Екологічне забруднення - загроза зростання онкогенного розвитку і злоякісних захворювань. Боротьба з раком та його наслідки - Курсовая работа

На сучасному етапі в медицині нема жодної проблеми, яка б привертала до себе таку увагу, як проблема рака. Ці питання вивчаються не тільки в спеціальних науково-дослідних онкологічних інститутах, але й у численних наукових установах інших профілів: інститутах фізики та хімії, на кафедрах університетів та різних вищих учбових закладів.Цей підвищений інтерес до проблеми онкологічних захворювань не випадковий. Справа в тому, що протягом останніх десятиліть медицина досягла великих успіхів у боротьбі з інфекційними захворюваннями і багато з них (чума, холера, віспа, малярія та ін.) в економічно розвинутих країнах повністю ліквідовані, але кількість людей, що вмирають від раку в цих країнах, не тільки не зменшилася, а навіть зростає. Онкогенні захворювання можуть бути спровоковані різними причинами, однією з вагомих причин є екологічне забруднення. Якщо на початку століття рак серед причин смерті займав сьоме місце, уступаючи перші місця туберкульозу, запаленню легень, гострим інфекційним хворобам, хворобам серця і судин, то тепер рак та інші злоякісні пухлини займають друге місце, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням.Існування людства завжди базувалось на безперервній взаємодії, постійному обміні речовин та енергії з навколишнім середовищем. 3 самого початку існування людей на Землі їхня життєдіяльність проходила у навколишньому середовищі, а здоровя формувалось залежно від впливу природних факторів на організм. До навколишнього середовища людина пристосувалась у процесі еволюції і без нього жити не може з огляду на те, що воно є одним цілим з її внутрішнім середовищем. Навколишнє середовище забезпечує нормальну життєдіяльність організму людини, яка з початку періоду ембріонального розвитку до кінця життя контактує з компонентами цього середовища. З кожним днем забруднення екології зростає.Особливо великих масштабів забруднення навколишнього середовища досягло в наш час у містах, зокрема у великих індустріальних центрах.Внаслідок збігу цілого ряду обставин, починаючи з 1 години 24 хвилини 26 квітня, відбулася серія вибухів, які призвели до руйнування реактора та будівлі 4-го блока (див. додаток А) і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля. Потоки високоактивної лави з розплавленого палива й графіту проникли у приміщення нижньої частини реактора. Наслідки, які мала аварія на 4-му блоці Чорнобильської АЕС, дали підстави вважати цю подію катастрофою планетарного масштабу. Із 192 т палива, що знаходилося в реакторі 4-го блока, близько 4% було викинуто у повітря протягом 10 днів. Сліди радіоактивності відразу після аварії були виявлені в усіх водосховищах Дніпровського каскаду, водою яких користуються понад 30 мільйонів жителів в Україні.Численні спостереження свідчать про те, що в містах склалися незрівнянно більше гірші умови проживання для людини, ніж у сільській місцевості. Це повязано з відносно несприятливими санітарно-гігієнічними умовами, викликаними скупченістю населення, наявністю численних джерел шуму та забруднень (див. додаток: В), відірваністю від природних умов. Прагнення людини до панування над природою, до її пізнання і використання цього панування і знань для освоєння життєвого простору Землі, впровадження соціального чинника в біологічні процеси існування людської популяції призвело до створення абсолютно нових, потужних по впливу на навколишній і внутрішній світ екосистем, під назвою "міське середовище ". Міське середовище згладила процеси природного відбору, помякшила вплив зовнішніх факторів, що визначають адаптацію людини, настройку імунної системи. Значна щільність населення створює умови, що підвищують потенційний ризик впливу на здоровя несприятливих факторів навколишнього середовища, сприяє швидкому поширенню інфекцій, значного вуличного травматизму.Проблема боротьби зі злоякісними новотворами є не тільки однією з актуальних у медицині, але й торкається багатьох аспектів соціального життя суспільства. У більшості промислово розвинутих країн смертність від злоякісних пухлин займає друге місце і реально зростає, головним чином через постаріння населення і погіршення екології. Протягом останніх 15-20 років у світі та в Україні спостерігається загальний ріст частоти захворюваності злоякісними пухлинами. У середньому приріст загальної захворюваності складає приблизно 2% на рік.Неухильне зростання захворюваності злоякісними новоутвореннями молочної залози, тіла матки і яєчника в більшості економічно розвинутих країн світу диктує необхідність проведення комплексних досліджень з використанням сучасних методичних підходів з метою ранньої діагностики передпухлинної патології, а також оптимізації профілактичних заходів. Несприятлива екологічна обстановка в Україні, особливо в промислових районах, а також унікальна обстановка в Україні, яка виникла внаслідок Чорнобильскої катастрофи, обумовлює актуальність вивчення звязку захворюваності злоякісними новоутвореннями зовнішньо середовищними факторами.В Україні створена єдина система організації онкослужби, що включ

Зміст

Вступ

Розділ 1. Екологія як однин із чинників впливу на здоровя людини

1.1 Взаємозвязок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини

1.2 Наслідки Чорнобильської катастрофи на здоровя та життя українців

1.3 Вплив життя в великому місті на самопочуття людини

Розділ 2. Онкогенетика: сучасний стан і перспективи розвитку

2.1 Сучасний стан онкогенетики

2.2 Географія раку

2.3 Види онкологічних захворювань та методи їх лікування

2.4 Вплив чинників навколишнього середовища на онкологічні захворювання

2.5 Онкогенний розвиток в Україні, стан медичного обслуговування з питань онкології в Україні

2.6 Профілактичні заходи проти екологічної злочинності

Висновок

Список використаних джерел

Додаток