Швидкий розвиток економіки в регіоні при наявності більших ресурсів середовища й гарних загальних екологічних умов, і навпаки, технологічно швидкий розвиток економіки без обліку екологічних обмежень приводить потім до змушеного застою в економіці.
Найбільш загальний філософський зміст, що відповідає сучасному широкому розумінню екології як області знань, складається в розгляді й розкритті закономірностей розвитку якесь сукупності організмів, предметів, компонентів співтовариств і співтовариств у взаємодіях у системах біогеоценозів, нообиогеоценозов, біосфері з погляду субєкта або обєкта (як правило, живого або за участю живого), прийнятого за центральний у цій системі. Эконэкол (економіка екологія) - позначення сукупності явищ, що включають суспільство як соціально-економічне ціле (але насамперед економіку й технологію) і природні ресурси, що перебувають у взаєминах позитивного зворотного звязку при нераціональному природокористуванні. Як приклад можна привести швидкий розвиток економіки в регіоні при наявності більших ресурсів середовища й гарних загальних екологічних умов, і навпаки, технологічно швидкий розвиток економіки без обліку екологічних обмежень приводить потім до змушеного застою в економіці. Проблеми виникають у результаті такої взаємодії природи й людини, при якому антропогенне навантаження на територію (її визначають через техногенне навантаження й щільність населення) перевищує екологічні можливості цієї території, обумовлені головним чином її природно-ресурсним потенціалом і загальною стійкістю природних ландшафтів (комплексів, горінь) до антропогенних впливів. У цей час у звязку з ростом у країні енергоспоживання, виробленістю легкодоступних родовищ нафти, обмеженістю її запасів у земній корі, погрозою її вичерпання, а також більше ефективним використанням нафти як сировини в хімічній промисловості виникла проблема прискорення розвитку інших галузей паливно-енергетичного комплексу як у цілому по країні, так і по окремих регіонах.
