Екологічний фактор впливу світлових засобів на людину в архітектурі та містобудуванні - Статья

бесплатно 0
4.5 160
Проблеми забезпечення якісного архітектурного середовища у містах. Аналіз екологічного фактора, який безпосередньо впливає на людину як світловий засіб. Визначення та аналіз факторів впливу "світлової складової" на морфологію архітектурної форми.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Денне світло виявляє форму архітектурного обєкта, а вночі архітектура стає джерелом штучного освітлення з використанням технічних засобів дизайну і створенням естетичного образу. Таким чином, психофізіологічний фактор впливу світлових засобів на людину в інтерєрі та екстерєрі житлових і громадських будівель знаходиться у сфері основних питань екології. Серед основних досліджень у галузі теорії сонячної радіації і сучасних інноваційних світлових технологій в архітектурі, на основі яких відбувалося формування теоретичної бази архітектурної науки, слід виділити роботи: О.В. Психофізіологічний аспект - це процес сприйняття архітектури як реальності, що фізично існує з притаманними їй властивостями - масою, обємом, розмірами, розташуванням у просторі, фактурою, світлом та кольором. У комфортному архітектурному середовищі фоторецептори сітківки ока працюють у режимі саккадичного зору, тобто за будь-якої амплітуди руху очей (саккад у перекладі з фр. мови означає «хлопок вітрил»), будь-якої орієнтації і будь-якого інтервалу повинна знайтися достатня кількість елементів для фіксації.Соціологічне опитування мешканців житлових будівель було проведено з метою зясування впливу сонячного освітлення на процеси праці, відпочинку і загального психоемоційного стану мешканців (позитивні та негативні реакції на умови інсоляції в приміщеннях) залежно від орієнтації квартир за сторонами горизонту і висоти поверху. Інсоляція впливає на ступінь освітленості приміщень, оскільки вона безпосередньо забезпечує відповідну яскравість небосхилу на заданій широті і в заданому секторі горизонту. Основними факторами, що визначають психологічні реакції людини, є не площі поверхонь, які освітлюються Сонцем, а час інсоляції та напрямок сонячних променів щодо людини і лінії її зору, а також візуальне розуміння людини факту наявності інсоляції не тільки в приміщенні, але й у зовнішньому середовищі.

Вывод
1. Соціологічне опитування мешканців житлових будівель було проведено з метою зясування впливу сонячного освітлення на процеси праці, відпочинку і загального психоемоційного стану мешканців (позитивні та негативні реакції на умови інсоляції в приміщеннях) залежно від орієнтації квартир за сторонами горизонту і висоти поверху.

2. Формуючи міську забудову та проектуючи окремі будівлі або архітектурні ансамблі, необхідно враховувати місцеві особливості світлового та інсоляційного клімату. Інсоляція впливає на ступінь освітленості приміщень, оскільки вона безпосередньо забезпечує відповідну яскравість небосхилу на заданій широті і в заданому секторі горизонту. Яскравість світла впливає на сприйняття людиною кольору в оточуючому середовищі.

3. Виявлено стимули психологічного аспекту інсоляції: візуальний та термічний. Основними факторами, що визначають психологічні реакції людини, є не площі поверхонь, які освітлюються Сонцем, а час інсоляції та напрямок сонячних променів щодо людини і лінії її зору, а також візуальне розуміння людини факту наявності інсоляції не тільки в приміщенні, але й у зовнішньому середовищі. Без перерв на три години інсоляція будинків і територій призводить до теплового і світлового дискомфорту.

4. Інсоляцію приміщень протягом 2-4 годин на день можна вважати прийнятною для психологічних потреб людини. Комфортне візуальне середовище створює приємні умови для прояву фізіологічних механізмів зору, а тому стає очевидно, що грамотно організоване штучне архітектурне середовище повинно наближатися до природного.

Список литературы
1. Гутнов А.Э. Мир архитектуры: лицо города / А.Э. Гутнов, В.Л. Глазычев. М.: Молодая гвардия, 1990. 350 с.; ил.

2. Ефимов А.В. Колористика города. М.: Стройиздат, 1990. 272 с.; ил.

3. Кравец В.И. Колористическое формообразование в архитектуре. Харьков: Выща школа, изд-во при Харьк. ун-те, 1987. 132 с.

4. Скриль І.Н. Основи архітектурної світлології (розрахунок і проектування природного, штучного й суміщеного освітлення та інсоляції) / І.Н. Скриль, С.І. Скриль: Навч. посіб. К.: Вища школа, 2006. 214 с.; іл.

5. Трегуб Н.Є. Кольорова корекція у архітектурному формоутворенні: авто- реф. дис.... канд. арх.: 18.00.01 / Київ. інж.-буд. ін. К., 1993. 22 с.

6. Фоменко О.О. Морфологическая информативность архитектурного образа: Монография. Харьков: Торсинг, 2002. 312 с.; ил.

7. Филин В.А. Видеоэкология. М.: ТАСС-Реклама, 1997. 317 с.

8. Чечельницкий С.Г. Методологические основы визуальной экологии архитектурной среды: дис.... докт. арх.: 18.00.01. Защищена 23.12.2011. Харьков, 2011. 373 с.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?