Екологічна свідомість як умова становлення екологічного суспільства - Автореферат

Необхідність вивчення екологічної свідомості зумовлена конкретними змінами в сучасному суспільстві: загостренням конфліктів у відносинах між людиною і природою, переходом до постіндустріальної стадії розвитку суспільства, глобалізацією. У наш час питання екологічної свідомості належать до так званих глобальних соціально-філософських проблем, що вивчаються світовою і вітчизняною філософією. За сучасних умов важливим є дослідження динаміки екологічної свідомості, яку розглядають як цілісний феномен, що вимагає від людини активного ставлення до природи і самої себе. Проблеми становлення екологічної свідомості широко розглядаються в соціально-філософській літературі, але, переважно, в аспекті сучасного стану екологічної свідомості, проблем освіти та виховання. розкрити сутність і динаміку становлення екологічної свідомості як соціально-історичного явища і визначити етапи розвитку суспільства з позиції сформованості в них екологічної свідомості;У першому розділі - “Теоретичний і методологічний аналіз екологічної свідомості” - розкрито соціально-філософський аспект поняття “екологічна свідомість”, розглянуто та проаналізовано її сучасні інтерпретації та значення для суспільства. “Екологічна свідомість як категорія соціальної філософії” - здійснено соціально-філософський аналіз категорії “екологічна свідомість”. “Світоглядне значення екологічної свідомості” - зясовано, що значення екологічної свідомості як світоглядного феномена тісно повязано з пошуком виходу з екологічної кризи, оскільки дослідження цього поняття допоможе проаналізувати причини, які викликали сучасне відчуження між природою і суспільством. Соціально-політичні передумови вказують на залежність між рівнем суспільних відносин, розвитком демократії та прав особистості і можливістю вирішення екологічних проблем; матеріально-природні передумови повязані з вичерпанням ресурсів і загрозою для подальшого розвитку цивілізації, а також із захисними явищами самої природи; особистісні передумови відображають взаємозвязок духовної природи людини і сформованого в суспільстві світогляду з існуючими традиціями природокористування, гармонійною рівновагою між природою і людським суспільством. Таким чином, у розглянуті епохи взаємодія людини і природи розвивалася як виокремлення людини з космічного простору, визначення її автономності і нарешті - визнання її права першості над природою, яка збереглася до цього часу і стала джерелом конфлікту між природою і суспільством.1.Соціально-філософський аналіз поняття “екологічна свідомість” дозволив стверджувати, що одним із напрямків розвитку суспільства є формування світоглядних концепцій і соціальних відносин, призваних подолати сучасне відчуження між людиною і природою. Екологічна свідомість стає не тільки відображенням труднощів, з якими стикається суспільство, а й висловоює також високий рівень суспільного розвитку. У роботі запропоновано і розглянуто такі типи екологічної свідомості: зацікавлений, виникаючий у суспільстві, коли воно знаходиться в процесі становлення промислового виробництва і порушення природного середовища стають явними; тривожний, який виявляється під час виникнення реальної загрози і її усвідомлення; пристосувальний, що становить розвинуту екологічну свідомість, яка дозволяє розширювати сферу власних оцінок в умовах нової екологічної реальності; обєднуючий, що виникає на стадії соціальної адаптації, при якій відбувається інтеграція набутого досвіду; екофільний тип свідомості, який характеризується усвідомленням пріоритетності екологічних проблем, високим рівнем особистої відповідальності за долю природи і діяльну участь в її захисті. Докладний огляд історичних етапів розвитку екологічної свідомості дозволив запропонувати такі етапи розвитку суспільства залежно від рівня сформованої в них екологічної свідомості: промислове суспільство, екологічно-проблемне суспільство, екологічне суспільство. Засобами досягнення екологічного суспільства можуть бути: екологічна політика (перетворення екологізації на політичний пріоритет), пропаганда (іншими словами, формування екологічної свідомості), правове забезпечення (прийняття законів, які стимулюють захист довкілля), підвищення уваги до екологічного чинника в урядових органах, громадських організаціях, економічні вкладення в захист навколишнього середовища (збільшення частки витрат на екологію в бюджеті).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційному дослідженні розвиток екологічної свідомості розглянуто як одну з можливостей становлення екологічного суспільства.

1.Соціально-філософський аналіз поняття “екологічна свідомість” дозволив стверджувати, що одним із напрямків розвитку суспільства є формування світоглядних концепцій і соціальних відносин, призваних подолати сучасне відчуження між людиною і природою.

2.У сучасному світі екологічна свідомість поступово формує парадигму, відповідно до якої для побудови екологічного суспільства необхідні не тільки економічні, але й політичні, соціальні і світоглядні зміни. Імперативом сучасної екологічної свідомості стає турбота про знаходження і збереження екологічної рівноваги. Екологічна свідомість стає не тільки відображенням труднощів, з якими стикається суспільство, а й висловоює також високий рівень суспільного розвитку. Вона відкрита для діалогу і визнання інтересів і “прав” не тільки суспільства, але й природи. У той же час екологічна свідомість не заперечує ролі людини, не закликає до пасивності й ігнорування досягнень науки і техніки. Вона розглядає людину і природу у світлі нових цінностей, а саме рівноправного розвитку суспільства і природи.

3.У дослідженні обґрунтовано необхідність розгляду екологічної свідомості в широкому і вузькому сенсі слова. Значущість цього поняття диктує необхідність розглянути функції екологічної свідомості в широкому сенсі слова: аксіологічну, повязану з розвитком системи ціннісних орієнтацій особистості, головним пріоритетом яких стане чистота біосфери; споживчу, яка вказує на необхідність формування структури потреб, у яких престиж і самооцінка людини не будуть повязані тільки з кількістю споживання матеріальних благ; адаптаційну - спрямовану на створення і розвиток психологічної готовності прийняти перебудову суспільного життя з метою формування екологічного суспільства.

4. У роботі запропоновано і розглянуто такі типи екологічної свідомості: зацікавлений, виникаючий у суспільстві, коли воно знаходиться в процесі становлення промислового виробництва і порушення природного середовища стають явними; тривожний, який виявляється під час виникнення реальної загрози і її усвідомлення; пристосувальний, що становить розвинуту екологічну свідомість, яка дозволяє розширювати сферу власних оцінок в умовах нової екологічної реальності; обєднуючий, що виникає на стадії соціальної адаптації, при якій відбувається інтеграція набутого досвіду; екофільний тип свідомості, який характеризується усвідомленням пріоритетності екологічних проблем, високим рівнем особистої відповідальності за долю природи і діяльну участь в її захисті.

5. У дисертації аналізуються соціально-політичні, матеріально-природні й особистісні передумови, що впливають на зміст екологічної свідомості. При цьому доводиться, що для реалізації концепції екологічного суспільства необхідно відмовитися від спрямованості на споживання, сприяти розвиткові духовних і творчих потреб, а також необхідність переорієнтації соціального прогресу на людину в її гармонійному розвитку з живою природою і відмови від споживацько-раціонального ставлення до природи.

6. Докладний огляд історичних етапів розвитку екологічної свідомості дозволив запропонувати такі етапи розвитку суспільства залежно від рівня сформованої в них екологічної свідомості: промислове суспільство, екологічно- проблемне суспільство, екологічне суспільство. При цьому показано, що для промислового суспільства характерні зацікавлений і тривожний типи екологічної свідомості, для екологічно-проблемного суспільства - пристосувальний і обєднуючий типи екологічної свідомості; екологічному суспільству притаманний екофільний тип екологічної свідомості.

7. На основі вивчення феномена екологічної свідомості здійснено спробу розглянути можливість становлення екологічного суспільства в різних умовах розвитку людини і соціуму. Досвід світового розвитку свідчить про те, що, незважаючи на велику увагу, яка приділяється проблемі взаємин суспільства і природи, поки що не можна навести приклад суспільства, яке повною мірою може бути названо екологічним. Існуючі типи суспільств не можуть служити прототипами екологічного суспільства, усі вони мають потребу в перегляді пріоритетів розвитку і зміні світогляду. В Україні екологічна свідомість знаходиться на досить значному рівні, однак, її подальшому розвитку перешкоджає відчуження більшої частини населення від можливості прийняття рішень в екологічно значимих галузях. Від західноєвропейських країн Україна може перейняти позитивні досягнення в електоральній, законодавчій і технологічній галузях, але у світоглядному плані більш доцільним для формування екологічного суспільства є використання своєрідності українського менталітету, орієнтованого на природу.

8. Засобами досягнення екологічного суспільства можуть бути: екологічна політика (перетворення екологізації на політичний пріоритет), пропаганда (іншими словами, формування екологічної свідомості), правове забезпечення (прийняття законів, які стимулюють захист довкілля), підвищення уваги до екологічного чинника в урядових органах, громадських організаціях, економічні вкладення в захист навколишнього середовища (збільшення частки витрат на екологію в бюджеті).

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Калюжнова О.М. Природа, суспільство і зміна світогляду // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків.: ХВУ, 2000. - Вип. VI. - C. 101-105

2. Калюжнова А.Н. Мировоззренческие аспекты экологической проблемы // Вестник Харьковского национального университета. “POST OFFICE. Образы времени - Образы мира”. - Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2000.- № 484.- С. 183?187.

3. Калюжнова А.Н. Экономико-философский аспект экологических проблем // Вестник государственного политехнического университета. Философия. - Харьков: ХГПУ, 2000.- Вип. 120. - С.99-104.

4. Варго О.М. Динаміка екологічної свідомості в Україні // Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія: Філософія. - Харків.: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 2004. - Вип. 15.- С. 95-99.

5. Варго О.М. Проблема становлення екологічного суспільства // Наукові записки Харківського військового університету. - Харків.: ХВУ, 2004. - Вип. 1 (19) - С. 188-193.

6. Варго А.Н. Сочетание западных и восточных мировоззренческих традиций в становлении экологического сознания // Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія: Філософія. Харків.: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 2005. - Вип. 19. - С. 80-83.

7. Калюжнова И .М. Экологическое общество - общество будущего // И.М. Калюжнова, А.Н. Варго; Вісник Міжнародного словянського університету. Серія: Соціологічні науки. - Харків.: МСУ, 2005. - Том VIII. - №1-2. - С. 38-40.

8. Варго А.Н. Экологическое сознание как понятие социальной философии // Тези доповідей VI міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003”. - Дніпропетровськ, 20-24 січня 2003.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 8-9.

9. Варго А.Н. Развитие экологического сознания как возможность становления экологического общества // Тези доповідей VIII міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2005”, Дніпропетровськ 7-21 лют. 2005 р.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 22-24

10. Варго О.М. Майбутній розвиток і проблеми екологічного суспільства // Демократичні цінності, громадянське суспільство і держава: Матеріали XIII Харківських міжнародних Сковородинівських читань. - Харків, 30 верес. - 1 жовт. 2005 р. - Харків: ТОВ “ПРОМЕТЕЙ ПРЕС”.- 2005. - С. 28-30.