Історичні умови природокористування та охорони довкілля у заданий хронологічний період. Становлення національної еколого-натуралістичної думки та її вплив на зародження та розвиток екологічного руху. Особливості виникнення перших громадських організацій.
Актуальність теми дослідження зумовлена загостренням екологічної ситуації в Україні, що загрожує навколишньому природному середовищу, здоровю, життю людини, існуванню нації. Актуальність дослідження визначається значним історичним досвідом українського народу щодо пізнання природного довкілля, адаптації до природно-кліматичних умов, нагромадження ним соціально цінної практики гармонійних відносин з природою, закріплення та передачі досвіду з покоління в покоління через систему народних природоохоронних традицій, екологічного руху в Україні. Інтерес до екологічних організацій і рухів в Українській державі нині актуалізується подальшим загостренням екологічних суперечностей, їх впливом на політичне життя, використанням цієї проблематики різними суспільними силами і їх відповідними інституціями, внутрішніми особливостями самого екологічного руху, його якісною відмінністю від інших напрямів громадсько-політичної діяльності, що полягає у пошуку альтернативних шляхів розвитку, вкрай важливих для новітнього українського суспільства. У сучасний момент на долю українців-патріотів випала важка й відповідальна роль відновлення екологічного руху в Україні, його формування, орієнтація на перетворення екологічної ідеї в інтегруючий, націєтворчий чинник, у реально консолідуючий фактор розвитку суспільства. Виходячи з актуальності теми, спираючись на досягнення української і зарубіжної історіографії в дослідженні екологічного руху, його ролі у збереженні природи та раціональному використанні природних ресурсів, дослідник поставив за мету: проаналізувати витоки екологічного руху в Україні, його розвиток до постчорнобильських днів, показати історичні зміни природного середовища в Україні під впливом антропогенних чинників, визначити тенденції у розвитку громадських екологічних обєднань-товариств, осмислити феномен взаємовпливу людської духовності та довкілля, дослідити багатий духовний досвід і традиції українського народу у природоохоронній справі, розглянути найбільш цінні аспекти цієї спадщини як соціально-екологічного підґрунтя сучасного відродження української нації й держави.Важливими джерелами для вивчення досліджуваної проблеми слугували законодавчо-нормативні документи з питань охорони природи та використання її ресурсів, постанови і рішення Верховної Ради України, її Президії, Кабінету Міністрів України. Допоміжним матеріалом послужили праці загального характеру та видання з історії України, спогади, листи й щоденники відомих діячів та учасників природоохоронного руху в Україні, спеціальні праці істориків, біологів, географів, соціологів, медиків, лісівників тощо, в яких аналізується вплив забруднення на окремі сфери природи, а також різні аспекти екологічного руху в Україні. У другому розділі «Історико-географічні передумови і природоохоронні традиції виникнення екологічного руху в Україні» проаналізовано історико-географічні підвалини формування вітчизняного екологічного руху, головні етапи взаємодії суспільства й природи, розкрито суть і основні типи природоохоронних традицій українського народу як важливої умови, на якій виник і розгортався громадський рух за раціональне природокористування і охорону природного довкілля. У третьому розділі «Розвиток еколого-натуралістичної думки в індустріальну добу та її вплив на становлення екологічного руху в Україні» показано розвиток наукових знань про охорону довкілля і раціональне використання природних ресурсів, проаналізовано основні положення еколого-натуралістичної науки в ХІХ - на початку ХХ ст., розкрито її роль у становленні сучасного екологічного руху, висвітлено процес створення перших масових громадських природоохоронних товариств і організацій в Україні, їх зміст і форми діяльності. Вернадського, в якості теоретичної основи наукової стратегії взаємодії природи і суспільства автор виділяє наступні основоположні принципи, а саме: функціональної єдності суспільства й навколишньої природи і сталість їх взаємодії в еволюційно сформованій двокомплексній глобальній соціоекосистемі; цілісного соціально-економічного й екологічного підходу до вивчення взаємодії суспільства і природи на різних рівнях матеріального і духовного буття людини; важливості цільової спрямованості наукової думки й технічного прогресу на оптимізацію взаємодії між природою і суспільством, без якої технічні досягнення втрачають сенс; багатоцільового використання природних екосистем і екологічного забезпечення постійності природокористування як екологічної основи розвитку суспільства; реальності усунення потенційних суперечностей між науково-технічним прогресом і необхідністю збереження екологічної рівноваги.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
