Екологічне обгрунтування контролю чисельності хлібних жуків роду Anisoplia в правобережному лісостепу України - Автореферат

Враховуючи, що за щільності популяції цих шкідників 1 екз./м2 втрати зерна пшениці перевищують 60 кг/га, вирішення проблеми обмеження їх чисельності до рівня, нижчого ЕПШ, є надзвичайно актуальним. Дисертаційну роботу виконано в 2004-2007 рр. в Інституті захисту рослин УААН та дослідних полях Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків УААН згідно з державними науково-технічними програмами: «Розробити теоретичні основи створення комплексно стійких сортів сільськогосподарських культур до хвороб та шкідників, створити стійкі сорти і передати їх до сортовипробовування» (державний реєстраційний номер - 0101U003709); «Теоретично обґрунтувати використання механізмів стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників для створення комплексно стійких сортів» (державний реєстраційний номер - 0106U002704); «Розробити системи моніторингу шкідливих організмів та оперативного компютерного прогнозування можливих втрат урожаю сільськогосподарських культур» (державний реєстраційний номер - 0106U002701). проаналізувати закономірності багаторічної та сезонної динаміки чисельності жука кузьки і встановити циклічність спалахів його масового розмноження; жук anisoplia хлібний встановити ефективність та тривалість токсичної дії сучасних інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків проти личинок та обприскування посівів пшениці проти імаго хлібних жуків; Уточнено зональну домінантність жука кузьки з різним ступенем загрози і частоти спалахів масового розмноження та залежність багаторічної динаміки його чисельності від темпів зміни чисел Вольфа в 11-річному циклі сонячної активності.На озимій пшениці, ярому ячмені та дикоростучих злакових травах щільність популяції хлібних жуків була майже однаковою. Оскільки у фазі личинки хлібні жуки розвиваються переважно в посівах цукрових буряків, то для ефективного застосування інсектицидних протруйників насіння встановлено сезонний розподіл личинок за горизонтами ґрунту. Оскільки основними зонами високої шкідливості хлібних жуків є Лісостеп і Степ, то було проаналізовано багаторічну динаміку чисельності імаго хлібних жуків на посівах зернових колосових культур саме в цих зонах. Дані, наведені на рисунку 1 також свідчать про ще більш чітку тенденцію збільшення коефіцієнта розмноження хлібних жуків та їх чисельності, що перевищує показник економічного порогу шкодочинності в цих зонах більше, як у 2 рази в останні 11 років як в зоні Лісостепу, так і Степу. За останніх 26 років (1981-2006) найчастіші спалахи масового розмноження хлібних жуків відмічено в Київській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській областях зони Лісостепу та в усіх областях зони Степу, що зумовлено оптимальною для їх розвитку температурою та кількістю опадів у IV-Х місяцях (ГТК в межах 1,0-1,3), а також підвищенням температури за зимовий період (грудень - лютий).Серед твердокрилих родини пластинчастовусих (Scarabaeidae) роду Anisoplia в Правобережному Лісостепу України найбільше економічне значення має жук кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.), значно менш поширені - хрестоносець (А. agricola Poda.) та красун (А. segetum Hrbst.). За період з 1868 по 2008 рр. зафіксовано 74 роки зі спалахами масового розмноження хлібних жуків, переважно кузьки. Озиме жито та яра пшениця є найбільш принадними для імаго жука кузьки, на цих культурах відмічається підвищена чисельність шкідника, порівняно з іншими колосовими, триваліший період його живлення (відбувається на 8-10 днів раніше, ніж на озимій пшениці, та закінчується у І декаді серпня), що необхідно враховувати при встановленні строків початку масового льоту та його закінчення. Сезонна вертикальна міграція личинок хлібних жуків у весняний період (підняття до поверхні ґрунту) визначається підвищенням температури на глибині їх залягання 4,4-6,4 ?С, восени (заглиблення до нижніх горизонтів) - зниженням температури ґрунту в шарі 5-10 см до 11,4-13,1 ?С, що відбувається в ІІІ декаді жовтня, а влітку - зумовлена зміною вологості ґрунту та кількістю живильного середовища. Найменше накопичується личинок хлібних жуків на посівах цукрових буряків (1,2 екз./м2) в просапній ланці сівозміни з таким чергуванням культур: кукурудза на зелений корм - кукурудза на силос - озима пшениця - цукровий буряк.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Екологічні особливості хлібних жуків

Розвиток хлібних жуків повязаний з дикоростучими і культурними злаками. Висока адаптація до культурних злаків дає їм достатні кормові ресурси. Для визначення сезонної динаміки чисельності імаго жука кузьки на різних кормових рослинах було проведено подекадне ентомологічне косіння.

Встановлено, що впродовж 3-х сезонів найбільша чисельність хлібних жуків спостерігалася на озимому житі і дещо менше на ярій пшениці. На озимій пшениці, ярому ячмені та дикоростучих злакових травах щільність популяції хлібних жуків була майже однаковою. Більш тривалий період їх живлення проходив на озимому житі (живлення жуків розпочалося на 8-10 днів раніше, порівняно з озимою та ярою пшеницями, і закінчилося у І декаді серпня).

Таким чином, з метою встановлення строків появи та закінчення льоту імаго хлібних жуків слід систематично проводити спостереження за динамікою їх чисельності на кормових культурах.

Оскільки у фазі личинки хлібні жуки розвиваються переважно в посівах цукрових буряків, то для ефективного застосування інсектицидних протруйників насіння встановлено сезонний розподіл личинок за горизонтами ґрунту. Так, щорічно (2004-2006 рр.) весняна міграція личинок до верхніх горизонтів ґрунту починається за температури 4,4-6,4?С на глибині їх залягання, а заглиблення восени спостерігається за зниження температури ґрунту до 11,4 ?С на глибині 5-10 см. Протягом літа вертикальні міграції залежать від зволоженості ґрунту та наявності живильного середовища, якого у весняний період більше знаходиться у прошарку 5-10 см, а влітку - 16-40 см. Восени більшість личинок зосереджується в шарі ґрунту 16-40 см. Деяка частина популяції заглиблюється до 60 см і більше.

Виявлені закономірності вертикальної міграції личинок у ґрунті, необхідні для прогнозу їх чисельності та ефективного застосування захисних заходів.

Закономірності багаторічної динаміки чисельності хлібних жуків

Аналіз даних Головної Державної інспекції із захисту рослин Міністерства аграрної політики України за період з 1981 по 2006 рр. свідчить, що у період 1981-1990 рр. чисельність імаго була 1,4 екз./м2, що у 4,1 рази менше, ніж у 2000-2004 рр. (6,6 екз./м2). Щодо личинок, то їх чисельність у період 2000-2004 рр. зросла більш, ніж утроє, а заселення ними полів становила 39 %, що свідчить про зростання загрози від цих шкідників останнім часом.

Оскільки основними зонами високої шкідливості хлібних жуків є Лісостеп і Степ, то було проаналізовано багаторічну динаміку чисельності імаго хлібних жуків на посівах зернових колосових культур саме в цих зонах. Дані, наведені на рисунку 1 також свідчать про ще більш чітку тенденцію збільшення коефіцієнта розмноження хлібних жуків та їх чисельності, що перевищує показник економічного порогу шкодочинності в цих зонах більше, як у 2 рази в останні 11 років як в зоні Лісостепу, так і Степу. Окрім того, помітна значно більша чисельність фітофага в зоні Степу.

Така тенденція була підтверджена і даними багаторічних ґрунтових розкопок у стаціонарних умовах багатофакторного досліду на Білоцерківській дослідно-селекційній станції.

Встановлено чітку закономірність до збільшення коефіцієнта розмноження хлібних жуків та їх чисельності більше, ніж удвоє.

Наростання чисельності хлібних жуків зумовлено як періодичними спалахами їх розмноження, так і потеплінням клімату, збільшенням кількості опадів (80 мм) і зниженням культури землеробства, що характерно для перебудови аграрного сектору.

За останніх 26 років (1981-2006) найчастіші спалахи масового розмноження хлібних жуків відмічено в Київській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській областях зони Лісостепу та в усіх областях зони Степу, що зумовлено оптимальною для їх розвитку температурою та кількістю опадів у IV-Х місяцях (ГТК в межах 1,0-1,3), а також підвищенням температури за зимовий період (грудень - лютий).

Зона найбільшої шкідливості та загальної масової появи жуків охоплює південну частину Київської і Сумської областей, Черкаську, Полтавську, Харківську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Луганську, Запорізьку, Донецьку і Миколаївську області, північну частину Одеської і Херсонської областей.

Як доведено основоположником вітчизняної геліобіології О.Л. Чижевським та іншими дослідниками, на періодичність спалахів масового розмноження хлібних жуків впливає циклічність сонячної активності. Аналіз багаторічної (1868-2008 рр.) бази даних дає можливість встановити закономірність спалахів їх розмноження, що частіше відбувається в роки спаду та зростання сонячної активності (r= 0,712), та розробити рівняння регресії для складання багаторічних прогнозів з наступним їх корегуванням стосовно погодних умов кожного року.

Контроль чисельності хлібних жуків

Агротехнічні заходи. Найбільш сприятливі умови для розмноження хлібних жуків (відкладання яєць, розвиток передімагінальних стадій) створюються в 4-пільних ланках сівозмін на посівах цукрових буряків з зерновими колосовими попередниками, внаслідок чого чисельність їх личинок окремими роками може сягати 28,4 екз./м2. Зайняті пари, кукурудза на зелений корм, а також культивування цієї культури на силос та зерно призводить до зниження чисельності хлібних жуків (до 2,2-1,05 екз./м2), яка при цьому не перевищує економічних порогів шкідливості. Основний обробіток ґрунту не впливає істотно на щільність личинок пластинчастовусих у ґрунті. Оптимальною дозою добрив є N80P100K100 30 т/га гною, а подальше збільшення їх кількості є не лише економічно не доцільним, а й не сприяє зменшенню чисельності цих шкідників.

Біологічний контроль чисельності. Для удосконалення біологічного контролю чисельності хлібних жуків нами вивчено видовий склад карабідофауни у період масового відкладання яєць жуком кузькою. Для цього на пшеничному та буряковому полях було застосовано удосконалені В.П. Федоренком (1997) ґрунтові пастки Барбера для відловлювання імаго хижих турунів. Співвідношення домінуючих видів хижих турунів на полях змінювалося не лише залежно від сезону, а й культури. На цукрових буряках більш розповсюдженим видом є Harpalus rufipes De Geer. (60,0-65,4% від загальної кількості турунів), найменш поширеним - Broscus cephalotus L. (1,6%), на озимій пшениці домінуючим видом є Poecilus cupreus L. (44,8%), найменш численним - Amara similata Gyll. (1,4%), а Broscus cephalotus L. - зовсім відсутній.

Імунологічний метод. Нині мало уваги приділяється як виведенню сортів пшениці, стійких до імаго хлібних жуків, так і їх оцінці на стійкість проти цих фітофагів. З огляду на це, здійснено оцінювання сортозразків озимої пшениці на стійкість до хлібних жуків у польових умовах БЦДСС. Обліки проводили в період найбільш інтенсивного льоту жуків. Встановлено, що чисельність імаго за 3 роки досліджень була найменшою на сортах Ясочка і Роставиця, що характеризуються як ранньостиглі і стійкі до осипання.

На підставі встановлених маркерних ознак, що характеризують сорт як ранньостиглий (за типом стійкості ухилення), та стійкості до осипання нами з «Каталогу сортів рослин, придатних до поширення в Україні в 2007 р.» було виділено 17 сортів озимої мякої пшениці, що характеризуються як стійкі до пошкоджень жуком кузькою, а саме: Білоцерківська напівкарликова, Батько, Веснянка, Доля, Дріада, Донський сюрприз, Дальницька, Знахідка одеська, Колумбія, Кольчуга, Краснодарська 99, Миронівська ранньостигла, Станична, Херсонська остиста, Херсонська 86, Шестопалівка, Дніпрянка.

Хімічний метод захисту рослин. На полях БЦДСС досліджено вплив токсикації сходів цукрових буряків інсектицидними протруйниками на зниження чисельності личинок хлібних жуків.

У результаті досліджень встановлено високу ефективність цього прийому для контролю чисельності фітофагів.

Ґрунтові розкопки, проведені через місяць після сівби цукрових буряків, засвідчили про найвищу ефективність препарату Гаучо 70% з.п. (87,5%), що майже втроє перевищувала взятий за еталон Фурадан 35% т.п., та препарату Семафор 250 ST (73,7%), що був ефективнішим за еталон на 41,4%.

В результаті обліків, проведених перед збиранням врожаю, тенденція за ефективністю не змінилася. Найкращими проти личинок хлібних жуків були препарати Гаучо 70% з.п. (95,1%) та Семафор 250 ST (93,0%), дещо менш ефективнішим був Круізер 350 FS, що, відповідно, на 37,3, 35,0 і 11,9% перевищували вищевказаний еталон.

Отже, обробка насіння цукрових буряків протруйниками - Гаучо 70%, з.п.; Круізер 350 FS, т.к.с.; Космос 250, т.к.с. та Семафор 250 ST т.к.с. є ефективним способом застосування інсектицидів для обмеження чисельності личинок хлібних жуків у ланках бурякової сівозміни, що надійно захищає сходи культури.

Висока ефективність інсектицидних протруйників для насіння цукрових буряків проти личинок хлібних жуків забезпечує не лише збереження рослин від пошкоджень, а й одержання більшої врожайності коренеплодів на 4,23-7,63 т/га порівняно з контролем, а також збільшення виходу цукру на 0,7-1,44 т/га.

У звязку з високою міграційною здатністю імаго хлібних жуків, ми досліджували ефективність обприскування пшениці різними інсектицидами в лабораторно-польових дослідах Білоцерківської ДСС (2004-2006 рр.).

Результати досліду засвідчили, що найкращі результати протягом трирічного періоду забезпечували інсектициди Парашут 450, Карате Зеон 050 CS і Вантекс 60 мк.с. Недостатньо ефективними виявилися Актара 25 WG і Децис Профі 25WG.

Для захисту зернових колосових культур від імаго хлібних жуків важливе значення має не лише швидкість токсичної дії, але і її тривалість.

Саме тут надзвичайно важливу роль відіграє препаративна форма. Зокрема, достатньо тривалий захисний ефект забезпечують препарати у формі мікрокапсульованих суспензій (Парашут 450, Карате Зеон 050 CS, Вантекс 60 мк.с.), що характеризуються як швидкодіючі, проте, повільно виділяючи токсикант з мікрокапсул, забезпечують тривалий захисний ефект.

Обприскування посівів ярої пшениці препаратами Парашут 450, мк.с. і Вантекс 60, мк.с. у періоди молочно-воскової та воскової стиглості забезпечує надійний захист від імаго хлібного жука кузьки.

Алгоритми прогнозування чисельності жука кузьки. Стан популяції хлібного жука кузьки в багаторічній динаміці чисельності для зони чи області можна оцінити за зіставленням параметрів абіотичних чинників та фактичних даних з обліків чисельності імаго та личинок, на чому і ґрунтується сучасний прогноз.

Система контролю чисельності хлібних жуків. На підставі уточнення фенології пропонуються терміни проведення технологічних операцій на озимій пшениці для контролю чисельності хлібного жука кузьки.

З врахуванням збільшення чисельності хлібних жуків в Лісостепу України слід дотримуватись таких строків проведення основних заходів: - сівбу ранніх просапних культур та ранніх озимих зернових культур проводити насінням, обробленим інсектицидними протруйниками;

- проводити глибоке розпушування ґрунту на чорних парах, просапних культурах та під сівбу ярих пізніх культур у травні після міграції до поверхні личинок чи в період заляльковування;

- за появи імаго хлібних жуків на зернових колосових культурах на рівні чи вище ЕПШ проводити обприскування препаратами, що характеризуються як швидкодіючі та мають тривалий захисний ефект (Парашут 450, Карате Зеон 050 CS, Вантекс 60 мк.с.);

- проводити лущіння стерні злакових колосових культур у серпні;

- глибоку зяблеву оранку чи плоскорізне розпушування - у вересні до початку міграції личинок у більш глибокі шари ґрунту.

Економічна ефективність хімічного захисту сходів цукрових буряків від личинок хлібних жуків та посівів пшениці від імаго. Виробнича оцінка обробки насіння цукрових буряків інсектицидними протруйниками засвідчила високу ефективність застосування Круізеру 350 FS т.к.с. (21 мл/п.о.) у виробничих умовах. Порівняно з Фураданом т.п. (45 мл/п.о.) було відмічено також збільшення густоти стояння рослин, урожайності коренеплодів та збільшення виходу цукру. Математичні розрахунки підтверджують, що застосування інсектицидного протруйника Круізер 350 FS т.к.с. сприяє збільшенню собівартості продукції порівняно із еталонним препаратом (у звязку зі збільшенням вартості реалізованої цукросировини), проте дає змогу отримати прибуток у розмірі 327 грн./га.1. Серед твердокрилих родини пластинчастовусих (Scarabaeidae) роду Anisoplia в Правобережному Лісостепу України найбільше економічне значення має жук кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.), значно менш поширені - хрестоносець (А. agricola Poda.) та красун (А. segetum Hrbst.).

2. За період з 1868 по 2008 рр. зафіксовано 74 роки зі спалахами масового розмноження хлібних жуків, переважно кузьки. Середня щільність імаго на посівах колосових злаків у 1982-1990 рр. становила 0,5-2,3 екз./м2, в осередках - 6-15 екз./м2, в 1991-2004 рр. - 1,7-11,6 та 22,5-58,0 екз./м2 відповідно.

3. Найсприятливішими для масового розмноження хлібних жуків є зони Центрального та Східного Лісостепу і Степу, де частоту спалахів відмічено, відповідно, 6-7 та 5-6 разів за 11-річний період.

4. Озиме жито та яра пшениця є найбільш принадними для імаго жука кузьки, на цих культурах відмічається підвищена чисельність шкідника, порівняно з іншими колосовими, триваліший період його живлення (відбувається на 8-10 днів раніше, ніж на озимій пшениці, та закінчується у І декаді серпня), що необхідно враховувати при встановленні строків початку масового льоту та його закінчення.

5. Сезонна вертикальна міграція личинок хлібних жуків у весняний період (підняття до поверхні ґрунту) визначається підвищенням температури на глибині їх залягання 4,4-6,4 ?С, восени (заглиблення до нижніх горизонтів) - зниженням температури ґрунту в шарі 5-10 см до 11,4-13,1 ?С, що відбувається в ІІІ декаді жовтня, а влітку - зумовлена зміною вологості ґрунту та кількістю живильного середовища.

6. Найменше накопичується личинок хлібних жуків на посівах цукрових буряків (1,2 екз./м2) в просапній ланці сівозміни з таким чергуванням культур: кукурудза на зелений корм - кукурудза на силос - озима пшениця - цукровий буряк.

7. Ранньостиглі сорти озимої пшениці порівняно менше заселяються імаго хлібного жука кузьки. Середня чисельність шкідника на полях БЦДСС станом на І декаду липня була найменшою на сортах Ясочка і Роставиця.

8. Обробка насіння цукрових буряків інсектицидними протруйниками - Гаучо 70%, з.п. (60 кг/т), Круізер 350 FS, т.к.с. (10-15 л/т), Космос 250 т.к.с. (0,1 л/100 тис. нас) та Семафор 250 ST, т.к.с. (2-2,5 л/т) є ефективним прийомом обмеження чисельності личинок хлібних жуків, що надійно захищає сходи культури та забезпечує одержання більшої врожайності культури на 4,23-7,63 т/га, порівняно з контролем, та більший вихід цукру на 0,7-1,44 т/га.

9. Обприскування посівів ярої пшениці інсектицидами Парашут 450, мк.с. (0,75 л/га) і Вантекс 60, мк.с. (0,07 л/га) у період молочно-воскової та воскової стиглості забезпечує зниження пошкодженості та вимолочування колосся жуком і зберігає 1,33 т/га та 1,11 т/га, відповідно, зерна пшениці.

10. Застосування інсектицидного протруйника Круізер 350 FS, т.к.с. (21 мл/п.о.) проти личинок хлібних жуків на виробничих посівах цукрового буряку забезпечувало надійний захист культури і було економічно доцільніше порівняно з Фураданом 35% т.п. (45 мл/п.о.), що, в свою чергу, сприяло одержанню додаткового прибутку в розмірі 327 грн./га.

11. Обприскування посівів ярої пшениці проти імаго хлібного жука кузьки в період додаткового живлення препаратами Парашут 450, мк.с (0,75 л/га) і Вантекс 60, мк.с. (0,07 л/га) забезпечило високу ефективність і одержання 144,0 грн./га та 96,0 грн./га прибутку відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для запобігання втратам врожаю цукрових буряків та озимої пшениці від хлібних жуків у зоні Правобережного Лісостепу України слід дотримуватись таких заходів: - здійснювати систематичний контроль стану популяцій;

- для поліпшення фітосанітарного стану агроценозів найдоцільнішими є такі ланки сівозміни: конюшина - озима пшениця - цукровий буряк - ярі зернові з підсівом конюшини; зайнятий пар (кукурудза на зелений корм чи вико-сумішка) - пшениця - цукровий буряк - ярі зернові чи крупяні;

- для обробки насіння цукрових буряків та інших просапних культур застосовувати Круізер 350 FS, т.к.с. (21 мл/п.о.), що забезпечує захист сходів від наземних шкідників і істотне зниження чисельності личинок хлібних жуків;

- для обприскування посівів пшениці проти імаго хлібного жука-кузьки застосовувати Парашут 450, мк.с (0,75л/га).

1. Федоренко А.В. Хлібні жуки / А.В. Федоренко, С.О. Трибель. - К.: Колобіг, 2008. - 96 с. (Особистий внесок здобувача 90 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано монографію).

2. Обґрунтування заходів захисту просапних культур від ґрунтоживучих шкідників / [С.О. Трибель, М.В. Гетьман, О.В. Приходько, А.В. Федоренко] // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Київ, 2004. - Вип. 50. - С. 91-114. (Особистий внесок здобувача 25 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

3. Сільськогосподарським рослинам - надійний захист / [В.П. Федоренко, М.М. Демянюк, О.П. Литвин, А.В. Федоренко] // Карантин і захист рослин. - 2004. - № 4. - С. 12. (Особистий внесок здобувача 25 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

4. Федоренко А.В. Хлібні жуки (контроль чисельності на полях зерно-бурякової сівозміни) / А.В. Федоренко // Карантин і захист рослин. - 2006. - №9. - С. 19-21.

5. Скрипник О.В. Стадійна чутливість хлібних жуків / О.В. Скрипник, А.В. Федоренко, В.С. Муханова // Карантин і захист рослин. - 2007. - № 5. - С. 7-8. (Особистий внесок здобувача 33 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

6. Федоренко А.В. Біологічні особливості хлібних жуків та заходи щодо контролю їх чисельності / А.В. Федоренко // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Київ, 2007. - № 53. - С. 100-107. (Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

7. Федоренко А.В. Хлібні жуки. Спалахи розмноження, шкодочинність, система заходів з обмеження чисельності / А.В. Федоренко, С.О. Трибель // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 11. - С. 5-8. (Особистий внесок здобувача 50 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

8. Довгеля О.М. Вплив чергування культур на заселеність агроценозів шкідниками у зоні Центрального лісостепу України / Довгеля О.М., Федоренко А.В., Довгеля В.М. // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник- Київ, 2009.-Вип. 54.-С. 172-179 (Особистий внесок здобувача 33%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

9. Федоренко В.П. Хлібний жук кузька та заходи захисту від нього / В.П. Федоренко, О.М. Яковенко, А.В. Федоренко // Аграрні вісті. - 2003. - №1. - С. 11-13. (Особистий внесок здобувача 33 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

10. Трибель С.О. Ґрунтові шкідники / С.О. Трибель, А.В. Федоренко, О.В. Приходько // Пропозиція. - 2004. - № 10. - С.76 - 81. (Особистий внесок здобувача 33 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

11. Федоренко А.В. Контроль чисельності личинок хлібних жуків: Екологічно обґрунтований захист рослин [Тези доповідей конференції молодих учених] (4-7 жовтня 2005 р.). - К.: Колобіг, 2005. - С. 52.

12. Федоренко А.В. Хлібні жуки - актуальність для досліджень: Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів [Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та спеціалістів] (2-5 жовтня 2006 р.). - К.: Колобіг, 2006. - С. 25.

13. Федоренко А.В. Хлібний жук кузька - особливості біології: Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи [Матеріали міжнародної наукової-практичної конференції] (13-16 листопада 2006 р.). - Київ, 2006. - С. 72.

14. Федоренко А.В. Хлібний жук кузька та його кормові рослини: VII зїзд Українського ентомологічного товариства [Тези доповідей] (Ніжин, 14-18 серпня, 2007 р.). - Ніжин, 2007. - С. 142.

15. Значення стійких сортів в інтегрованих системах захисту зернових культур від шкідливих організмів / [С.О. Трибель, М.В. Гетьман, Т.В. Топчій, А.В. Федоренко] // Пути решения проблемы при выращивании риса в агроэкологических системах умеренного климата [Доповідь міжнародної наукової конференції] (Скадовськ, 4-8 серпня). - Скадовськ, 2008. - С. 167-176. (Особистий внесок здобувача 25 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).