Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки - Автореферат

У законі „Про дошкільну освіту” її роль визначається як провідна у формуванні особистості дитини, тому зміст освіти має виступати базисом становлення людини, а методи відповідати віковим особливостям дітей. Авторська казка, в основу якої покладено конкретні наукові факти, а форма подання інформації залишається казковою, на нашу думку, здатна оптимізувати процес екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку, надаючи йому почуттєвої спрямованості. Актуальність проблеми екологічного виховання в дошкільному дитинстві, наявні суперечності між завданнями і технологіями екологічного виховання дошкільнят, потребами і станом розвитку практики екологічного виховання, можливістю і необхідністю формування у старших дошкільників початкових екологічних уявлень як основи екологічної культури, розвитку екологічної свідомості та позитивного емоційно-ціннісного ставлення дітей до природи, необхідність використання для цього процесу різних засобів з метою підвищення його ефективності зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови та методику використання авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Розробити та дослідно-експериментальним шляхом перевірити методику використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.У першому розділі - “Теоретико-методичні засади екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки” - здійснено аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, викладено основні теоретичні положення щодо ролі і сутності екологічного виховання, розкрито можливості використання авторської казки як засобу екологічного виховання дошкільників, обгрунтовані педагогічні умови використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. На підставі проведеного аналізу досліджень Г.Волошиної, Н.Горопахи, О.Захлєбного, І.Звєрева, Н.Кот, О.Кудрявцевої, Н.Лисенко, Г.Марочко, В.Маршицької, С.Ніколаєвої, З.Плохій, Г.Пустовіта, Н.Пустовіт, О.Терентьєвої, Н.Яришевої та інших подано порівняльний аналіз тлумачення понять “екологічне виховання”, “екологічна свідомість”, “екологічна культура”, “екологічні знання”, “екологічні уявлення”, визначена їх підпорядкованість та взаємозумовленість, уточнено сутність поняття „екологічна вихованість” стосовно дітей дошкільного віку. Базуючись на визначенні поняття „екологічна вихованість” учнів загальноосвітньої школи Г.Пустовітом, дослідженнях З.Плохій, що розглядає екологічну поведінку як визначальний компонент екологічної культури та В.Маршицької, що виділила емоційно-ціннісне ставлення до природи як складову екологічної культури особистості та показник екологічної вихованості старших дошкільників, ми розуміємо під екологічною вихованістю дітей дошкільного віку інтегральну характеристику особистості, компонентами якої виступають екологічні уявлення, емоційно-ціннісне ставлення до природи, поведінка та діяльність в природі. У результаті дослідження було зясовано, що високий рівень екологічної вихованості показали 8% дітей ЕГ та 9% дітей КГ, середній - 75% дітей ЕГ та 75% дітей КГ, низький - 17% дітей ЕГ та 16% дітей КГ. Методика використання авторських казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку реалізовувалась у трьох напрямах (робота з дітьми, з педагогами дошкільних закладів, з батьками), серед яких провідним виступала робота з дітьми, що складалась з трьох етапів: 1) закріплення знань дітей про обєкти та явища природи, формування позитивного емоційного ставлення до неї засобами авторської казки природознавчого змісту; 2) формування уявлень про звязки й залежності у природі, розвиток емоційно-ціннісного ставлення за допомогою авторської казки; 3) формування уявлення про цілісність природних систем і людину як частину природи, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення засобами авторської казки природознавчого змісту, мотивація екологічно доцільної поведінки та діяльності.Вихід сучасного суспільства з екологічної кризи можливий за умови формування, починаючи з дошкільного віку, основ екологічної свідомості, що вважається головною складовою екологічної культури й регулятором діяльності людини у природі. Казка, в основі якої лежать наукові факти, є дієвим засобом впливу на інтелектуальну та почуттєву сферу дитини, що здатний забезпечити ефективне формування емоційно забарвлених екологічних уявлень, позитивного емоційно-ціннісного ставлення та мотивувати екологічно доцільну поведінку та діяльність у природі. У перебігу констатувального експерименту за допомогою таких методів дослідження, як спостереження за діяльністю дітей, виконання дітьми завдань, бесіди, анкетування, аналіз документації вихователів, виявлено три рівні екологічної вихованості дітей - високий, середній і низький. Суть методики використання казок у процесі екологічного вихован

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ