Екологічні платежі та квоти в удосконаленні регуляторного впливу на природокористування - Автореферат

В даний час визначальні можливості щодо регулювання процесів природокористування має система економіко-екологічних інструментів, проте її потенціал, як засіб досягнення вказаних цілей, використовується не у повній мірі. Для того, щоб платежі, повязані з використанням природно-ресурсного потенціалу, діяли цілеспрямовано, необхідно відокремити стратегічні орієнтири, що відображають довгострокові пріоритети розвитку економіки, та удосконалити механізм, що супроводжує їх досягнення. Забезпечення вказаних вимог ґрунтується на посиленні регуляторного впливу, що враховує властивості природно-ресурсного комплексу конкретної території, вибір найбільш ефективного способу його використання, визначення фінансових стимулів, дієвість яких щодо господарюючих субєктів дозволить досягти поставлених цілей без перевищення допустимого рівня навантаження на навколишнє середовище. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження використані при виконанні тем: “Теоретико-методичне обґрунтування економіко-екологічного механізму регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в Україні” (номер державної реєстрації 0101U000747) у рамках пріоритетного напрямку “Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток”, “Теоретико-методичне обґрунтування механізму реалізації інвестиційно-інноваційної підтримки сталого розвитку регіонів в Україні” (номер державної реєстрації 0104U000516); “Розробка узагальненої моделі регіональних економічних систем” (номер державної реєстрації 0103U000351); а також “Будівельний комплекс в умовах трансформації економіки” (номер державної реєстрації 0105U000869). В процесі дослідження використані методи: логічного і якісного аналізу і синтезу - при узагальненні теоретичних підходів до використання системи податкового регулювання процесів природокористування в регіоні; системно-структурного аналізу - при виявленні підходів до визначення поняття “екологизація системи оподаткування” і особливостей застосування рентного підходу до використання обмеженого ресурсу - асиміляційного потенціалу території, а також при уточненні системи збалансованих показників розвитку регіону та їх представлення у вигляді стратегічної карти; узагальнення, угрупувань і порівняльного аналізу - при зіставленні методичних підходів до використання економічних інструментів регулювання природокористування і визначенні можливості введення коефіцієнтів, що коректують екологічні платежі; структуризації і пріоритетності - при обґрунтуванні параметрів квот та екологічному зонуванні території конкретного регіону.Здатність цього ресурсу через вказану ознаку формувати всі види природної ренти: диференціальну ренту I, II та монопольну, - відтворюється в кожному виробничому циклі, що дозволяє на довгостроковій основі формувати доходи бюджету держави, яка є власником ресурсів, та не стримувати економічний розвиток субєктів господарювання. Аналіз передумов підвищення цілеспрямованості впливу на використання природно-ресурсного комплексу територій показав, що в даний час в Україні не завершено трансформацію податкової системи, що не дозволяє виробити єдину стратегію стимулювання сталого розвитку. Для посилення дієвості оподаткування з урахуванням особливостей сучасного етапу вказаний перелік слід доповнити принципом сприяння сталому розвитку, що формулюється як “сприяння стабільному розвитку економіки, зокрема на базі вимог екологизації виробництва і раціонального використання природно-ресурсного потенціалу”. Оцінка регуляторного потенціалу, відповідності базовим принципам оподаткування і екологічної складової платежів, що формують основну частину податкових доходів бюджету, а саме: податку на додану вартість (40% загального обсягу), податку на прибуток підприємств (21%), податку на доходи громадян (18%), акцизного збору (7%), плати за землю (2%) і митного збору (6%), дозволила виявити таке. Підвищення дієвості місцевого самоврядування забезпечується за рахунок посилення ролі місцевих податків як основи незалежності регіональних бюджетів, а також передачі регіональним органам управління повноважень по регулюванню таких податків, застосування яких на рівні територіальних одиниць стимулює раціональне використання природно-ресурсного потенціалу, вдосконалення виробничої і соціальної інфраструктури регіону.У дисертації проведено теоретичне узагальнення та отримано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розвитку теоретичних і методичних положень та розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо удосконалення регуляторної дії на базі трансформації системи екологічних платежів і квот. У роботі показано, що в умовах сьогодення система регуляторної дії щодо параметрів процесів природокористування, яка поєднує державні та ринкові методи впливу, потребує подальшого удосконалення. Дослідженнями дисертанта встановлено, що регулювання споживання обмеженого ресурсу - асиміляційного потенціалу території, якому придатне формування усіх форм природної ренти, надає можливість здійснювати розподіл права н

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ