Екологічні та економічні засади удосконалення системи контролю за використанням та охороною земель несільськогосподарського призначення - Автореферат

Оскільки, з одного боку, землі несільськогосподарського призначення є просторовим базисом розвитку продуктивних сил, вони перебувають під постійним антропогенним навантаженням та ризиком забруднення, а кожна із категорій цих земель має свої характерні особливості використання, а з іншого - при переході економіки країни до ринкових відносин землі несільськогосподарського призначення набули властивостей товару, який перебуває у вільному обороті економіки країни. Тому дослідження та аналіз недоліків і проблем, шляхи їх вирішення і основні засади удосконалення контролю за використанням та охороною земель здійснювалися на прикладі земель несільськогосподарського призначення АР Крим, які займають 749,7 тис. га (28,8 %) і де виявлено найбільше порушень земельного законодавства. Необхідність запровадження економічного механізму при здійснені контролю за використанням та охороною земель підтверджується чисельними фактами виявлених порушень вимог земельного законодавства власниками землі та землекористувачами, органами місцевого самоврядування та виконавчої влади на території АР Крим. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напряму науково-дослідної роботи на тему «Розробити Методику визначення розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок» (номер державної реєстрації 0106U007639), в межах якої були використані окремі результати та наукові положення автора, а саме: наукове обґрунтування сучасних еколого - економічних проблем використання та охорони земель несільськогосподарського призначення; методичні підходи до оцінки еколого-економічної ефективності контролю за використанням та охороною земель несільськогосподарського призначення; обґрунтування напрямів удосконалення організаційно-правового механізму регулювання використання та охорони земель (довідка ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 07.10.2009 № 55.1-1822), а також у складі програми наукових досліджень кафедри земельного кадастру Національного університету біоресурсів і природокористування України, які здійснювались упродовж 2007-2009 років на тему «Розробити наукові засади та методику визначення втрат при використанні деградованих та малопродуктивних земель у сільському господарстві» (номер державної реєстрації 0107U002464), в рамках якої автором розвинуто економічний механізм контролю за використанням та охороною земель, який забезпечить збалансованість інтересів субєктів господарювання, суспільства і держави (довідка ННІ земельних ресурсів та правознавства НУБІП України від 28.12.2009 № 48). У процесі наукового дослідження застосовувалися такі методи: історичний - досліджено розвиток земельних відносин і землекористування за певний історичний період і функціональні зміни у сфері управління земельними ресурсами, в тому числі і контролю за використанням та охороною земель; монографічний - при опрацюванні наукових праць, статистичних збірників, розробці теоретичних положень і методичних основ здійснення державного контролю за використанням та охороною земель; статистичний, економічного аналізу і синтезу, розрахунково-аналітичний - при дослідженні еколого-економічного та організаційно-правового впливу використання земельних ресурсів на земельні відносини.У першому розділі ”Наукове обґрунтування механізму контролю за використанням та охороною земель” розкрито теоретичні засади, системи контролю за використанням та охороною земель, його мету та нормативно-правове забезпечення, в тому числі земель несільськогосподарського призначення. Основною нормативно-правовою базою, яка визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямована на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону навколишнього середовища, є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Під правовим режимом земель прийнято вважати встановлені правовими нормами порядок та умови використання за цільовим призначенням земель усіх категорій, забезпечення та охорону прав власників землі і землекористувачів, здійснення державного управління земельними ресурсами, контролю за раціональним використанням земель і дотриманням земельного законодавства, ведення державного земельного кадастру, проведення землеустрою, моніторингу землі, справляння плати за землю і застосування юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства. Отже, земельний правовий режим - це наслідок правового регулювання суспільних земельних відносин на основі врахування природних і соціальних особливостей земель (як їхнього обєкта), забезпечуючи інтереси субєктів цих відносин та спеціальний порядок використання земель, а також сукупність правових норм, які встановлюють основні засади та певний порядок використання земель. Землі запасу і землі не надані у власність і користування у межах населених пунктів займають 699,3 тис. га земель (27 % від загальної площі земель автономії).Контроль, як складова управління зем

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ