Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами - Автореферат

Захист фундука та ліщини від шкідливих комах повинен базуватися на знанні особливостей біології та екології кормової рослини, а також - поширення, біології та екології комах, повязаних із нею трофічно. Крім комах, які безпосередньо пошкоджують плоди фундука та ліщини, багато видів живляться листям та іншими органами, що призводить до ослаблення рослин і зниження урожаю горіхів. У звязку з недостатньою вивченістю цих питань необхідно було уточнити видовий склад шкідників фундука та ліщини, визначити біологічні особливості та шкодочинність основних видів. Враховуючи відому з літератури велику роль ліщинового довгоносика у зниженні врожаю горіхів, особливу увагу слід було приділити дослідженню життєвого циклу цього виду, встановленню причин відмін у пошкоджуваності плодів різних сортів фундука, визначенню переліку ефективних інсектицидів, норм їх витрати та термінів застосування. Г.М.Висоцького у межах тем: “Дослідити вплив еколого-біологічних факторів на пошкодження комахами соснових культур і розробити заходи щодо їх захисту та підвищення стійкості до ентомошкідників” (2001-2004 роки, ДР 0101U005116, “Розробити методику прогнозування поширення осередків масового розмноження шкідливих комах на території Данилівського ДДЛГ” (2003 р., г/д), “Вдосконалити методи й способи збереження та відновлення генетичного потенціалу лісових порід на основі селекції, генетики, цитології та мікроклонування” (2000-2003 рр., ДР 0100U001025).Терміни сезонного розвитку ліщинового довгоносика визначали при спостереженнях, косінні у кронах, струшуванні жуків з крон на полог, розтині завязей (горіхів) у різні дати, обліках у ґрунтових ямах площею 0,5 х 0,5 м та глибиною до 30 см (Горбунов, 1979; Тремль, 1959; Proceedings , 2001). Пошкодження горіхів ліщиновим довгоносиком оцінювали у Данилівському дослідному держлісгоспі на сортах фундука Давид, Боровський, Урожайний та ліщині, а на плантації в Лозівському районі - на сортах фундука Боровський, Дохідний, Клиноподібний, Кулеподібний, Пиріжок, Превосходний, Сріблястий та Шоколадний. Жуки ліщинового довгоносика (Curculio nucum L.: Coleoptera, Curculionidae) після виходу з місць зимівлі живляться на десятках різних порід, але додаткове живлення, яке необхідне для розвитку статевих продуктів, проходять лише на ліщині, а личинка розвивається лише в горіхах цієї рослини. 4 - період додаткового живлення жуків на завязях ліщини та фундука; ЖЗ - жуки, що зимують; ЛЗ - личинки, що зимують; ЖВ - жуки, що вилітають після зимівлі; ДПЛ - додаткове живлення жуків на завязях ліщини та фундука; ЯР - яйця, відкладені у ранні терміни; ЯП - яйця, відкладені у пізні терміни; ЛР - личинки, що розвиваються у ранні терміни; ЛП - личинки, що розвиваються у пізні терміни; К2 - лялечки, що утворилися з личинок, що зимували; КР - лялечки, що утворилися з личинок, які розвивалися у ранні терміни. Виліт жуків із місць зимівлі збігається з розкриттям бруньок ліщини, додаткове живлення жуків на ліщині необхідно для розвитку полових продуктів, відкладання яєць у горіхи можливе після початку росту ядра і до початку затвердіння шкаралупи.Необхідність дослідження видового складу, трофічних звязків і шкодочинності комах, що пошкоджують фундук і ліщину, встановлення причин відмін за ступенем пошкодження різних сортів фундука ліщиновим довгоносиком, визначення переліку та норм витрати сучасних інсектицидів, обґрунтування термінів їх застосування обумовлена важливим господарським і екологічним значенням цих рослин, недостатньою вивченістю зазначених питань і відсутністю рекомендацій стосовно захисту врожаю горіхів. Поодиноко зустрічалися 115 видів (81,6%), звичайно - 23 (16,3%), а масово - 3 (2,1%): ліщиновий довгоносик (Curculio nucum L.), пядуни зимовий (Operophthera brumata L.) і обдирало (Erannis defoliaria Cl.). Найбільшу кількість видів знайдено у природних лісових насадженнях - 113 (80,1% від усіх видів), а найменшу - на плантації фундука у Лозівському районі (39 видів, або 27,7%). Виліт жуків із місць зимівлі збігається з розкриттям бруньок ліщини, додаткове живлення жуків на ліщині - з початком росту ядра, відкладання яєць у горіхи - з періодом інтенсивного росту ядра. Пошкоджуваність горіхів личинками ліщинового довгоносика залежить від тривалості періоду, коли можливе відкладання яєць жуками (r=0,6; P<0,01), тобто періоду від початку інтенсивного росту ядра (що збігається з датами досягнення горіхом 50% максимального розміру, закінчення росту пагонів і початку утворення сережок) до затвердіння шкаралупи.

Основний зміст роботи

1. Необхідність дослідження видового складу, трофічних звязків і шкодочинності комах, що пошкоджують фундук і ліщину, встановлення причин відмін за ступенем пошкодження різних сортів фундука ліщиновим довгоносиком, визначення переліку та норм витрати сучасних інсектицидів, обґрунтування термінів їх застосування обумовлена важливим господарським і екологічним значенням цих рослин, недостатньою вивченістю зазначених питань і відсутністю рекомендацій стосовно захисту врожаю горіхів.

2. У 2001-2003 роках на ліщиновому підліску лісових насаджень і на плантаціях фундука у Харківській області нами виявлено 141 вид комах фітофагів, що належать до 107 родів, 39 родин і 7 рядів. Переважна більшість виявлених видів (91,5%) - поліфаги.

Поодиноко зустрічалися 115 видів (81,6%), звичайно - 23 (16,3%), а масово - 3 (2,1%): ліщиновий довгоносик (Curculio nucum L.), пядуни зимовий (Operophthera brumata L.) і обдирало (Erannis defoliaria Cl.).

3. Листя фундука та ліщини пошкоджують 95 видів комах (67,4%), корені - 10 (7,1%), гілки та стовбури -8 (5,7%), генеративні органи - 2 (1,4%). Решта 25 видів (18,4%) живляться бруньками, пагонами та завязями.

4. Подібність ентомофауни є найменшою при порівнянні лісових насаджень у лісостеповій частині Харківської області та плантацій фундука у степовій її частині (індекс Жакара 18,8%). Найбільшу кількість видів знайдено у природних лісових насадженнях - 113 (80,1% від усіх видів), а найменшу - на плантації фундука у Лозівському районі (39 видів, або 27,7%). У всіх 4 екосистемах відмічено 19 видів (13,5%), виключно у лісових насадженнях - 60 (42,6%), лише у дендропарку ХНАУ - 12 (8,5%), тільки на плантації у Лозівському районі - 6 (4,3%).

5. Важливішим шкідником плодів фундука та ліщини є ліщиновий довгоносик. Виліт жуків із місць зимівлі збігається з розкриттям бруньок ліщини, додаткове живлення жуків на ліщині - з початком росту ядра, відкладання яєць у горіхи - з періодом інтенсивного росту ядра.

Розтягнутість термінів розвитку плодів у межах насадження обумовлює якісні зміни в популяції ліщинового довгоносика. Личинки, що виходять із горіхів до середини липня, у той же рік лялькуються та перетворюються на жуків, а ті, що виходять пізніше, зимують на стадії личинки та лялькуються лише у червні-липні наступного року. Одержані дані пояснюють наявність однорічного циклу розвитку ліщинового довгоносика в південних регіонах, дворічного - у північних, проміжного - в умовах східної та центральної України.

6. Виявлені на ліщині та фундуку в Харківській області 11 видів клопів зимують у підстилці лісових насаджень, живляться на молодих органах і тканинах дерев і чагарників, а потім перелітають на сільськогосподарські культури. Протягом усього сезону на ліщині зустрічаються зелений деревний щитник та клоп ягідний. Пошкодження цими клопами може бути причиною опадання 24,4% завязей і появи горіхів із плямистими ядрами.

7. Трубкокрути та мінери у середньому пошкоджують 0,3 та 1% листків ліщини, листокрутки - 6,3%, листоїди - 9,8%, пядуни та довгоносики - 43,5%. Найбільшу кількість видів шкідників листя відмічено в ліщинниках на зрубі, а максимальну пошкоджуваність листя - у ксерофітних місцях.

8. Пошкоджуваність плодів окремих сортів фундука ліщиновим довгоносиком відрізняється і залежить від термінів розвитку горіхів. Найбільшою мірою пошкоджувалися у 2001-2003 роках плоди раннього сорту Сріблястий: жуками при додатковому живленні - на 30%, личинками - на 4,9%.

Пошкоджуваність горіхів жуками ліщинового довгоносика залежить від тривалості періоду доступності завязей для додаткового живлення (r=0,6; P<0,01), тобто періоду від запліднення (що збігається з початком швидкого росту оплодня) до затвердіння шкаралупи. Пошкоджуваність горіхів личинками ліщинового довгоносика залежить від тривалості періоду, коли можливе відкладання яєць жуками (r=0,6; P<0,01), тобто періоду від початку інтенсивного росту ядра (що збігається з датами досягнення горіхом 50% максимального розміру, закінчення росту пагонів і початку утворення сережок) до затвердіння шкаралупи.

9. У насадженнях ліщини і на плантаціях фундука виявлено 18 видів ентомофагів. Тахіни заражали до 2% гусениць листокруток і пядунів, їздці - 3,2% лялечок зимового пядуна і 0,6% - американського білого метелика. Знайдені хижі комахи: шкірястокрилі, красотіли, чотирикрапковий мертвоїд, бура мякотілка, хижі клопи, сонечка та золотоочки. Ентомофагів ліщинового довгоносика нами не знайдено.

10. Застосування препарату фастак 10 % к.е. (50 г/га) забезпечило зниження чисельності пядунів і листокруток на 96,3%. Після застосування діміліна 25% з.п. (100 г/га) знизилася не тільки чисельність зазначених видів на 92,2%, але також - листоїдів і клопів, завдяки овіцидній дії препарату.

11. Проти жуків ліщинового довгоносика ефективні при застосуванні на початку додаткового живлення на ліщині регент 80% в.г. (0,02 г/га), базудин 60% в.е. (0,6 л/га), шерпа 25% к.е. (0,1 л/га) та фастак 10% к.е. (0,1 л/га). Застосування діміліна 25% з.п. (0,1 л/га) не призводило до загибелі жуків, але перешкоджало розвитку яєць, тоді як плідність самок у контролі, визначена у ті самі терміни (третя декада червня), становила 25,6±7,1 штук яєць.

12. Триразове обприскування плантацій фастаком 10% к.е. (0,05 л/га) і діміліном 25% з.п. (0,1 л/га) забезпечило меншу пошкоджуваність горіхів жуками при додатковому живленні на 23,1 і 13,4%, а личинками - на 24,2 і 30,4% відповідно порівняно з контролем. Дворазове обприскування плантації шерпою 25% к.е. (100 г/га) забезпечило зниження пошкоджуваності горіхів жуками лише на 9,2%, а личинками - на 13%, у звязку з пізнім проведенням першого обприскування та несприятливими погодними умовами.

13. Урожайність фундука на ділянках, тричі оброблених фастаком 10% к.е., становить 348,5 кг/га, діміліном 25% з.п.- 287,3 кг/га, на ділянках, двічі оброблених шерпою 25% к.е., - 143,6 кг/га, а частка непошкоджених горіхів - 85,9; 82,4 і 47,8% відповідно. Чистий дохід від застосування фастака та діміліна становить 2673,3 та 2003,2 грн./ га, а шерпи - 498,8 грн. /га. Прибавка врожаю горіхів на суму від 28,1 до 498,9 грн. на 1 вкладену гривну свідчить про доцільність обприскування плантацій навіть за урожайності до 20 кг /га.

Рекомендації виробництву

1. Щорічно рекомендується проводити не менше одного обприскування плантацій фундука інсектицидами (базудин 60% в.е., 0,6 л/га, шерпа 25% к.е., 0,1 л/га, фастак 10% к.е., 0,1 л/га, дімілін 25% с.п., 0,1 л/га) для попередження пошкодження горіхів при додатковому живленні жуків ліщинового довгоносика та відкладанні ними яєць у завязі горіхів.

2. Перше обприскування плантацій фундука для захисту від ліщинового довгоносика слід проводити під час додаткового живлення жуків на завязях при накопиченні 1000°С позитивних температур, а за переважання ранніх сортів - 884°С, коригуючи дату обробки за початком опадіння незапліднених завязей при безпосередніх спостереженнях. Останнє обприскування необхідно проводити до затвердіння шкаралупи горіхів.

1. Аль-Бадарат Омар. Трофічні звязки комах-шкідників фундука і ліщини // Лісівництво і агролісомеліорація. Харків: Майдан, 2002. Вип. 103. С. 69-72.

2. Аль-Бадарат Омар, Мєшкова В.Л. Сезонний розвиток ліщинового довгоносика Curculio nucum L. // Лісівництво і агролісомеліорація. Харків: Майдан, 2002. Вип. 102. С. 128-135.

3. Аль-Бадарат Омар, Мєшкова В.Л., Слюсарчук В.Є. Сезонний розвиток плодів різних сортів фундука й ліщини та їх пошкодження ліщиновим довгоносиком Curculio nucum L. // Лісівництво і агролісомеліорація. Харків: Майдан, 2003. Вип. 104. С. 199-206.

4. Гамаюнова С.Г., Аль-Бадарат Омар. Поширення комах шкідників листя ліщини у різних екологічних умовах // Вісник ХДАУ (Серія ентомологія та фітопатологія). 2002.Вип. 3.С. 33-40.

5. Аль-Бадарат Омар, Мєшкова В.Л. Комахи, трофічно повязані з фундуком і ліщиною у Харківській області // VI зїзд Українського ентомологічного товариства (Біла Церква, 8-11 вересня 2003 р.) Ніжин, 2003 С. 4.

6. Аль-Бадарат Омар, Стовбуненко Д.В., Слюсарчук В.Є. Захист фундука й ліщини від пошкодження комахами // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України: Матеріали Восьмих Погребняківських читань (м.Харків, 3-5 жовтня 2002 р.) Харків, 2002. С. 121-125.