Екологічна парадигма у формуванні світоглядно-моральних цінностей студентів - Автореферат

бесплатно 0
4.5 143
Аналіз еволюції поняття "екологічна парадигма". Природа екологічної парадигми в контексті її ролі у формуванні ціннісних орієнтацій студентської молоді. Напрями формування світоглядно-моральних цінностей студентів у процесі їх екологічного виховання.


Аннотация к работе
Актуальність дослідження екологічної парадигми обумовлена загальним ходом суспільної практики, розвитком виробництва, суспільних відносин, культури та моралі, які мають потребу у збереженні, захисті, відтворенні навколишнього середовища - природи, соціуму, культури, наскрізь пронизаних руйнаційними процесами та суперечностями. До її вирішення мають бути залучені, насамперед, науковці, покликанням яких є створення науки про природу і суспільство, їх взаємодію, межі вторгнення людини в систему природи, залучення природних ресурсів для забезпечення процесу комфортного життєоблаштування людини. Загальний стан природного і соціокультурного середовища в контексті співвідношення "людини і природи", "людини і культури", "людини і людини" в сучасній Україні справедливо визначається як кризовий. Протидіяти подібним явищам і процесам може лише людина, озброєна всебічними і глибокими знаннями, чуттєвим ставленням до дійсності, вивіреним розумінням "екологічної парадигми", яка має бути покладеною в основу всього життєвого процесу - виробництва, розподілу, обміну і споживання. Ряд невизначеностей існує у розумінні культуротворчої та виховної природи екологічної парадигми (ціннісно-нормативний характер екологічної парадигми; екологічна парадигма як світоглядна і моральна цінність; культуротворча природа екологічної парадигми "обробіток землі" - культура - особистість - захист та збереження природи - світогляд особистості; екологія і виховання особистості).Вийшовши з лона біології, екологія перетворилась на розгалужену галузь знань, яка охоплює широкий спектр проблем: від фізіологоморфологічної і топографічної характеристик видів до особливостей взаємодії людини з природним середовищем. У цілому ж таке зміщення акцентів цілком закономірне: екологія як наука перетворилась на теоретичний фундамент широкої галузі виробничої та політико-культурної діяльності. Екологія, що тривалий час була предметом вивчення природничих наук, у наші дні стає предметом вивчення технічних і гуманітарних наук. Проте екологія вивчає не лише природні умови, в яких живе людина, але й те суспільне середовище, яке вона створює й яке впливає на стан її психіки й морального здоровя. Перш ніж розглянути культуротворчу природу екологічної парадигми, слід зауважити, що культура як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством у процесі суспільно-історичної діяльності, що охоплює, з одного боку, технічні засоби виробництва, матеріальні цінності, а з другого - духовні надбання в галузі науки, мистецтва, літератури, моралі, освіти тощо, на перший погляд має відношення виключно до сфери суспільної діяльності.

План
Основний зміст дослідження
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?