Історія досліджень природних компонентів та об’єктів заповідника. Аналіз небезпечних чинників при проведенні польових досліджень. Екологічний стан природних компонентів заповідника "Кам’яні Могили" в умовах сучасного режиму охорони та збереження.
При низкой оригинальности работы "Екологічна характеристика території природного заповідника "Кам"яні Могили"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія, збіднення генетичної різноманітності поставили на межу існування степову рослинність. Це у повній мірі торкається і степових заповідників, для яких характерні невеликі розміри, високий ступінь освоєності навколишніх сільськогосподарських територій, близькість до них індустріальних центрів, густа населеність, потужний рекреаційний прес. Мета - дослідити екологічний стан природних компонентів заповідника «Камяні Могили» в умовах сучасного режиму охорони та збереження. Відповідно до мети нами були поствалені наступні завдання: - здійснити еколого-географічний аналіз території природного заповідника «Камяні Могили».Камяні Могили - відділення Українського степового природного заповідника (УСПЗ), яке розташовано біля с. «Камяні Могили» знаходяться в південно-східній частині Приазовської височини (Андріївсько-Володарський географічний район) Лівобережнодніпровсько-Приазовського краю Північно-степової підзони Степової зони Східно-Європейської рівнини. Географічні координати відділення: північна точка - 47019"452"" північної широти і 37004"799"" східної довготи, південна точка - 47017"833"" північної широти і 37004"565"" східної довготи; східна точка - 47017"804"" північної широти і 37005"606"" східної довготи; західна точка - 47018"575"" північної широти і 37003"833"" східної довготи. В системі геоботанічного районування територія заповідника відноситься до Володарського геоботанічного району різнотравно-типчаково-ковилових степів і рослинності гранітних відслонень Маріупольського геоботанічного округу смуги різнотравно-типчаково-ковилових степів Приазовсько-Чорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області Голарктичного домініону. Характеристика кліматичних умов відділення «Камяні Могили» наводиться згідно даних метеостанції, яка знаходиться у 2 відділенні УСПЗ «Хомутовський степ», яке розташовується майже в однакових умовах.Наприклад, Шаталов Н.Н. та Сиренко В.А. у роботі «Роль неотектонічно активних розривних порушень у розміщенні індикаторної рослинності у межах масиву «Камяні Могили» [28] доводять, що у межах масиву «Камяні Могили» найбільш подновленими та неотектонічно активізованими на сьогодні є розривні порушення північно-східної (СВ 30° та СВ 75 ± 10°) орієнтації. У своїй статті «Сучасний стан, багаторічні зміни і прогноз розвитку рослинності заповідної ділянки «Камяні Могили» [26] Ткаченко В.С. та Генов А.П. зробили висновок, що прогноз розвитку рослинності відділення «Камяні Могили» можна оцінювати як несприятливий, оскільки можливі в майбутньому істотні втрати «типових» ценокомплексів плакорних степів. Байрак Є.Н. та Навроцької І.Л. у своїй праці «Флора лишайників заповідника «Камяні Могили» [1] доводили, що в цілому флора лишайників заповідника «Камяні Могили» по флористичному складу і ценотичним угрупованням є еталонною для петрофітних комплексів гранітних виходів каменистих степів південних регіонів України. Так спеціалістами Грам В.М та Сіренко В.А була видана стаття «Зоологічні дослідження в заповіднику «Камяні Могили» [2], де вони оцінюють значення проведених зоологічних досліджень в «Камяних Могилах» і визначають, що заповідна територія виступає не лише як резерват аборигенної флори та фауни, а насамперед як еталон природних ценозів, характерних для підзони різнотравно-типчаково-ковилового степу приазовського варіанту, а також база для визначення формування фауни ценозів різного антропогенного впливу. Мартинов В.В. у своїй праці «Пластинчастовусі жуки (Coleoptera, Scarabaeidae) заповідника «Камяні Могили» [18] відзначив, що на сьогодні заповідник «Камяні Могили» має найбільший видовий склад серед усіх заповідників Південно-Східної України.До наукових полігонів на природно-заповідних територіях належать стаціонарні ділянки спостережень, постійні пробні площі, профілі та трансекти. Для закладання ділянок постійних пробних площ, призначених для стеження за станом різних компонентів природних комплексів, було використано ті самі ділянки, які були прилеглими одна до одної частинами одного угруповання. Це полегшило працю фахівців, які отримували всебічний опис даної ділянки, зменшило порушення наземного покриву, викликані закладанням площ, та проведенням на них спостережень, збільшило можливості для комплексного аналізу динаміки різних компонентів природних комплексів, в тому числі впливу рекреації. Постійні пробні площі відбивають всю сукупність основних варіантів корінних або близьких до них угруповань, представлених в заповіднику «Камяні Могили». Мережа постійних пробних площ забезпечує також спостереження за станом популяцій окремих видів рослин та тварин, тому пробні площі в заповіднику «Камяні Могили» охоплюють місцезнаходження рідкісних та цінних видів із врахуванням різних екологічних умов їх зростання.Також з тієї категорії потрапили сюди вівся
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
