел

Список литературы
Разом В т.ч. Разом В т.ч. пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид вуглецю пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид вуглецю

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 м. Чернігів 31,70517,0114,1868,8382,3891,16614,69427,95112,3103,2116,0432,0670,48815,641

Чернігівський 3,0321,7300,0810,0900,0990,1961,3024,6263,4340,060,0580,0890,1731,192

Населені пункти, райони 2008 р. ( /-)2008р. до 2007р.

Всього В т.ч. Всього В т.ч.

Стаціонарні джерела Пересувні джерела Стаціонарні джерела Пересувні джерела

Разом В т.ч. Разом В т.ч. пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид вуглецю пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид вуглецю

16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 м. Чернігів 29,509 13,185 3,423 6,978 1,859 0,420 16,324 1,558 0,875 0,212 0,936 -0,21 -0,068 0,683

Чернігівський 6,309 5,148 0,045 0,036 0,089 0,079 1,161 1,683 1,714 -0,015 -0,023 -0,01 -0,093 -0,031

1.3 Екологічний стан водного середовища

Загальний забір води в 2008 році в області згідно з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) становив 147,9 млн. м3. У порівнянні з 2007 роком (160,4 млн. м3) забір свіжої води зменшився на 12,5 млн. м3, або на 7,8 % (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Забір свіжої води

У звязку зі зменшенням виробництва електричної енергії КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТЕХНОВА" загальний забір води з поверхневих джерел зменшився в порівнянні з минулорічним на 10,07 млн. м3, або на 10,8 %, і становить 83,02 млн. м3. Динаміка забору води з поверхневих джерел за останні десять років представлена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Динаміка забору води з поверхневих джерел

Загальний обсяг забору підземних вод становить 64,88 млн. м.3 і, в порівнянні з 2007 роком (67,31 млн. м3), зменшився на 2,43 млн. м3, або на 3,6 %. Динаміка забору води з підземних джерел за останні десять років наведена на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Динаміка забору води з підземних джерел

Структура загального водозабору млн. куб. м %

2005р. 2006 Різниця ( збільш. - зменш.) ( збільш. - зменш.)

Загальний водозабір 160,4 147,9 -12,5 -7,8

- забір води поверхневої 93,09 83,02 -10,07 -10,8

- забір води підземної 67,31 64,88 -2,43 -3,6

Структуру забору води по галузям економіки представлено на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Структура загального водозабору

Загальне використання водних ресурсів у 2006 році становило 136,7 млн. м3 і зменшилось, в порівнянні з 2005 роком (148,6 млн. м3), на 11,9 млн. м3, або на 8,0 %.

Використання води у промисловості становить 80,48 млн. м3, або 58,9 % від загального використання води. Зменшення загального водокористування проти минулого року (98,22 млн. м3, або 66,1 % від загального використання) пояснюється зменшенням забору поверхневої води КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТЕХНОВА" у звязку зі зменшенням виробництва тепло- та електроенергії (рис. 1.5.).

Використання води в комунальному господарстві становить 32,14 млн. м3, або 23,5 % загального використання. Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 31,44 млн. м3 на рік, або 122,6 літрів на добу на одного мешканця.

Використання води в сільському господарстві становить 20,34 млн. м3, або 14,9 % загального використання води і збільшилось в порівнянні з попереднім роком (14,46 млн. м3) на 5,88 млн. м3, або на 40,7 %. Це повязано зі збільшенням використання води для риборозведення.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?