Екологічні особливості вирощування роду Pelargonium в оранжерейних і кімнатних умовах - Дипломная работа

Пеларгонія - одна з найпопулярніших культур, використовуваних як в інтерєрі, так і у відкритому ґрунті, її вирощують майже у всіх країнах світу, від Аляски до Австралії. В Європі пеларгонія зявилася не тільки в Англії, насіння багатьох видів було завезене до Голландії на початку XVIII століття, а в XIX столітті її вирощували практично по всій Європі. На сьогоднішній день популярність пеларгонії зросла, завдяки виведенню різних сортів з величезною різноманітністю форми квіток: простих, махрових, розоцвітих, тюльпанів. Популярна пеларгонія і в Україні - ще до революції зональні пеларгонії вважалися найважливішою прикрасою садових ваз, клумб, а великоквіткові пеларгонії впродовж багатьох років являються однією з найпоширеніших рослин в групі красиво квітучих. Рід Пеларгонія (Pelargonium) налічує близько 250 видів багаторічних травянистих або напівчагарникових рослин.В енциклопедії кімнатного квітникарства викладено базові відомості, необхідні квіткарю-аматору: опис найпоширеніших видів декоративних рослин (головним чином - невибагливих), основні правила догляду за кімнатними рослинами, які можна вирощувати на балконі й у відкритому ґрунті. «Комнатное цветоводство» розповідається про те, які квіти потрібно вирощувати в теплих і прохолодних, південних і північних кімнатах, як краще розставить рослини на підвіконні, де і як розмістити вюнкі рослини, про пристрій живих куточків природи. Цінними для читача будуть відомості про види оформлення квітників, складання букетів, кошиків, декору квітами приміщень різного призначення [7]. Коротко викладено біологічні особливості, походження квіткових рослин, вимоги їх до зовнішніх умов - ґрунту, тепла, вологи, освітлення, описані найкращі сорти і гібриди, дано поради щодо їх розмноження і вирощування, по підбору асортименту для різних інтересів, способам вигонки квіткових рослин у закритому ґрунті. «Зимний сад в домашних условиях» подано основні принципи вирощування декоративних рослин в ґрунті, опис біологічних особливостей біля 450 видів культурних рослин, та способи і методи догляду за рослинами, та їх розмноження та лікування [36].Пеларгонії - широко розповсюджені невибагливі рослини, вони є найбільш відомими вазонами, красиво квітучими рослинами, завдяки тривалому цвітінню, що триває до пізньої осені. Були отримані рослини з яскравим листям, виведені карликові форми, сорти з білими і двоколірними, а також махровими квітами. Рід Пеларгонія (Pelargonium) поєднує близько 250 видів травянистих і чагарникових рослин, родом з Південної Африки, де вони виростають на бідних камянистих ґрунтах на висоті до 700-800 м над рівнем моря [31]. Рід Пеларгонія (Pelargonium) відноситься до родини Геранієвих (Geraniaceae Juss) і характеризується наступними ознаками: 1. Однорічні або багаторічні травянисті рослини або чагарники, що ростуть на одному місці протягом кількох років,поновляють ріст за рахунок живильних речовин, накопичених за рахунок видозмінених підземних вегетативних органів, і не втрачають декоративної цінності.Рід Пеларгонія (Pelargonium) дуже гетерогенний: у ньому зустрічаються рослини, що відрізняються зовнішнім виглядом, умовам росту, декоративним якостям. Вона базується на цілому ряду ознак, зокрема таких, як інтенсивність росту, форма і забарвлення квіток і листя, наявність аромату, особливості зовнішнього вигляду [31]. Основною особливістю рослин даної групи є наявність на листі темної смуги, або зони, розташування, розміри і забарвлення якої можуть значно варіювати, утворюючи регулярну і нерегулярну, або корончату зони. 2) триколірні - на листі спостерігається поєднання зелених, жовтих і червоних тонів, ця група, у свою чергу, ділиться на tricolor silver - замість жовто-золотистих тонів спостерігаються білі або кремові, іноді залишаються всього два тони, випадає червоний, і gold tricolor - основний тон зелений, краї золотисто-жовті, зона червона або бронзова; пеларгонії даної групи з повним правом можна віднести до декоративно-листяних; Серед рослини даної групи розрізняють: прості - рослини з помірною інтенсивністю росту, листя щитовидні на довгих звисаючих черешках, не завжди виражена зональність, листя можуть бути двоколірними, квітки прості, махрові або розоцвіті; складні - генетичні гібриди, на листі яких ясно виявляється зональність, і лише зрідка - без неї.Приведені пропорції дають уявлення про той ґрунт, на якому рослина росте в природних умовах. Поживні речовини поглинаються рослиною із ґрунту. В той же час необхідно відзначити, що мікроелементи краще засвоюються рослиною у разі листової підгодівлі. Влітку рослини краще поливати увечері, щоб уникнути опіків листя їх не поливають в той період, коли на рослини падають прямі сонячні промені. Взимку температура води для поливу не повинна бути вища за кімнатну, оскільки вона може викликати передчасний ріст рослин в умовах недостатньої освітленості, рослини витягуються, стебло втрачає міцність.Пеларгонія довгий час вважалася аристократичною рослиною, її розводили в оранжереях багатих особняків і приміських вілл.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Морфологічні особливості роду pelargonium

1.1 Огляд літератури

1.2 Морфо-біологічні особливості роду Pelargonium

1.2.1 Таксономічна характеристика роду Pelargonium

1.3 Особливості вирощування та догляд

1.4 Використання пеларгонії в озелененні

Розділ 2. Методи проведення досліджень

2.1 Методи розмноження та вирощування Pelargonium zonale

2.2 Онтогенетичні особливості Pelargonium zonale

2.3 Безпека життєдіяльності людини

Розділ 3. Екологічні особливості вирощування pelargonium zonale

3.1 Фенологічні спостереження за Pelargonium zonale

3.2 Хімічний склад та фармакологічні властивості

Висновки

Література

Додатки