Аналіз еволюції поняття "екологічна парадигма". Природа екологічної парадигми в контексті її ролі у формуванні ціннісних орієнтацій студентської молоді. Напрями формування світоглядно-моральних цінностей студентів у процесі їх екологічного виховання.
При низкой оригинальности работы "Екологічна парадигма у формуванні світоглядно-моральних цінностей студентів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Актуальність дослідження екологічної парадигми обумовлена загальним ходом суспільної практики, розвитком виробництва, суспільних відносин, культури та моралі, які мають потребу у збереженні, захисті, відтворенні навколишнього середовища - природи, соціуму, культури, наскрізь пронизаних руйнаційними процесами та суперечностями. До її вирішення мають бути залучені, насамперед, науковці, покликанням яких є створення науки про природу і суспільство, їх взаємодію, межі вторгнення людини в систему природи, залучення природних ресурсів для забезпечення процесу комфортного життєоблаштування людини. Загальний стан природного і соціокультурного середовища в контексті співвідношення "людини і природи", "людини і культури", "людини і людини" в сучасній Україні справедливо визначається як кризовий. Протидіяти подібним явищам і процесам може лише людина, озброєна всебічними і глибокими знаннями, чуттєвим ставленням до дійсності, вивіреним розумінням "екологічної парадигми", яка має бути покладеною в основу всього життєвого процесу - виробництва, розподілу, обміну і споживання. Ряд невизначеностей існує у розумінні культуротворчої та виховної природи екологічної парадигми (ціннісно-нормативний характер екологічної парадигми; екологічна парадигма як світоглядна і моральна цінність; культуротворча природа екологічної парадигми "обробіток землі" - культура - особистість - захист та збереження природи - світогляд особистості; екологія і виховання особистості).Вийшовши з лона біології, екологія перетворилась на розгалужену галузь знань, яка охоплює широкий спектр проблем: від фізіологоморфологічної і топографічної характеристик видів до особливостей взаємодії людини з природним середовищем. У цілому ж таке зміщення акцентів цілком закономірне: екологія як наука перетворилась на теоретичний фундамент широкої галузі виробничої та політико-культурної діяльності. Екологія, що тривалий час була предметом вивчення природничих наук, у наші дні стає предметом вивчення технічних і гуманітарних наук. Проте екологія вивчає не лише природні умови, в яких живе людина, але й те суспільне середовище, яке вона створює й яке впливає на стан її психіки й морального здоровя. Перш ніж розглянути культуротворчу природу екологічної парадигми, слід зауважити, що культура як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством у процесі суспільно-історичної діяльності, що охоплює, з одного боку, технічні засоби виробництва, матеріальні цінності, а з другого - духовні надбання в галузі науки, мистецтва, літератури, моралі, освіти тощо, на перший погляд має відношення виключно до сфери суспільної діяльності.
План
Основний зміст дослідження
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
