Екологічний менеджмент - Реферат

Екологічний менеджмент можна трактувати як екологічно безпечне управління виробництвом, за якого досягається оптимальне співвідношення між екологічними та економічними показниками. Послідовне з року в рік поліпшення має досягатися в усіх екологічно значущих аспектах діяльності економічних субєктів.Перспективне і поточне планування раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в кінцевому підсумку виходить з накреслених темпів зростання сукупного суспільного продукту, національного доходу і підйому життєвого рівня трудящих. Пропорційність означає погодженість у використанні природних ресурсів як за територією, так і за галузями народного господарства, виключення порушень природних взаємозвязків у навколишньому природному середовищі. Управління охороною навколишнього природного середовища, як говориться в Законі про охорону навколишнього середовища, полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Метою управління в галузі раціонального природокористування є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення погодженості дій державних і громадських органів у галузі навколишнього природного середовища. Одне з центральних місць у регулюванні відносин з приводу охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів відводиться науково обґрунтованому поєднанню територіального і галузевого управління природоохоронною роботою.Стратегічні напрями екорозвитку зображено на рис.1. Основні напрями подолання екологічної кризи: 1) науково-теоретичний: проведення фундаментальних еколого-економічних досліджень, аналіз та наукове обґрунтування критеріїв екологічної безпеки, розробка теоретико-методологічних основ еколого-економічного розвитку з обґрунтуванням відповідного понятійного апарату, системи показників та методів визначення екологонебезпечних виробництв, еколого-економічної експертизи нових проектів і природоохоронного бізнес-планування; 3) економічний: інтегрування екологічних принципів у моделі ринкових реформ, розвиток і вдосконалення економічного механізму природокористування та охорони навколишнього середовища: а) спонукання забруднювачів довкілля до обмеження екологодеструктивної діяльності шляхом упровадження платежів за викиди та погіршення якості природних ресурсів, введення екологічного податку з виробників, які застосовують екологонебезпечні технології, впровадження штрафних санкцій до порушників екологічного законодавства, стандартів якості природного середовища; Пріоритетні позиції у цій сфері займає ISO - Міжнародна організація зі стандартизації, яка безпосередньо визначає екологічні вимоги до продукції, що реалізується на світових ринках, екологічного менеджменту та аудиту. Нині у рамках світового співтовариства склалась ціла система міжнародних екологічних організацій: Світова комісія з навколишнього середовища і розвитку (WCED), Світова промислова рада з навколишнього середовища (WICE), Коаліція на підтримку екологічної відповідальності компаній (CERES), Консультативний комітет із питань бізнесу і навколишнього середовища (АСВЕ), Комітет COT з торгівлі та навколишнього середовища.В умовах економічної кризи в Україні проблема фінансування природоохоронних заходів набуває особливої гостроти, оскільки під час реформування фінансової системи та її адаптації до ринкових умов були втрачені попередні джерела видатків на природоохоронні потреби. Враховуючи реальне скорочення бюджетного фінансування заходів по забезпеченню екологічної рівноваги, в 1992 році відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» була створена система фондів охорони навколишнього природного середовища на державному та місцевому рівнях. Зазначені фонди формуються за рахунок: збору за забруднення навколишнього природного середовища (за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин у водні обєкти та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі); Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими законодавчими актами кошти від збору за спеціальне використання природних ресурсів повинні спрямовуватись на відтворення та підтримання природних ресурісів у належному стані. У складі Державного бюджету виділено відповідний розділ «Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека», з якого здійснюються планові видатки на фінансування природоохоронних заходів, які передбачені загальнодержавними програмами охорони довкілля.Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання обєкта екологічного аудиту, що включає збирання і обєктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльнос

Зміст

Вступ

1. Раціональне природокористування, шляхи його вдосконалення

2. Шляхи виходу з екологічної кризи і причини повільної екологізації в Україні

3. Форми плати за забруднення навколишнього природного середовища і спеціальне користування ресурсами

4. Екологічний аудит

5. Управління та контроль за природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища

Висновок

Список використаної літератури