Екологічна політика органів місцевої влади великих міст України - Автореферат

Актуальність теми дисертації визначається, з одного боку, надзвичайно великим значенням ефективності екологічної політики для забезпечення екологічних потреб людини, створення передумов сталого екологічного і соціального розвитку держави, а з другого - все ще недостатньою розробленістю досліджуваної тематики у вітчизняній науці. Важливість наукового завдання, яке вирішується в дослідженні, полягає в обґрунтуванні шляхів підвищення ефективності екологічної політики органів місцевої влади великих міст у політичній та соціально-екологічній системі суспільства. Складність вирішення екологічних проблем міст повязана також з тим, що існують різні підходи до розуміння сутності екологічної політики, оскільки одна група вчених зводить таку політику до системи конкретних заходів, що вживаються владними структурами щодо захисту навколишнього середовища, а інші вбачають у ній не тільки дії, спрямовані на захист довкілля, а й раціональне використання природних ресурсів, забезпечення нормальних умов життєдіяльності людини. Проаналізовано різні підходи до визначення поняття “екологічна політика”, що описані в науковій літературі, розглянуто часову й просторову трансформацію екополітичних пріоритетів, наведено основні характеристики екологічної політики та визначено екологічні пріоритети великих міст. Виходячи з того, що екологічна політика великих міст охоплює досить широке коло питань, спрямованих на раціональне природокористування, збереження довкілля й підтримку екологічно безпечного суспільного розвитку, можна визначити, що місцева екологічна політика - це концептуально цілісна сукупність видів і форм суспільної діяльності, спрямованої на збереження природного середовища існування людини, гармонізацію взаємовпливів суспільства та довкілля.У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо розробки та реалізації екологічної політики у великих містах і запропоновано механізми підвищення органами місцевої влади її ефективності як складової сталого розвитку великих міст. Системний аналіз наукових праць за темою дослідження свідчить, що проблеми місцевої екологічної політики у великих містах, так само як і державної, не були до цього часу предметом спеціального дослідження. Зясовано, що екологічна політика сьогодні є невідємною складовою сучасної політики держави, яка включає систему політичних, економічних, юридичних та інших заходів щодо регулювання відносин у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів з метою забезпечення гармонійного розвитку економіки, суспільства та природи. Вона охоплює всі аспекти управління, форми його організації, відмінності в системах управління та його механізмах, взаємовідносини суспільства й природи, а також проблеми місцевої екологічної політики як складової соціально-економічної політики. У сучасних умовах, коли бракує матеріальних і фінансових ресурсів, вважаємо, що головними напрямами підвищення ефективності екологічної політики є раціональне поєднання механізмів прийняття економічних, екологічних і управлінських рішень, співпраця органів влади, бізнесових структур, науки і громадських організацій у виробленні ефективної екологічної політики.

екологічний міський влада техногенний

У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо розробки та реалізації екологічної політики у великих містах і запропоновано механізми підвищення органами місцевої влади її ефективності як складової сталого розвитку великих міст. На основі здійсненого дисертаційного дослідження сформульовано такі загальні висновки.

1. Системний аналіз наукових праць за темою дослідження свідчить, що проблеми місцевої екологічної політики у великих містах, так само як і державної, не були до цього часу предметом спеціального дослідження. Окремі праці стосуються лише певних конкретних аспектів цієї проблеми, мають фрагментарний характер. Незавершеність розробки окресленої тематики створює необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного вивчення. Зясовано, що екологічна політика сьогодні є невідємною складовою сучасної політики держави, яка включає систему політичних, економічних, юридичних та інших заходів щодо регулювання відносин у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів з метою забезпечення гармонійного розвитку економіки, суспільства та природи.

2. Обґрунтовано, що місцева екологічна політика є одним із важливих наукових понять в управлінні. Вона охоплює всі аспекти управління, форми його організації, відмінності в системах управління та його механізмах, взаємовідносини суспільства й природи, а також проблеми місцевої екологічної політики як складової соціально-економічної політики. У сучасних умовах, коли бракує матеріальних і фінансових ресурсів, вважаємо, що головними напрямами підвищення ефективності екологічної політики є раціональне поєднання механізмів прийняття економічних, екологічних і управлінських рішень, співпраця органів влади, бізнесових структур, науки і громадських організацій у виробленні ефективної екологічної політики.

3. Оцінка екологічної ситуації у великих містах України показала, що вона на сьогодні є складною. Це зумовлено концентрацією на їх території численних підприємств різних галузей промисловості та автотранспорту. Всім великим містам притаманні такі екологічні проблеми, як забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних водних ресурсів, нераціональне поводження з усіма видами відходів та зменшення біорізноманіття. Для поліпшення екологічної ситуації необхідне послідовне вжиття комплексу інноваційних, організаційних, технічних та інших екологічних заходів з обовязковим урахуванням соціальних наслідків погіршення якості природного середовища.

4. Розкрито особливості природно-техногенної безпеки і встановлено, що унаслідок функціонування промислових комплексів, більшість з яких є потенційно небезпечними, розвинутої мережі транспортних комунікацій, великої кількості обєктів енергетики та використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих містах спостерігаються надмірні техногенні навантаження на природне середовище. Все це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, що криють у собі загрозу для людини, господарства і природного середовища. Тому першочерговим завданням для всіх великих міст є зменшення кількості потенційно небезпечних обєктів з точки зору екологічної та техногенної безпеки, їх модернізація та переоснащення.

5. Визначено, що екологічна політика органів місцевої влади включає такі найважливіші аспекти державного управління та місцевого самоврядування: сукупність систем і форм організації державної влади та місцевого самоврядування, їх взаємозвязки; поєднання організаційно-управлінських форм з досягненням оптимальної структури управління в галузі охорони навколишнього природного середовища у великих містах. Крім того, доведено, що екологічна політика у великих містах перебуває під впливом різноманітних політико-економічних ситуацій і вона тісно повязана із системою адміністративно-територіального устрою країни. При цьому в межах великого міста за екологічну політику відповідають як органи місцевої влади, так і територіальні органи державної виконавчої влади, які не завжди доходять єдиної думки щодо пріоритетності напрямів такої політики для конкретного міста. Екологічна політика як невідємна складова сталого розвитку спрямована на розвязання проблем збереження довкілля. Це передбачає вдосконалення інституційних та організаційних засад господарювання, підвищення суспільної свідомості і актуалізацію екологічних пріоритетів життєдіяльності, створення умов для раціонального використання місцевих ресурсів на всіх рівнях - від великого міста до держави.

6. Розроблено напрями формування екологічної політики, яка є інтегрованою, з наявністю природоохоронної складової, екологічних орієнтирів та пріоритетів у всіх сферах діяльності органів влади будь-якого рівня, а також підприємств незалежно від форми власності, забезпечення відповідних активних міжсекторальних звязків. Інтегрована екологічна політика є ключовим елементом стратегії сталого розвитку як на національному, так і на місцевому рівні. Зміст і спрямованість національної та місцевої екологічної політики визначають способи й механізми управління охороною довкілля, а основним критерієм оцінки його ефективності є відповідність практичних підходів принципам сталого розвитку, що стосується екологічної складової. Принципи розробки місцевої екологічної політики визначаються на основі формування основних засад екологічної політики для кожного великого міста, при цьому ефективна місцева екологічна політика має сприяти поліпшенню стану навколишнього природного середовища, ресурсо- та природозбереженню.

7. Обгрунтовано механізми реалізації екологічної політики для забезпечення нормального (безкризового) функціонування та розвитку великого міста шляхом застосування нових організаційно-управлінських підходів з координації діяльності органів місцевої влади, субєктів господарювання, громадських організацій та громадян у сфері охорони навколишнього природного середовища, поступового запровадження нової практики екологічного планування і організації реалізації загальноміських програм та актів екологічного спрямування. Недооцінка екологічної складової в політиці соціально-економічного розвитку великих міст стає на заваді ефективному ресурсозбереженню, еколого-конструктивній структурній перебудові економіки, екологізації всього міського господарства, що передбачає розробку та впровадження ефективних механізмів інтеграції екологічної політики у секторальну економіку міста. Рекомендується модернізувати та вдосконалити систему управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на всіх рівнях; створити систему регулювання у сфері природокористування та охорони довкілля, що включає ринкові механізми та підходи; узгодити діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій щодо розвязання проблем екологічної безпеки України.

8. Запропоновано посилити взаємодію органів місцевої влади та громадських організацій на місцевому рівні, оскільки ініціатива громади має великий потенціал, що досі ще використовується неефективно, переважно епізодично. Незважаючи на стримане ставлення владних інституцій до громадських організацій, їх вплив на формування і реалізацію сучасної екологічної політики є істотним. Громадським організаціям та громадянам необхідно більш активно висувати пропозиції з удосконалення чинного законодавства, проводити масові природоохоронні та просвітницькі акції і в разі необхідності - незалежну екологічну експертизу. Таким чином, місцева екологічна політика має бути спрямована на більш активне залучення громадських організацій до вирішення конкретних еколого-соціально-економічних проблем, що сприятиме як політичній, так і соціально-економічній стабілізації суспільства.

9. У процесі дослідження установлено, що метою екологічної політики органів місцевої влади має бути визначення стратегічних напрямів сталого розвитку великих міст з оптимальним використанням природних ресурсів в умовах збереження довкілля, тобто розробка концепцій екологічної політики відповідними радами. Від діяльності органів місцевої влади, переходу від планів і програм соціально-економічного характеру до програм сталого розвитку залежить зміна ставлення до охорони довкілля не як до другорядної сфери, а як до ключового чинника розвитку великого міста.

1. Мариненко В.О. Екологічна політика держави та її нормативно-правове забезпечення / В.О. Мариненко // Державне управління: теорія та практика : електрон. наук. фах. вид. НАДУ. - 2006. - № 2.

2. Мариненко В.О. Сталий розвиток - обєктивна необхідність для держави / В.О. Мариненко // Упр. сучас. містом. - 2006. - № 3-4/7-12 (23-24). - С. 54-62.

3. Мариненко В.О. Державне управління у сфері природоохорони та природокористування / В.О. Мариненко // Наук. вісн. Акад. муніцип. упр. - 2008. - № 1 (3). - С. 204-210.

4. Мариненко В.О. Взаємодія органів державної влади та місцевого самоврядування у галузі охорони довкілля / В.О. Мариненко // Наук. вісн. Акад. муніцип. упр. - 2008. - № 2 (4). - С. 85-91.

5. Мариненко В.О. Місцеві органи самоврядування та навколишнє природне середовище / В.О. Мариненко // Університетські наукові записки : наук. часоп. - 2008. - № 3 (27). - С. 421-425.

6. Мариненко В.О. Управління у сфері поводження з відходами міста / В.О. Мариненко // Упр. сучас. містом. - 2007. - № 1-12 (25-28). - С. 204-209.

7. Мариненко В.О. Природно-техногенна безпека в Україні та м. Київ / В.О. Мариненко // Наук. вісн. Акад. муніцип. упр. - 2008. - № 4 (6). - С. 303-310.

8. Мариненко В.О. Екологічне управління транспортним комплексом м. Києва / В.О. Мариненко // Зб. наук. пр. НАДУ. - К. : Вид-во НАДУ, 2008. - Вип. 2. - С. 167-176.

Размещено на .ru