Екологія організму людини - Курс лекций

Кровообіг у венах має важливе значення для наповнення серця кровю під час діастоли, тому існують механізми, які допомагають руху крові у венах: 1. Частина нульових лімфоцитів з кровю потрапляє до загруднинної залози - тимуса і внаслідок складної диференціації перетворюється на імунокомпетентні Т-лімфоцити, тобто такі, що здатні вступати в реакцію з антигеном (бактеріями, чужорідним білком тощо). При першому контакті В-лімфоцита з антигеном здійснюється «запамятовування» антигену і проліферація В-лімфоцитів. У разі появи антигену В-лімфоцити починають синтезувати антитіла до того антигену, що спровокував цю імунну реакцію, які, пройшовши крізь їхню мембрану, переходять у тканинну рідину та кров. І вже за межами В-лімфоцитів, у плазмі чи в тканинах відбувається реакція антиген - антитіло, внаслідок якої антиген знешкоджується під час наступних імунних реакцій.Процес дихання поділяють на 5 етапів: 1) конвекційне надходження повітря у повітроносні шляхи і дифузія газів між повітроносними шляхами та альвеолами (зовнішнє дихання); 2) дифузія газів між альвеолами і кровю; 3) перенос газів кровю; 4) дифузія газів між капілярною кровю і тканинами; 5) внутрішнє, або тканинне, дихання (вивчає біохімія). Транспортування дихальних газів в середині організму здійснюється такими системами: 1) серце - джерело енергії; 2) судини - забезпечують циркуляцію крові; 3) кров - переносить дихальні гази; 4) дихання - забезпечує надходження і виведення з організму відповідно О2 і СО2. Причини гіпоксемії досить різноманітні: 1) мязова робота на рівні максимального споживання О2(МСК) зумовлює зменшення вмісту О2 в артеріальній крові - робоча артеріальна гіпоксемія; 2) довільна затримка дихання; 3) нерівномірна вентиляція в різних частинах легень; 4) прискорення швидкості кровотоку, що скорочує час контакту повітря і крові; 5) потовщення легеневої мембрани; 6) робота шунтуючих судин - кров, у якій мало О2, не надходить до дихальної поверхні альвеол, а перекидається зразу до артеріальної крові, що тече від легень. Функції білків: 1) структурна - білки входять до складу всіх органів, вони становлять 18-21% сірої речовини, 40-50% сухої маси організму, 20% складу скелетних мязів; 2) каталітична - всі ферменти біологічні каталізатори; 3) гормональна - значна кількість гормонів є білки; 4) транспортна - поживні речовини переносяться з током крові сполуками білкової природи (гемоглобін); 5) захисна - антитіла, які інактивують (знешкоджують) антигени мають білкову природу (аглютиніни, аглютиногени), білок фібрин забезпечує гемостаз; 6) механічна - скорочення і розслаблення скелетних мязів, роботу внутрішніх органів забезпечують білки актин, міозин та інші; 7) енергетична - при окисленні 1 г білка виділяється 5,3 ккал (17,7 КДЖ). Функції ліпідів: 1) енергетична - при окисленні вивільняється 9,3 ккал (39,0 КДЖ) - це більше, ніж при розщепленні білків і вуглеводів, але при цьому використовується багато О2, що є негативним фактором при фізичній роботі; 2) структурна-завдяки ліпопротеїдам і глікопротеїдам, які входять до складу мембран, до клітин надходять жиророзчинні вітаміни та інші речовини; 3) захисна - запаси ліпідів під шкірою, в сальнику, печінці, нирках, мязах тощо захищають органи від пошкоджень; 4) термоізоляційна - ліпіди захищають організм від надмірних тепловитрат; 5) обмінна - з жирами в організм надходять жиророзчинні вітаміни (А,Д,Е,К).

Загальний функціональний план дихального апарату.