Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч - Дипломная работа

Природні умови Здолбунівського району Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч 5.1 Розрахунок максимально-приземних концентрацій 5.2 Розрахунок ГДК для речовин, які володіють ефектом сумації 5.3 Розрахунок нормативів граничнодопустимих та тимчасово погоджених викидів для стаціонарних джерел.

Зміст дипломного проекту

1. Вступ

Проблема захисту навколишнього середовища одна з найважливіших задач сучасності. Викиди промислових підприємств, енергетичних систем і транспорту в атмосферу, водойми і надра на сучасному стані розвитку досягли таких розмірів, що в ряді районів земного шару, особливо великих промислових центрах, рівні забруднення суттєво перевищують допустимі санітарні норми.

Значення атмосферного повітря для природи величезне і різноманітне. Це джерело кисню для дихання і вуглекислоти для фотосинтезу. Воно захищає всі живі організми від шкідливого космічного випромінення, сприяє збереженню тепла на Землі і регулює клімат, сприймає газоподібні продукти обміну речовин, переносить водяні пари по планеті, являючись місцем, де утворюються хмари, опади і відбувається інші метеорологічні процеси, служить середовищем для літаючих організмів, впливає на родючість ґрунтів. Для життєдіяльності людини повітря найголовніший продукт споживання.

Вода - це безцінний дар природи. І хоча б здавалося б здавалося, що на нашій планеті зосереджені такі величезні запаси, яких вистачить людству назавжди, проте проблеми використання води є дуже актуальними. Це повязано з однієї сторони, з відносно невеликими запасами прісної води, що складають лише 2,53 від загального обєму води на землі, а з іншої - з обємом і характером використання її людиною.

Хоча в природі вода існує ніби “сама по собі” та вона є невідємним компонентом природного навколишнього середовища. Використання води зачіпає в тій чи іншій мірі і інші компоненти природних екосистем, наприклад, грунт, рослинний та тваринний світ.

Нормальна життєдіяльність людини потребує не лише наявності повітря, води, але й їх певної чистоти. Будь-яке відхилення від норми несприятливо впливає на здоровя людей. Тому охорона довкілля вважається найважливішою проблемою оздоровлення навколишнього середовища.

Запаси води і повітря на землі практично безмежні. Вони відносяться до категорії невичерпних ресурсів, але господарська діяльність людини впливає на атмосферу і змінює склад повітря, води і ґрунту. Ці зміни нерідко набувають настільки значного і стійкого характеру, що доводиться приймати міри по їх охороні. Для повітря, води і ґрунту, як для природних ресурсів, необхідно постійно проявляти турботу. На підприємствах необхідно обовязково ставити очисні споруди.

В даному дипломному проекті ми розробляємо комплекс природоохоронних заходів на ВАТ “Здолбунівагрохім" щоб запобігти шкоди, яка надається довкіллю викидами і скидами забруднюючих речовин.

2. Природні умови Здолбунівського району

Здолбунівський район розташований у південній частині Рівненської області. має 0.7 тис. км.2. Населення району 65, 3 тис. чоловік, у тому числі і міського 32,2 тисячі. Районним центром є місто Здолбунів, яке розташоване в північній частині району на річці Усті. Рельєф міста рівнинний, порушується заболоченими заплавами Усті та її лівої притоки Шведки, а також численними зниженнями. На південно-східній околиці міста на Усті збудоване Старомильське водосховище з площею водного дзеркала 134 га, а в заплаві Шведки - систему ставків, які займають площу 247 га.

У Здолбунівському районі знаходиться 54 сільських населених пунктів і селище міського типу Мізоч в якому і знаходиться ВАТ “Здолбунівагрохім”.

Поверхня району підвищена, плоскохвиляста. На півночі знаходиться Рівненське плато з широкими балками і річковими долинами з заболоченими заплавами. На півдні розташований Мізоцький кряж з значним ступенем ерозійного розчленування поверхні. Це горбиста височина на межиріччі Горині та Ікви яка простягається у субширотному напрямі вздовж річки Свитенька на 50 кілометрів, шириною від 6 до 13 кілометрів і висотою до 358 метрів. Кряж має асиметричну форму. Його південні схили круті, місцями урвисті, піднімаються над навколишньою низовиною на 120-150 метрів, а північні схили більш пологі. Розвинута яружно балкова сітка.

Шкала висот у метрах: У Здолбунівському районі поширенні такі корисні копалини як вапняки, крейда, мергелі, лесовидні суглинки, кварцові піски. Мізоцький кряж складається з вапняків, що залягають на мергелях. Район розташований у Західноукраїнській лісостеповій фізико-географічній провінції. Тут найбільш поширені ясно-сірі лісові грунти, і займають 42% площі всього району. Також розповсюдженні темно-сірі опідзолені грунти і чорноземи опідзолені. Ці грунти характеризуються значною кислотністю, а відтак - безструктурністю і розпорошенням одного шару, схильного до запливання та утворення кірки на поверхні, нарешті, незначним вмістом гумусу і зниженою родючістю. Разом з тим, ці грунти інтенсивно розорюються і досить ефективно використовуються при вирощуванні зернових, технічних та плодових культур, багаторічних трав тощо. Для Мізоцького кряжу характерні сірі лісові грунти на яких поширені дубові ліси. В 22 Здолбунівському районі ліси представленні дубом, грабом, рідко зустрічаються сосни, ялинки. Підлісок представлений здебільшого заростями ліщини, бруслини, крушини, добре розвинутий і травянистий покрив. Це папороті, орляк звичайний, зірочник лісовий та інші. Хвойні ліси на Здолбунівщині становлять ялинкові ліси, що окремими невеличкими острівцями зустрічаються у південні частині. Чисті ялинки представлені здебільшого високозімнненими заростями ялини європейської, до якої місцями домішуються сосна та береза. На суходільних та заплавних луках переважає бобово-злакове різнотравя на заболочених ділянках розповсюдженні осикові угрупування.

Тваринний світ району представлений такими ссавцями як миші польові, хомяки сірі, полівка грунтова. Серед птахів є шуліка чорний, куріпка сіра, дрохва, журавель степовий, припутень, жайворонок, посмітюха, просянка. З класу земноводних є часничниця. Ці тварини проживають на територіях сільськогосподарських угідь, а біля міста переважають такі ссавці як вухань, вечірниця руда, миша жовтогорла, пацюк чорний, здичавілі коти та собаки, а серед птахів є лелека білий, голуб сизий звичайний, горлиця кільчаста, дятел, ластівка міська, сич хатній, дрізд чорний, зяблик.

Клімат району помірно континентальний, тобто помірно теплий, вологий. Зима мяка з частими відлигами, літо тепле, з достатньою кількістю опадів.

Зима починається 15-17 листопада з переходом середньодобових температур повітря через 0ОС, і утверджуються наприкінці місяця. Стійка зима починається у другій декаді січня з переходу середньодобових температур через - 5ОС. у цей час спостерігаються найнижчі температури повітря, зменшується хмарність кількість днів з відлигами. У середині лютого починається спад зими. Період сніготанення триває 15-20 днів. Весна починається є останніх днів лютого - початку березня, коли сходить сніговий покрив. І коли середні добові температури перевищують 5ОС, це на початку квітня, тоді починається справжня весна. Наприкінці квітня майже всі дерева вкриваються листям, зявляються комахи, температура повітря переходить через 10ОС. Проте до середини травня часто спостерігаються приморозки у повітрі.

Літо починається з кінця травня і триває до вересня. Влітку переважає антициклонна погода, проте часті циклони із заходу приносять значну кількість опадів, приблизно у липні до 80-110 мм. Опади нерідко опадають у вигляді злив. Пересічні температура повітря в липні 18,8ОС.

Характерною ознакою осені в Здолбунівському районі є затяжні дощі, часті тумани. Останній період осені характеризується найвищою у році хмарністю, холодною вологою погодою, частою зміною структурою опадів - дощ, сніг, мішані опади.

На рік в районі випадає 590 мм опадів переважно в теплий період року. Гідрографічна сітка представлена річками системи Горині, що належить до басейну Дніпра. Це витоки Усті, Струбли, середня течія Свитеньки. Тут збудовано 31 ставок загальною площею водного дзеркала 590 га.

У Здолбунівському районі існує одинадцять державних заказників місцевого значення. Лісові - урочище “Ольхава” площею 539 га, Будеразький і Мостівський заказники площею 100 і 197 га. Серед ботанічних у Здолбунівському лісництві є урочище “Дівоча гора” площею 146, 7 га, Кунинська дача площею 200га і Корнинський заказник площею 77га. Серед ентомологічних заказників в селі Мала Мощаниця - Ступанівський, в селі Стеблівка - Стеблівський, в селах Коршів і Нова Мощаниця - Коршівський і Мощаницький, Булеразький в селі Будеран.

Також в районі є памятки природи. До державних ботанічних відносяться липи віковічні в селі Уїздці, каштан, якому 400 років знаходиться в селі Дермань біля школи інтернат і в цьому ж селі є липи яким 300 років.

Серед гідрологічних - державна памятка природи джерело “Батіївка" в селі Дермань. В Мізочі існує Мізоцький парк, це памятка садово-паркового мистецтва.

В Здолбунівському районі є шість державних заповідних урочищ. Серед лісових - Гурби, Нараїв, Мостівське і Спасівське та болотні - Хам-гора і Підзаставє.

В районі провідне місце в промисловості посідає виробнитство будівельних матеріалів. Це Здолбунівському цементно-шиферний комбінат і завод залізобетонних конструкцій і виробів. Серед підприємств харчової промисловості є цукровий завод в Мізочі, продтоварний та хлібні заводи. Діють заводи пластмасових виробів та ремонтно-механічний. Спеціалізація сільського господарства - буряківництво, картоплярство. З зернових культур вирощують озиму пшеницю і ячмінь. В районі також займаються мясо-молочним тваринництвом. Найбільш поширене скотарство, свинарство, та вівчарство. Площа сільськогосподарських угідь 39,3 тис. га, у тому числі орні землі - 33,5 тис. га, пасовищі і сіножаті - 5,7 тис. га.

3. Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч

Селище міського типу Мізоч розташоване на річці Струбелці. Це притока Струбли і належить до басейну річки Припять. Струбелка бере початок на північних схилах Мізоцького кряжу і має довжину 86 км і площу 1350 км2. Долина річки коритоподібна, шириною до 4 км і глибиною до 60м. Заплава двостороння, часто заболочена, шириною до 0,8-1 км. Річище звивисте, на значному протязі випрямлене і зрегульоване. Ширина Струбелки від 5 до 20 м, глибина від 1,2 до 1,5 м. Похил річки 1,2 м/км. Живлення мішане. Льодостав з середини грудня, скресає Струбелка до середини березня. На річці споруджено численні руслові ставки і невеликі водосховища. Один з ставків знаходиться в Мізочі. Струбелка є водоприймач меліоративних систем.

Населення Мізоча 4,3 тисячі жителів. Тут є залізнична станція. Поверхня селища розчленована балками та ярами. Пересічна температура січня - 5,5ОС і липня 18,ЧОС. за рік тут випадає 520 мм опадів. Площа зелених насаджень в Мізочі 173,0 га. Мальовничі околиці селища охороняються.

Тут знаходиться Будеразький лісовий заказник, заповітне урочища Будеразька Дача, Мізоцький парк є памяткою садового-паркового мистецтва.

У Мізочі знаходяться такі підприємства: 1) Хлібний завод;

2) Молокоцех;

3) Комбікормовий завод;

4) Завод “Сяйво”;

5) Ремонтно-транспортне підприємство;

6) Мізоцьке сільське споживання товарів;

7) Цукровий завод;

8) ВАТ “Здолбунівагрохім”;

Схема розміщення підприємств в смт. Мізоч.

Завод “Сяйво” - це філіал Львівського дослідно-експериментального заводу освітлювальної апаратури. Це підприємство виробляє світильники. Основні забруднювачі атмосферного повітря це оксид азоту, оксид вуглецю і оксид сірки, які утворюються при згоранні вугілля.

В таблиці привожу речовини і кількість викиду в атмосферне повітря в тонах за рік.

Таблиця 3.1

Забруднюючі речовини К-ть викиду т/рік

Зола Оксид азоту Оксид вуглецю Оксид сірки Їдкий натрій Солі нікелю Сольвент-нафта Кислот Уайт-спирт бутанол 0,926 2,5 7,9 23,5 0,73 0,005 2,0 0,98 0,163 0,49

На хлібозаводі забруднювачами повітря є продукти згорання палива в печі це оксид вуглецю, двоокис азоту і двоокис сірки; продукти бродіння від дріжджів це етиловий спирт і оцтова кислота. Забруднювач фурфурол утворюється при розпаді цукру під час випічки. Від борошна виділяється пил, який теж забруднює довкілля.

На ремонтно транспортному підприємстві основними обєктами забруднення довкілля є заправка (пари бензину і солярки); вулканізаторна (пари бензину); акумуляторні батареї (пари сірчаної кислоти); кузня яка працює на вугіллі, при згоранні якого виділяється діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид, зола, котельня, працює на мазуті виділяє діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і золу.

ВАТ “Здолбунівагрохім" має такі джерела викиду забруднюючих речовин: котельна виробничої бази (викиди сажі, сірчаного ангідриду, окис вуглецю і оксиду азоту) зварювальний агрегат (викидає в атмосферу оксид марганцю і оксид заліза), кузня (викидає сажу, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, окисли азоту), котельня бази хімпродукції (викиди сажі, сірчаного ангідриду, окису вуглецю, окису азоту). В стічних водах знаходяться: БПК повне, ХПК, РН, зважені речовини, азом амонійний, азом нітритний, хлориди, сульфати, залізо, фосфати. Дане підприємство, для якого в проекті ми будемо розробляти комплекс природоохоронних заходів, не є забруднювачем довкілля.

Цукровий завод являється основним і найбільшим підприємством в смт. Мізоч і найбільш впливає на стан довкілля.

Завод починає переробку цукрового буряка з вересня місяця. За рік завод переробляє 18900 т/годину буряків.

Після переробки буряків залишається жом, який складають в жомову яму і там відбуваються процеси оцтового і маслянокислотного бродіння. Отже, основні забруднювачі атмосфери від жомової ями заводує уксусна і масляна кислота. Кількість викидів 13,608 т/год оцтової кислоти і 4,53 т/год масляної кислоти.

Одним з багатотоннажних відходів при виробництві цукру з буряка являються високонценровані стічні води, які для чищення вивозять на поля фільтрації. До стічних вод входять органічні речовини (2.3кг на 100 кг переробленого буряка).

Вказані речовини представляють собою вуглеводні, білки і жири. Їх кількість в кг на 100 кг буряка складає: вуглеводи - 1, білки 0,38, жири - 0,01. Кількість газів які утворюються на 100 кг буряка - 1,61 кг. на цукровому заводі стічні води забруднюються такими речовинами як і хлориди, сульфати, завислі речовини, БСК, азот амонійний.

4. Екологічна оцінка підприємства

ВАТ “Здолбунівагрохім" знаходиться в селищі міського типу Мізоч по вулиці Котовського, 1. Директор райобєднання Красовський В.А; головний інженер Бойко Н.П, відповідальний за охорону природи Ляш А.С. Підприємство контролюють: місцева спілка народних депутатів, орган Держкомприроди Здолбунівський райкомітет по охороні природи.

Інститут “Рівнеагропроект” є організацією генпроектувальником.

Метеорологічні характеристики є коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин а атмосфері подаємо в табличні формі: Таблиця 4.1

Назва характеристик Величина

Коефіцієнт, який залежить від стратифікації атмосфери Коефіцієнт рельєфу місцевості Середня максимальна температура повітря найбільш жаркого місяця року, ТОС Середня температура повітря найбільш холодного місяця року (для котельних, які працюють по отоплю вальному графіку) Середньорічна роза вітрів, % Північ Північний - Схід Схід Південний - Схід Південь Південний - Захід Північний - Захід Захід Швидкість вітру (І) по середнім багаторічним даним повторювальність перевищення яких складає 5%, м/с 180 1 22,6 5,4 8 6 9 16 11 11 15 24 13

Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі смт Мізоч: завислі речовини - 0,2 мг/м3 сірчистий ангідрид - 0,1 мг/м3 окис вуглецю - 1,5 мг/м3 окисли азоту - 0,03 мг/м3 сажа - 0,06 мг/м3

До ВАТ “Здолбунівагрохім" входить: адміністративний корпус, КТП, гараж, котельня, побутовий корпус, маслосклад, майстерня, миття автотранспорту, очисні споруди миття, водонапірна башта, артскважина, нафтосклад, склад, підсобне господарство, житловий будинок, пожежний резервуар, очисні споруди БІО-50, хлораторна, насосна станція. Джерелами викидів на підприємстві є майстерня і котельня.

Таблиця 4.2.

Цехи і виробничі обєкти.

Назва виробничого обєкту (цехи, корпуси) встановлена потужність Назва продукції яка виготовляється Одиниці вимірювання Обєм продукції, що випускається По плану Фактично

Котельня виробничої бази Гараж Реммайстерня з кузнею і зварювальним постом Миття автомобілів Очисні споруди БІО-50 Побутовий корпус Котельня бази хімпродукції База хімпродукції 0,9 тон пари за годину 0,3 тони пари за годину зберігання і реалізація міндобрив Шт. а/м м3 Тисячі тон за рік 50 50 13,145 50 - 13, 145

Таблиця 4.3.

Використання земельних ресурсів.

Земельний відвід, га Санітарно захисна зона, м Відвід земель на тимчасове користування

Всього В тому числі

Під будівлі, споруди Тверді покриття території Газони озеленення

Основного виробництва Допоміжного виробництва Адміністративно - побутового призначення

Всього

4,4 (база) 0,16 0, 20 0,06 1,9 1,93 50 48,00

Склади міндор-бив 200 (Склади міндобрив)

Таблиця 4.4.

Витрати сировини і допоміжних матеріальних ресурсів по видам продукції.

Назва виду сировини ГОСТ Хімічний склад по ГОСТУ або аналізу Назва продукції з сировини, яка використовується Од. вим.

1 2 3 4 5 6

Бензин 2.Дизельне паливо 3.Паливо для печі 4.Вугілля 5.Електроди (марка АМО-4) 2084-77 305-82 - 537-85 5.1215-72 Вуглеводні Вуглеводні Вміст сірки Вміст сірки Паливо для автомашин Паливо для машин і тракторів Для отримання пари в котельні Паливо для горна Зварювальні роботи Тонн Тонн кг 338 609,6 186,9 5,0 950

Таблиця 4.5.

Витрати енергоресурсів по видах продукції.

Назва виробника Види енергоносіїв електроенергія вугілля Інші види палива Теплова енергія від приватної котельні

Ремонт, техобслуговування 135,44 т. КВТ/год 3,8 271,0 (паливо печей) 1935,7 Гкал

Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосфері.

Таблиця 4,5 (а)

Назва джерел Викидів (висота) Діаметр або Розміри січення Устя довжини Номер Джерела викиду Назва виробництва І джерела виходу забруднюючих речовин (агрегат, установка і т.д.) Назва забруднюючих речовин Код забруднюючої речовини Кількість забруднюючих речовин які відходять від джерела виходу т/год Кількість забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу Параметри газоподібної суміші на виході джерела викидів

Мак. Г/с ГДВ ВСВ Сумарне т/рік ГДВ ВСВ Обєм м3/с Тем.а повітря

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Труба М=4,0 м Д=0,2м 1 Котельня виробничої бази 4 котли Д=721 Сажа Сірчастий андигід окись вуглеводню окиси азоту 0328 1506 0338 0301 0,030 1,440 0,996 0.540 0,002 0,002 (0,002) 0,096 0,096 (0,096) 0,066 0,066 (0,066) 0,036 0,036 (0,036) 0,030 0,030 (0,030) 1,144 1,144 (1,144) 0,996 0,996 (0,996) 0,540 0,540 (0,540) 0,12 08

Труба М=3,0м Д=0,1м Труба Н=15м Д=0,4м Труба Н=4,0м Д=0,3м 2 3 4 Зварювальний агрегат Кузня Котельня бази хімпродукції Оксид марганця Оксид заліза Сажа Сірнистий ангідрит Окис вуглеводню Окисли азоту Сажа Сіонистий андигід Окис вуглеводню Окисли азоту 0143 0328 1506 0338 0301 0328 1506 0338 0301 0,0007 0,005 0,007 0,354 0,245 0,126 0,007 0.354 0,245 0,126 0,0003 0,0003 (00003) 0,002 0,002 (0,002) 0,023 0,023 (0,023) 0,114 0,114 (0,114) 0,045 0,045 (0,045) 0,005 0,005 (0,005) 0,00050,0005 (00005) 0,20 0,020 (0,020) 0,016 0,016 (0,016 0,008 0,008 (0,008) 0,0007 0,0007 (00007) 0,005 0,005 (0,005) 0,055 0,055 (0,055) 0,270 0,270 (0,270) 0,107 0,107 (0,107) 0,007 0,007 (0,007) 0,354 0,354 (0,354) 0,245 0,245 (0,245) 0,126 0,126 (0,126) 0,5 0,5 0,6 20 60 80

Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу (в цілому по підприємству, т/год). Таблиця 4.5 (б)

Забруднюючі речовини Кількість забруднюючих речовин, які відходять від всіх джерел виходу (фактично) В тому числі відходять без очистки Всього викинуто в атмосферу Дозволений викид код назва

0328 0143 1506 0338 0301 Сажа Оксид марганцю оксид заліза Сірчистий ангідрит Окис вуглецю Окисли азоту Всього: Тверді Газоподібні та рідкі 0,092 0,007 2,064 1,348 0,678 4,1877 0,0977 4,090 0,092 0,007 2,064 1,348 0,678 4,1877 0,0977 4,090 0,092 0,007 2,064 1,348 0,678 4,1877 0,0977 4,090 0,092 0,007 2,064 1,348 0,678 4,1877 0,0977 4,090

Кількість води зібраної з водних обєктів (водопровідних систем інших підприємств), використаної і переданої іншим організаціям. Таблиця 4.6.

№ п/п Назва водних обєктів (водопровідних систем інших підприємств) спосіб вимірювання витрат води, тап водоміра Рік, утверджений ліміт забору води Отримано Води М3/год Використано води

По плану фактично В тому числі на нужди технологічні всього Питної якості

1 2 3 4 5 6 7 8

1 2 1 2 Артезісенська Скважина (код - 60) водомір ВТ-50 водопровід цукрового заводу (кол-60/560069) Всього Артезісенська Скважина (код - 60) водомір ВТ-50 водопровід цукрового заводу (кол-60/560069) Всього 1989 16,00 1989 0,95 1989 16,95 1990 16,00 1990 0,95 1990 16,95 16,00 0,95 16,95 16,00 0,95 16,95 16,00 0,95 16,95 16,00 0,95 16,95 16,00 0,95 16,95 16,00 0,95 16,95 6,89 - 6,89 6,89 - 6,89 6,89 - 6,89 6,89 - 6,89

№ п/п Використання води, тис м3/год

В тому числі на нужди

Допоміжні Господарські

Всього Питної якості

1 2 всього 1 2 всього 0,73 - 0,73 0,73 -0,73 0,73 - 0,73 0,73 -0,73 8,38 0,95 9,33 8,38 0,95 9,33

Характеристика водооборотних систем (ВОС). Таблиця 4.7.

Назва обслуговуючих Виробництв, цехів Водооборотні системи

Витрати тис м3/год підживлення Тип оберненої системи Характеритика водопідготовки

Проектний Частковий Витрати Підживлення % підживлення

Миття автотранспорту 7,00 6,89 0,5 7 Грязевідстійник Бензомасловлювлювач, очистка

Характеристика джерел стічних вод по стану на 1990 р. Таблиця 4.8

Назва джерела стічних вод, номер випуску, режим скиду, контрольно-вимірювальні пристрої, пергіньпоказників складу і властивостей стічних вод. Фактична концентрація м2/л Фактичний скид

Госппобутові і виробничі стічні води - 7,56 т. м3/рік. Затверджені середні витрати стічних вод - 3,62 м3/год. Максимальні витрати стічних вод - 0,004м3/сек. Показники складу і властивості стічних вод: БПК повне ХПК Водневий показник РН. Зважені речовини Азот амонійний Азот нітритний Хлориди Сульфати Залізо Фосфати 683,6 1600 7,4 82 25,4 0,03 26,9 28 0,09 0,5 2474,6 5792 296,8 91,9 0,11 97,9 101,4 0,33 0,17

Характеристика очисних споруд. Таблиця 4.9.

Назва очисної споруди та метод очистки Пропускна здатність проектна фактична

Очисні споруди біологічної очистки БІО-50. Очисні споруди не працюють, приймальна станція насосної станції використовується як вигріб, стоки вивозяться на поля фільтрації цукрового заводу Очисні споруди водоооборотної системи миття автомобільного транспорту, механічна очистка методом відстоювання без скиду соків у водойми 18250 7000 10585 6890

Характеристика відходів які утворюються па підприємстві. Таблиця 4.10.

Назва Технологічний процес виробнитства хімічних елементів (сумішів) відходів, % ТУ або ГОСТ Клас небезпеки відходу хімічних елементів (сумішів) у відході % Фізико-хімічна характеритика відходів (пожаровибухо небезпечність, агрегатний стан, розчиність, вологість)

1 2 3 4

Шини автомобілів Ремонт автомобілів вуглеводні Пожежно небезпечні

Нафтопродукти Миття автомобілів, заміна мастил ІІ клас вуглеводні Пожежно небезпечні, нерозчинені у воді

5 6 7 8 9

Наявність відходів в містях організованого складування (захоронення) Всього: Утворилось відходів т/год Періодичність утворення і вивозу відходів Причини не використання відходів всього Передано іншим підприємствам

0,5 2,0 1,5 Один раз на шість місяців Відсутність технологій

2,0 14,0 12,0 Один раз на три місяці Відсутність потужн. для переробки

Полігони та накопичувачі, призначені для захоронення (складування) відходів на підприємстві відсутні. Порушено 20 га земель. Рекультивізація порушених не проводиться. Наявність транспорту на підприємстві наводимо в табличні формі.

Транспорт підприємства. Таблиця 4.11

Група Транспортних засобів К-ть шт Середньорічний пробіг за одиницю транспорту км/год Загальний пробіг Млн. км/год Коефіцієнт впливу середнього віку, технічний стан викиди Річ - ний викид т/год

Окис вуглеводів СО Окис Азоту NO2 Вуглеводень

Грузові та спеціально грузові з двигунами: Бензинові Дизельні Автобуси з бензиновими двигунами Легкові службові і спеціальні 39 8 2 1 30436 19125 31500 26000 1,187 0,153 0,063 0,026 СО 1,33·1,69 NO2 1,0·0,8 СН 1,2·2,0 СО 1,33·1,8 NO2 1,0·1,0 СН 1,2·2,0 СО 1,33·1,69 NO2 1,0·0,8 СН 1,2·2,0 СО 1,28·1,68 NO2 1,0·0,85 СН 1,17·1,83 55,5 15,0 51,5 16,5 6,8 8,5 6,4 2,23 12,0 6,4 9,6 1,6 СО=148 NO2=6,4 СН=31,7 СО=5,37 NO2=1,3 СН=2,35 СО=7,23 NO2=0,3 СН=1,35 СО=0,09 NO2=0,9 СН=0,08

Всього: СО=161 NO2=8,1 СН=35,5

Для ВАТ “Здолбунівагрохім" в даному проекті ми будемо проектувати біологічно - інженерну споруду, для того щоб очистити стічні води перед скидом у водойму. Для очистки викидів можна запропонувати сухий золовловлювач. Основні викиди в атмосферу йдуть з котельні, тому ми і пропонуємо його поставити біля котельні. Природною витяжкою відпрацьована газоподібна суміш йде через димохід і потрапляє в золовловлювач. Частинки золи опадають вниз, а очищене на 70% повітря виходить через трубу.

Мал.41. Схема сухого золовловлювача. димохід котел

Частинки золи

Двері для вибирання золи

Котельня

5. Розробка комплексу природоохоронних заходів

5.1 Розрахунок максимально-приземних концентрацій

Проводимо розрахунок максимально-приземних концентрацій шкідливих речовин від органічного джерела викиду.

Максимально приземні концентрації від одинарного джерела викиду будуть спостерігатись на віддалі Х м. від даного джерела і знаходяться за формулами: мг/м3 (5.1.1 а)

(5.1.1 б) або , м3/с

, мг/м3 (5.1.1 в) якщо якщо де: См-максимально-приземні концентрації, мг/м3,А - коефіцієнт, який залежить віл температурної стратифікації атмосфери

М-маса шкідливої речовини, що викидається за одиницю часу г/с.

F - безрозмірний коефіцієнт, який враховує шкідливість осідання часток в атмосфері: для пилу F=3 для газоповітряної суміші F=1 для аерозолів F=2 m,n - безрозмірний коефіцієнт, який враховує умови викиду газоповітряної суміші із джерела викиду. h - безрозміринй коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевості. Для рівнинної місцевості h=1.

Н - висота джерела викиду, м

V1 - витрата газоповітряної суміші за одиницю часу, м3/БІС

D-діаметр устя джерела викиду, м. w0 - швидкість виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду м3/БІС

DT - різниця між температурою повітря навколишнього середовища і температурою газоповітряної суміші. За температуру природного середовища береться температура найтеплішого місяця року (середньомісячна).

Безрозмірні коефіцієнти f, fe, Vm, V?m визначаються за такими формулами: (5.1.2)

(5.1.3)

(5.1.4)

(5.1.5)

Коефіцієнт m визначається в залежності від безрозмірних коефіцієнтів за формулами: (5.1.6 а)

(5.1.6 б), , (5.1.6 в)

Коефіцієнт m знаходиться в залежності від Vm: n=1,якщо Vm>=2, (5.1.7а);

N=0,532Vm2-2,13 Vm=3,13, якщо 0,5<=Vm<2 (5.1.7б);

N=4,4 Vm, якщо Vm<0,5 (5.1.7.в).

Віддаль Х м, на які приземна концентрація досягає при несприятливих умовах max значення. См визначається за формулою: (5.1.8 а)

Де d - безрозмірний коефіцієнт, який при f>100: де d - безрозмірний коефіцієнт, який при f<100:

при f>100

Значення небезпечної швидкості вітру Им (м/с), при якій на рівні флюгера спостерігається значення максимально-приземних концентрацій См, на віддалі Х м від джерела викиду по осі факела: при f <100: при f >100:

Максимальне значення приземних концентрацій шкідливих речовин при несприятливих метеорологічних умовах при швидкостях вітру, які відрізняються від Им визначаємо за формулою: (5.1.9) де: r - безрозмірний коефіцієнт, який визначається в залежності від співвідношення U/Um за формулою: (5.1.10)

(5.1.11)

При небезпечній швидкості вітру Um приземні концентрації шкідливих речовин С (мг/м3) по осі факелу викиду на різних віддалях х від джерела викиду визначаємо за формулою: мг/м3 (5.1.12);

де: S1 - безрозмірний коефіцієнт, який залежить від параметра F і х/хм: (5.1.13)

(5.1.14)

(5.1.15)

У випадку, якщо у джерела викиду спостерігається прямокутне устя, то розрахунки проводяться із врахуванням діаметра і D=De, V=Ve/

Швидкість виходу газоповітряної суміші у цьому випадку визначаємо за формулою: Woe=V1/Lв (5.1.17) де: V1 - витрата газоповітряної суміші, L - довжина устя, м;

В-ширина устя, м: Ефектний діаметр (De);

(5.1.18)

Витрата (V1e) визначається: (5.1.19)

Масу викиду знаходимо за формулою: г/с (5.1.20)

Отже за формулою (5.1.20)

Визначаємо масу викиду: Спочатку розраховуємо витрату газоповітряної суміші:

Територія Здолбунівського району належить до помірного потенціалу забруднення атмосфери. Коефіцієнт А, який залежить від температурної стратифікації атмосфери становить А=180.

Маса викиду сірчаного ангідриду: г/с, г/с г/с, г/с

Зважені речовини: г/с

За формулами (5.1.2,5.1.3,5.1.4,5.1.5) визначаємо такі параметри:

Оскільки у нашому випадку використовується умова f0,5, тому для розрахунку См використовуємо формулу 1а. Розрахувавши спочатку m і n:

Отже, розраховуємо максимальні приземні концентрації шкідливих речовин: мг/м3

Окиси азоту: мг/м3

Сажа: мг/м3

Окис вуглецю: мг/м3

Зважені речовини: мг/м3

Небезпечна швидкість вітру Um (м/с) при якій на рівні флюгера спостерігається значення максимально-приземних концентрацій См, на відстані Хм від джерела викиду по осі факела має значення Um 0,78 так як . Визначаємо віддаль, на якій спостерігаються максимально-приземлені концентрації за формулою (5.1.8), але спочатку визначимо коефіцієнт d:

Газоподібні речовини (окис азоту, оксид вуглецю)

Рідини (сірчаний ангідрид, зважені речовини)

Тверді домішки (сажа)

Концентрації шкідливих речовин на різних віддалях від джерела викиду визначається за формулами (5.1.12,5.1.13,5.1.14,5.1.15,5.1.16)

Розрахунок для сірчаного ангідриду

Розрахунок для окисів азоту:

Розрахунок для сажі

Розрахунок для оксиду вуглецю

Розрахунок для завислих речовин

5.2 Розрахунок ГДК для речовин, які володіють ефектом сумації

Групи сумацій - декілька речовин, які володіють ефектом однакової дії: При одночасній присутності у атмосфері декількох шкідливих речовин, які впливають одно направлено, безрозмірна сумарна концентрація повинна задовольняти умову: С1/ГДК1 С2 /ГДК2 . Сн /ГДКН <=1 де C1, С2, Ст - концентрація шкідливих речовин в одній і тій же точці місцевості, мг/м3. Виходячи з умов проекту виявлена слідуюча група сумації: сірчаний ангідрит, окис вуглецю: q= 0,1/0,05 1,5/3=2,5;

Приведена концентрація визначається за формулою: Спр=С1 С2·ГДК1/ГДК2 С3·ГДК1/ГДК3 . Сн·ГДК1/ГДКН

Де С1-н - концентрація речовин, які володіють ефектом сумації.

Розрахунок концентрації шкідливих речовин зазнають повністю або частково хімічного перетворення (трансформацію) в більш шкідливі речовини виконується для кожної речовини, встановлюється з врахуванням максимально можливої трансформації вихідних речовин в більш токсичні.

Потрібно вибрати з даної групи сумації Смах

Спр сірч. анг. =0,1 1,5·0,05/3=0,125.

Спр ок. вугл. = 1,5 0,1·3/0,05=7,5.

Найбільшу концентрацію має окис вуглецю. Відповідно будуємо графік зміни концентрації речовин, що володіють ефектом сумації на різних віддалях.

Вище розрахований коефіцієнт S1 для оксиду вуглецю Спр ок. вугл. = 7,5 підставляємо у формулу (5.1.12) і визначаємо концентрацію шкідливих речовин: С100 = 7,5·0,68=5,1 мг/м3.

С200 = 7,5·0,125=0,94 мг/м3.

С300 = 7,5·0,056=0,42 мг/м3.

С500 = 7,5·0,023=0,17 мг/м3.

С1000 = 7,5·0,007=0,05 мг/м3.

5.3 Розрахунок нормативів граничнодопустимих та тимчасово погоджених викидів для стаціонарних джерел.

Величина зони впливу визначається як найбільше з двох відстаней: Х1=10·хм=155,0м, Х2=116,4 м.

Зону впливу визначають для речовини, яка максимально перевищує ГДК, тобто для оксиду вуглецю, так як 1,5/3=0,5, Х2-віддаль, на якій концентрація домішок становить 0,05 ГДК.

З графіку концентрацій для оксиду вуглецю визначаємо відстань Х2.

S1 = С/См = (0,05·ГДК) /См = (0,05·3) /3,7=0,04.

Гранично допустимий викид (ГДВ) від одинарного джерела викиду встановлюється таким чином, щоб викиди від одинарного джерела, а також сукупності джерел із врахуванням розвитку підприємства та розвитку міста не створюють приземних концентрацій більших від ГДК для рослинного, тваринного світу і відповідають величинам ГОСТУ 17.25-78. ГДВ в г/с (т/рік) встановлюється за умов повного навантаження технічного та газоочисного обладнання за умови їх нормальної роботи і не повинні перевищувати ГДВ в любий 20ти хвилинний відрізок часу. ГДВ розраховується окремо для кожного джерела викиду, якщо мають місце неорганізовані викиди то вони приводяться в розрахунок як сукупність умовних джерел викиду, поряд із ГДВ для кожного джерела встановлюється ГДВ для підприємства в цілому, як сума ГДВ від одинарних джерел.

ГДВ визначається для кожної речовини окремо за формулою: , де Сф - фонова концентрація, яка дорівнює 0;

ГДК - середньодобові гранично допустимі концентрації.

Розрахунок ГДВ: Сірчаний ангідрид: г/с

Окисли азоту: г/с

Сажа: г/

Завислі речовини: г/с

Оксид вуглецю: г/с

5.4 Біологічно - інженерна споруда.

5.4.1 Проектування біологічно інженерної споруди

Одним із методів очистки дрена жорно - скидних вод є застосування спеціальних гідротехнічних споруд з використанням штучно створеного біоценозу із вищих водних рослин (ВВР), які називаються біологічно інженерними - спорудами (БІС).

При проходженні дренажерно-скидних вод у горизонтальні площині через зарості вищих рослин та у вертикальні - через фільтруючу товщу піщаної засипки, яка насичена мікрофлорою проходить очищення їх забруднюючих речовин.

Підбір ВВР здійснюється з врахуванням кліматичних умов району та еколого-біологічних особливостей водних рослин. Найчастіше використовується очерет звичайний (Phragmister australis), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), та вузький (Typha angustifolia L), або болотний (Acrus calamus L/), їжака голівка пряма (Sparganian erectum) і інші вологолюбні рослини.

Очерет звичайний - багаторічна злакова світло, волок., солевитривала, голубувато-зелена рослина до 4 м заввишки з довгим повзучим надземним і підземним кореневищем. Стебло прямостояче, міцне, товсте (до12мм у діаметрі), голе, гладеньке, до верхівки облиснене. Листки (1-5 см завширшки) лінійно-ланцетні, плоскі, жорсткі, по краях гострошорсткі. Язичок у вигляді потовщеного валика з довгими волосками. Суцвіття - велика (до 40 см завдовжки) лінійно ланцетні, темно-буроваті, з фіолетовим відтінком 3-7 квіткові., нижня квітка - тичинкова, решта двостатеві. Колоскові луски плівчасті, неоднакові, загострені, коротші від квіткових. Нижня квіткова луска на верхівці витягнута в шиловидне вістя, яке в два-три рази довше за її довжину. Вісь колоска майже по всій довжині вкрита колосками, цвіте в липні-вересні. Харчова, технічна та кормова рослина. Надземна частина очерету містить цукор, каротин, целюлозу та значну кількість аскорбінової кислоти, а кореневище - білок і крохмаль. Молоді пагони можна споживати в свіжому або вареному вигляді. З них готують вітамінні напої, а з кореневища - сурогат кави. Очерет цінується як будівельний матеріал. З нього можна виготовляти дошки, очеретно-бетонні та гіпсоволокнисті плити. Очеретом покривають дахи, роблять стіни, тини, перегородки.

Ціна сировина для целюлозно-паперової промисловості. Молоді рослини скошують на сіно та силос. Очерет звичайний збагачує киснем не тільки воду, але й грунт і тим самим сприяє посиленню процесів окислення. Кисень циркулює в рослині по його пустих стеблах і проходить в корінні по повітряно-провідних паростках. Густе, мичкувате коріння рослин як своєрідний механічний фільтр затримує завислі у воді частинки і очищає від них воду. Своїм глибоким корінням очерет поглинає з води і концентрує в масі свого тіла багато хімічних елементів - азот, фосфор, калій і інші. Один гектар заростей очерету може поглинути і акумулювати в своїй біомасі до 5-6 тон різних солей, в тому числі калію - 859 кг/га, натрію - 451, калію 95, магнію - 94, сірки - 277, мінерального азоту 167, кремнію - 3672 кг/га. Крім того, дуже цінним є те, що очерет може детоксинувати різні шкідливі сполуки, а високі концентрації аміаку, фенолу, азотно-кислотного свинцю, азотнокислої сірчаної міді не впливають на його життєдіяльність.

Ступінь поглинання забруднюючих речовин вищими водними рослинами наведено в таблиці.

Таблиця Кумуляція хімічних елементів гідрофітами.

Вид рослини Частина рослини Вміст, г/кг сухої маси Мг/кг сухої маси азот фосфор кальцій Магній калій залізо марганець цинк мідь

Очерет звичайний Листя Стебла 32,8 3,3 1,40 0,88 4,84 0,12 2,28 0,14 11,4 17,6 0,093 0,061 0,575 0,082 18,5 11,5 3,5 2,3

Рогіз вузьколистий Надводна Підводна 14,2 5,2 1,5 0,81 6,74 8,96 1,91 1,47 10,7 10,6 0,138 0,065 0,548 0, 199 16,7 12,8 10,2 3,2

Рдесник пронизано-листий Вся рослина 35,1 2,57 28,1 3,85 27,8 1,53 1,13 39,5 24,7

Лепешняк водяний Надводна підводна 18,8 6,0 17,5 1,88 1,29 0,15 1,04 0,28 19,6 14,0 0,361 0,314 0,062 0,446 54,1 10,8 3,6 9,2

Кладоформа Вся рослина 26,5 3,0 23,0 2,7 25,3 3,39 2,53 77,0 24,0

За період вегетації один гектар, зайнятий очеретом звичайним, може акумулювати в наземній масі 1,2 тони, кореневищах - 4,5 тон мінеральних солей.

Кумуляцію солей очеретом звичайним (Кроткевич П. К.) приводимо в таблиці: Таблиця

Кумуляція солей очеретом звичайним

Мінеральні речовини Кількість акумульованих речовин кг/га

Наземною масою кореневищами Всього

Кремнезем Калій Натрій Сірка Азот мінеральний Фосфор Кальцій Магній 827,1 113,8 20,7 97,2 47,2 32,1 40,1 24,1 2845 745 430 180 120 90 55 70 3672,1 858,8 450,7 277,2 167 122,1 95,1 94,1

Всього 1201,3 4535 5737,3

На підставі аналізу роботи діючих БІС, даних лабораторних і дослідно-промислових випробувань, а також літературних джерел сукупність очищення може досягти, %: