Екологічний стан аґроландшафтів Подільського Побужжя та шляхи його оптимізації - Автореферат

В умовах зростаючого впливу суспільства на природне довкілля необхідно проводити комплексні великомасштабні дослідження та оцінку екологічного стану аґроландшафтів. Заходи з припинення деградації аґроландшафтів слід починати з приведення у відповідність внутрішньогосподарської організації території з особливостями ґрунтового покриву. апробувати методику оцінювання екологічного стану аґроландшафтів на чотирьох модельних для аґроландшафтів ділянках у межах землекористування адміністративних та господарських одиниць. оцінити екологічний стан аґроландшафтів лісостепу Подільського Побужжя і на його підставі обґрунтувати рекомендації щодо оптимізації структури земельних угідь в аґроландшафтах дослідних ділянок та поліпшення їх екологічного стану. Для удосконалення методики, розробки алгоритму та визначення критеріїв оцінки екологічного стану аґроландшафтів за наслідками антропогенного навантаження використовувалися камеральні (вивчення статистичних і літературних джерел, аналіз фондових даних і результатів лабораторних досліджень) і польові методи досліджень.У вступі розкрито актуальність теми, сформовано мету і завдання дисертаційного дослідження, обєкт і предмет еколого-ландшафтознавчого вивчення, обґрунтовано наукову новизну, виділено особистий внесок у розробку наукових результатів, їх теоретичне і практичне значення. У першому розділі “Методологічні основи оціночних досліджень екологічного стану аґроландшафтів” обґрунтовано екологічно-ландшафтознавчу концепцію і удосконалено методику оцінки екологічного стану аґроландшафтів на базі теоретичних та методичних розробок таких вчених: В.А. Обґрунтовано основні поняття (аґроландшафт і аґроландшафтні смуги, норми і нормування, стійкість аґросистем, критерії і показники, еталони-свідки, екологічний стан і оптимізація) та принципи оцінки екологічного стану аґроландшафтів (комплексності, поєднання, обовязковості, факторності, вибірковості, територіальності, конкретності і хронохарактерності). Запропоновано алґоритм оцінки екологічного стану аґроландшафтів, який складається із шести етапів (концептуального, інформаційно-аналітичного, польового, камерального, оціночного та геоінформаційного) та обгрунтовано пять рівнів екологічного стану аґроландшафтів (сприятливий, задовільний, передкризовий, кризовий і катастрофічний). Оцінку екологічного стану аґроландшафту дослідної ділянки пропонуємо виразити за допомогою інтегрального індексу: VNN > IVNN > III Nn > II Nn > I Nn (1) де I...V - стани геокомпонентів аґроландшафтів залежно від критеріїв антропогенного навантаження та його наслідків: сприятливий, задовільний, передкризовий, кризовий, катастрофічний; n - номери за порядком розташування критеріїв антропогенного навантаження та його наслідків, залежно від яких оцінювався екологічний стан аґроландшафтів дослідних ділянок; N - загальна кількість критеріїв антропогенного навантаження та його наслідків, за якими оцінюється екологічний стан аґроландшафтів.Еродованість території внаслідок поверхневого водного змиву ґрунтів (слабо-, середньо-і сильнозмиті), яка визначається за формулою [М.Н.Заславський, 1983; І.П.Ковальчук, 1997]: (2) де - еродованість території внаслідок поверхневого водного змиву ґрунтів, у частках від одиниці; - загальна площа змитих ґрунтів (слабо-, середньо-і сильнозмиті), га; - загальна площа аґроландшафтів у межах дослідних ділянок, га. Еродованість території лінійною водною ерозією (яри), порушення земель будівництвом господарських будівель та помешкань, прокладанням доріг і видобуванням корисних копалин (карєри), яка визначається за формулою: (3) де - еродованість ґрунтів лінійною водною ерозією (яри), порушення земель будівництвом господарських будівель та помешкань, прокладанням доріг і видобуванням корисних копалин (землі, виведені із сільськогосподарського виробництва), у частках від одиниці; - загальна площа земель, виведених із сільськогосподарського виробництва, га; - загальна площа аґроландшафтів у межах дослідних ділянок, га. Виходячи з цих тверджень, для розрахунку нормативних показників станів аґроландшафтних систем залежно від вмісту гумусу в ґрунтах нами запропонований середньозважений коефіцієнт вмісту гумусу в ґрунтах, який визначається за формулою: (4) де - середньозважений коефіцієнт вмісту гумусу в ґрунтах аґроландшафтних систем, у частках від одиниці; - середні показники вмісту гумусу в ґрунтах (0-30см горизонтах) аґроландшафтних систем, %; - площі ґрунтів аґроландшафтних систем, га; - середні показники вмісту гумусу в незмитих ґрунтах (0-30см горизонтах) еталонних аґроландшафтних систем, %; - площі ґрунтів еталонних аґроландшафтних систем, га. Для визначення середньозважених показників вмісту гумусу в ґрунтах аґроландшафтних систем пропонуємо використати формулу: (5) де - середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах (0-30см горизонтах) аґроландшафтних систем, %; - середні показники вмісту гумусу в ґрунтах (0-30см горизонтах), %; - площі ґрунтів, га; - загальна площа аґроландшафтних систем у межах дослідних ділянок, г

2. Основний зміст роботи